Українські дослідники афонської спадщини нещодавно знайшли на на Священнії горі стародавній козацький скит "Чорний Вир".

Про це розповів у вівторок на прес-конференції директор Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні Сергій Шумило, пише Укрінформ.

"Винайдено цю стародавню козацьку святиню було випадково. Про неї досі не було жодних досліджень і, по суті, ніхто про неї не знав. Виявлені документальні свідчення про неї - це нова сторінка в історії Афону та його взаємозв'язків з Україною", - сказав Шумило.

За його словами, відомості про існування афонського козацького скиту дослідники вперше знайшли в листах останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського.

Читайте також: ВВС зняла міні-фільм "Воїни-козаки з України" про Хортицю

Популярні новини зараз
В Україні посилять мобілізацію та укріплять міста: до чого слід готуватися Більше жодних пільг: пенсіонерів змусять платити податок на землю Грошову допомогу дадуть не всім: що треба підтвердити Який стаж не зарахують до пенсії: роки роботи просто викинуть
Показати ще

Як стверджує дослідник, "Чорний Вир" в 1747 року заснував нащадок гетьмана Оліфера Голуба - запорізький козак Григорій Голубенко. Він, залишивши військову службу та прийнявши чернецтво, поїхав на Афон. Історики вважають, що ченців та послушників скиту підбирали саме в Запорізькій Січі. За словами Шумила, зберігся опис того, як Голубенко приїздив на Січ і намагався підібрати послушників на Афон серед козаків, схильних до благочестя.

"Ця обитель переважно населялася колишніми козаками, деякі з них приймали чернечі постриги та залишалисяназавжди, інші приїжджали на прощу до Афону, деякий час перебували в цій обителі, відпочивали від військових буднів", - зазначив Шумило.

Зв'язки Запорізької Січі з Афоном не були випадковими, переконаний вчений. Відомі у козацькому краї Трахтемирівський, Пустинно-Миколаївський монастирі підтримували тісні відносини з Афоном і запроваджували у себе чернечі афонські статути.

Як зауважив Шумило, після вивчення документів дослідники протягом року тричі приїжджали на Афон. Під час цих експедицій і були знайдені залишки скиту та соборний храм (кафолікон) козацької обителі в честь Різдва Богородиці, який зберігся у відносно хорошому стані. Також всередині храму частково зберігся фресковий розпис із Києво-Печерськими святими, орнаменти та дерев'яні іконостаси з іконами в стилі козацького бароко XVIII століття.