Україна домовилася про списання $3,6 млрд боргів із наявних $19,3 млрд. Заощаджені кошти можуть спрямувати на фінансування соціальних видатків і національної оборони. Нині комерційний борг держави становить $15,5 млрд.

Цю суму 9 кредиторів погодились розтягнути до 2019-го року. Відсоткова ставка майже не змінилася. Із нинішніх 7,22% вона виросте до 7,75% річних. Через кілька годин після заявленого результату Нацбанк знизив облікову ставку із 30% до 27% річних.

Також зросли в ціні українські облігації на 8,9 центів. За $1 номіналу у четвер, 27 липня, давали 64,5 центів. На скільки списання боргів полегшить українську економіку і чи вплине воно на курс гривні, "Знай" розповіли українські екперти-економісти.

Віталій Шапран, фінансовий аналітик

- Якщо врахувати, що економіка Україна відноситься до мікромасштабів, а наш експорт має яскраво виражену сировинну залежність, то результати переговорів — чудові. Країна із сміттєвим рейтингом отримує списання 20% боргу, а решту виплат розтягує в часі і практично не змінює ставку. Вплив на економіку від цих переговорів буде тільки позитивним.

Популярні новини зараз
Індексація пенсій у 2025 році буде не для всіх: хто опиниться за бортом підвищень Податкова перевіряє українців за кордоном: що вже відомо Зміни в правилах обміну валюти: заначка може перетворитися на розчарування Українців попередили про три місяці без пенсії: у кого будуть проблеми з ПФУ
Показати ще

Читайте також: Україна отримає кредит у розмірі $500 млн - Мінекономрозвитку

Правда, ми ще не знаємо, куди уряд витратить заощаджені 30 млрд грн. Це суттєва частина гривневої маси, яка може вплинути на курс. Щодо Росії, яка не пішла нам на поступки, то вона вимагатиме сплати боргу. Україна буде ухилятися від цього, мотивуючи своє рішення збитками від дій у Криму і на Сході України. Думаю, що ці $3 млрд, які Росія нам позичила, треба занести у дужки.

Олександр Охріменко, економіст

- На сьогодні Україна фактично оголосила дефолт. Бо списання боргу згідно міжнародної класифікації прирівнюється дефолту. Нічого страшного не сталося, бо дефолт не має ніякого відношення до реальної ситуації. На валютний ринок списання боргів не вплине.

Самі бачите, який курс на валютному ринку був — такий і залишився. Навіть на міжбанківському ринку коливання становлять сім копійок. Валютний ринок в Україні більше залежить від експорту і імпорту, від закупівлі газу, несуть українці гроші у банк чи забирають. Поки не несуть.

Результати переговорів фактично заганяють Україну в країну-ізгоїв. У найближчі 5-7 років Україна не зможе залучити ніяких інвестицій.

Читайте також: Аваков подарував Яресько гільзи з АТО за успішні переговори

Списання будь-якого боргу для всіх міжнародних інвесторів означає: країна ненадійний позичальник. Якщо Україна знову буде звертатися до кредиторів "дайте грошей", ті не дадуть. Скажуть: "ваш уряд не платить по боргам". Позитивно вплинула би реструктуризація боргу, а не списання його частини.

Борис Кушнірук, економіст

- Я прогонозував, що таку домовленість буде досягнуто. Ані кредитори, ані Україна не була зацікавлена у дефолті, тому компроміс мав бути найдений. Він і знайдений. Значною мірою цей компроміс влаштовує Україну, хоча би тому, що Україна на чотири роки відтерміновує сплату основного боргу і навантаження на український бюджет зменшується.

Мені не сподобалась висока відсоткова ставка по сплаті боргу. 7,75% - завелика ставка. Я був прихильником того, щоб нам не списували борг, а відсоткова ставка була би на рівні 4-4,5%. У такому випадку ми би отримали більш якісну угоду і з точки зору загальної економії вийшли би у нуль по відношенню до того, що маємо зараз. А може б і виграли. Але потрібно враховувати, що ми не знаємо усіх підводних каменів цих переговорів, тому загалом рішення про списання 20% боргу є прийнятне і позитивне для України.

Ясна річ, що від списання боргу соціальні стандарти для населення не підвищаться, бо наш бюджет у складному стані. Але в уряду вивільнилися кошти, які він може спрямувати на економіку - соціалку і підтримку обороноздатності країни.