Після обвалу на фондових ринках Китаю, падіння світових цін на нафту, експерти починають обговорювати нову світову економічну кризу. Чи так це і до чого потрібно готуватися українцям в інтерв'ю "Знай" розповів В'ячеслав Бутко, віце-президент Центру досліджень корпоративних відносин.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися- Чимало експертів кажуть, що світ на порозі нової економічної кризи.
- Говорити про це передчасно. У першу чергу про це свідчать дані про світовий ВВП, промислове виробництво та світову торгівлю. На підставі всього трьох показників - зниження ціни на нафту, девальвацію валют країн, що розвиваються та обвалу фондового ринку Китаю - не варто робити прогнози про наближення світової економічної кризи.
Процес падіння вартості нафти триває чотирнадцять із половиною місяців: з 19 червня 2014 року. Тоді був досягнутий локальний максимум в 115 доларів за барель. А в діапазоні 45-60 доларів за барель нафта торгується вже 10 місяців.
- Хіба фондовий ринок Китаю, який обвалився, не потягнув за собою інші ринки?
- Про Китай варто поговорити окремо. Думаю, що ми спостерігаємо закінчення неорганічного зростання Китаю, що носив примусово-інвестиційний характер. Так як забезпечити ефективну роботу економіки на основі ендогенних технологічних інновацій у Китаю не вийшло, ймовірно там варто чекати повторення японської ситуації.
У них стагнація економіки триває 25 років. Причина аналогічна - закінчення задовгого відновлювального зростання. У Японії з 1947 по 1989 рік, в Китаї з 1978 по 2015 рік. Але є ще індивідуально китайська причина - закінчення фази "солоуіанского" типу економічного зростання, обумовленого масованими інвестиціями в інфраструктуру. Основні проблеми в Китаї спостерігаються саме в будівництві, інфраструктурі і промвиробництві.
Читайте також: Нафта знову дешевшає
Тут варто задуматися про перспективи китайської економіки на найближчі 10-20 років. Ймовірно, що темпи економічного зростання Китаю будуть помітно нижче тих, які спостерігалися останні 10-15 років. Відповідно, пристосовуватися доведеться й іншим країнам.
Події в Китаї болісно відбиватимуться на світових ринках. Але це не привід говорити про кризу світової економіки. Локомотивами зростання світової економіки знову будуть США, деякі країни Західної Європи, а також ряд держав Південно-Східної Азії.
- Тобто на даний момент, у 2015 році, у нас немає аналогії з 2008-им?
- Аналогія полягає лише в трьох факторах: зниження ціни на нафту, девальвації валют країн, що розвиваються. Їх знецінення по відношенню до долара, євро, фунта стерлінгів, швейцарського франка і японської ієни не повинно викликати подиву. Адже разом з падінням вартості нафти девальвують і валюти "сировинних країн".
Третій фактор - падіння курсів акцій, причому, переважно на китайському ринку. Думаю, що в цьому теж немає приводу для серйозної тривоги - при зниженні індексів відбувається, в тому числі, і вивільнення інвестиційного ресурсу. Багато гравців виходять з вкладень у цінні папери.
Таким чином, варто говорити про створення передумов для перерозподілу інвестиційних ресурсів на користь компаній, здатних забезпечити зростання за рахунок реалізації інноваційних високотехнологічних проектів. Втім, я б взагалі не надавав великого значення ситуації на фондовому ринку. У нинішньому світі надлишку "накопичень", проблема полягає не в нестачі охочих вкласти гроші в нові проекти.
Читайте також: США погрожують Китаю санкціями через хакерські атаки
Зовсім навпаки. Якщо будуть ідеї та інноваційні технологія - гроші для їх реалізації завжди знайдуться.
- Як події на світовому економічному ринку вплинуть на Україну?
- Цілком ймовірна стагнація китайської економіки відіб'ється на ситуації в нашій країні. До негативних моментів варто віднести очікуване зниження попиту на металургійну і хімічну продукцію. Це дві з трьох основних статей українського експорту.
Але буде й позитивний вплив: низькі ціни на вуглеводневу сировину. Але ще важливіше те, що в дедалі гірших економічних умовах Китай буде змушений почати серйозне зближення з США і Європою. Це може істотно зменшити підтримку Китаєм Росії в зовнішньополітичних питаннях.