Майже половина українців, що шукають роботу, відчували на собі дискримінацію за віком. Особливо, спеціалісти за 40. Дослідницький центр кадрового порталу "Хедхантер Україна" проводив опитування. Відповідно до нього 43% шукачам роботи відмовляли через вік. Серед них були не лише старші люди, а й молодь після закінчення університетів.

Вікові обмеження, відповідно до дослідження, зазвичай трапляються у сфері адміністративного персоналу. Роботодавці не хочуть брати на роботу водіїв, секретарів, кур'єрів, а також тих спеціалістів, які за посадовими обов'язками, мають фізичні навантаження. Також фахівцям, яким за 45-50 років, важко знайти роботу керівником відділу чи топ-менеджером.

"Це питання дуже болюче і складне для нашого суспільства. Однак причини цієї дискримінації дуже різносторонні і їх, на жаль, можна вирішили лише частково", - каже порталу Знай.ua експерт ринку праці Наталія Рудакова.

За її словами, конституція і закони, що врегульовують ринок працевлаштування, забороняють роботодавцям відмовляти шукачам роботи у місці через вік. Однак вони все одно до цього вдаються.

"Закони чи державні вимоги не порушують, якщо є контроль — перевірки, моніторинги різного рівня, дослідження і санкції. Якщо б хоча б однієї складової із вище перелічених немає, то й законів ніхто не дотримується", - каже вона.

Популярні новини зараз
Погода несе божевільну спеку: прогноз на найближчі дні Зміна ціни на електроенергію: у НКРЕКП зробили заяву для споживачів Жертвувати шлунком заради комуналки більше не доведеться: пенсіонерам призначать доплати Українцям готують тарифний удар після опалювального сезону
Показати ще

Окрім законодавчих колізій і відчутності чіткого державного регулювання, проблема із працевлаштуванням людей старшого віку спричинена причинами цивілізаційного й економічного характеру.

"Якщо весь світ останні 20 років живе на перехідному етапі від аналогових технологій до цифрових. І люди старшого покоління, що не опанували комп'ютера і елементарних навиків роботи в інтернеті, лишаються за бортом. То у нас, в Україні, є й інші труднощі — ми живемо в перехідному етапі між нездоровим комунізмом і здоровим капіталізмом. Тому через ці два фактори на ринку праці вже років 7-10 є тотальне непорозуміння між роботодавцями і найманими працівниками. Бізнесу зараз неважливо, скільки годин людина на роботі. Важливо, аби приносила результат і менше вимагала уваги — не брала лікарняних великих відпусток і не гребувала залишитися після робочого дня, якщо треба. Більшість людей старшого віку, що звикли працювати в державних структурах, звикли працювати із 10 до 18 і ще й з обідньою перервою. Вони менш гнучкі. Та ще й мають схильність відпрошуватися до лікаря, бо вік такий", - пояснює експерт.

Також за її спостереженнями, часто люди старшого віку хочуть отримати роботу з офіційним оформленням, щоб отримувати більше пенсію. А роботодавці відмовляють, аби сплачувати менше податків.

"Та й є ще психологічний фактор — більшість менеджерів середньої ланки це люди 32-35 років. Вони на підсвідомому рівні не хочуть мати підлеглих, старших себе. Бояться, що витрачатимуть на них багато часу й не зможуть знайти спільної мови", - говорить Наталія Рудакова.

Вона переконана, навіть у складних українських умовах можна знайти вирішення цієї проблеми. Однак має втрутитися держава.

"Без жорсткого контролю і ефективної роботи із людьми в центрах зайнятості результату не буде. І від цього страждатимуть не лише окремі сім'ї, а й вся економіка держави", - зазначає експерт.

Нагадаємо, за неофіційно оформлених працівників із січня цього року ввели найбільші в історії України штрафи для роботодавців — 320 тис. грн.

Як повідомляв портал Знай.ua, в Україні запрацює нова податкова поліція.