Замість гордовито анонсованого другого за рік зниження оптово-ринкової ціни на електрику з 1 квітня 2017 року, в НКРЕКП раптово вирішили ціну енергоносія навпаки - підняти. Ідею, ясна річ, аргументували вже звичними причинами - блокадою і «Роттердамом +» (формулою, по якій сьогодні одночасно і розраховують, і не розраховують вартість вугілля для народу).
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяНепопулярна математика
Цікаво відзначити, що, за словами головного поборника справедливих тарифів Дмитра Вовка, оптова ціна на електроенергію зросте всього на 1%. При цьому, він, очевидно забуває, що якщо врахувати, що з 1 квітня цього року ціна повинна була знизитися на 5,8%, в сумі виходить, що електрика подорожчає на 6,8%.
Ще одна непопулярна цифра - це вартість «вугілля за кордоном». Цифра важлива, оскільки, 70% собівартості теплової електроенергії - це якраз і є ціна палива. На думку Вовка, вартість антрациту буде перебувати на позначці до 100 доларів США за тонну. А це, на секундочку, - діапазон від 0.01 до 100.00. При цьому, що характерно, вартість виробленої з цього вугілля електроенергії буде закріплена на позначці 1365 гривень МВт-год. Виходить, що вона буде такою і за умови ціни в 20 доларів за тонну і за все тих же 100 доларів. Ясна річ, що переглядати вартість надто часто ніхто не буде, а тим більше не будуть повертати різницю споживачам.
[[{"fid":"177604","view_mode":"default","fields":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"type":"media","field_deltas":{"1":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"2":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false}},"attributes":{"height":"340","width":"600","class":"media-element file-default","data-delta":"1"}}]]
Роттердамське вугілля
До речі, ціна - це ще не найцікавіший показник. Дуже багато що залежить і від логістики. Наприклад, за словами глави Бюро комплексного аналізу та прогнозів Сергія Дяченків, в силу географічних особливостей ареалів поширення антрациту і реалій української транспортної інфраструктури, саме цей фактор може виявитися вирішальним у майбутній боротьбі за енергетичну незалежність України.
«Антрацит є в Південній Африці, Австралії і, звичайно ж, в Росії. З економічної точки зору, останній варіант завжди був більш вигідним. При цьому, з огляду на нинішню ситуацію, його ми задіяти, очевидно, не зможемо.
Судячи із заяв наших чиновників, в цьому році нам буде не вистачати щось близько 5 мільйонів тонн вугілля. При цьому, за підрахунками експертів, якщо не купувати вугілля у Росії, навіть за найкращих умов і якнайшвидшому укладенні домовленостей, в зв'язку з пропускною спроможністю наших портів, ми зможемо отримати всього до 3 мільйонів тонн антрациту.
Так що, швидше за все, в будь-якому разі, нам доведеться або знижувати споживання, або закуповувати вугілля або електроенергію у Росії. Це, звичайно ж, якщо уряд не впорається з модернізацією наявних ТЕС» - зазначає Сергій Дяченко.
Ще один цікавий момент, пов'язаний з поставками вугілля, як це, до речі, вже було, полягає в тому, що Україна, як і в ситуації з купівлею російського газу з накруткою від європейського посередника, може почати купувати російський (а може навіть Л/ДНР-івський) антрацит, наприклад, у братської Білорусі.
[[{"fid":"177606","view_mode":"default","fields":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"type":"media","field_deltas":{"3":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"4":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false}},"attributes":{"height":"410","width":"650","class":"media-element file-default","data-delta":"3"}}]]
Курс на модернізацію
На сьогоднішній день на теплову електрогенерацію припадає 18% вироблення всієї електроенергії в країні. Щоб повністю відмовитися від використання антрацитного вугілля, потрібно модернізувати близько 50% блоків ТЕС (приблизно така кількість працює на антрациті). Орієнтовна вартість проекту - 100-150 мільйонів доларів. В принципі, не дуже дорого. Тим більше, що за планами уряду, ця модернізація, а відповідно і виплати, будуть розтягнуті в часі на два роки - термін, за який можна цілком впоратися.
Щоправда, тут варто окремо відзначити, що 70% теплової генерації електроенергії - це продукція приватної компанії ДТЕК, що належить Рінату Ахметову. Відповідно, оскільки це вертикально інтегрована приватна компанія, що мала свою сировинну базу (шахти антрацитного вугілля), держава, в принципі, не має права вимагати від неї модернізувати свої фонди або перейти на інший вид сировини для виробництва продукції. Значить, доведеться домовлятися.
Судячи з усього, щоб відшукати гроші на модернізацію (перехід на використання вугілля газової групи) «ахметівських» потужностей, в Україні в черговий раз піднімуть тарифи на електроенергію, в які закладуть цю вартість. Головне, щоб на цей раз, на відміну від попереднього (2015 року), політики-популісти не "забули» підписати інвестиційну угоду з ДТЕК, яка зобов'язала б компанію дійсно використовувати кошти за призначенням, а не просто записувати в чистий прибуток.
[[{"fid":"177609","view_mode":"default","fields":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"type":"media","field_deltas":{"5":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"6":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false}},"attributes":{"height":"385","width":"610","class":"media-element file-default","data-delta":"6"}}]]
Атомна безвихідь
І пару слів про рятівну атомну енергетику. На сьогоднішній день 61% електроенергії виробляють атомні електростанції. Ця цифра практично гранична. Справа в тому, що проблема тут навіть не в кількості енергоблоків і їх якості (хоча в певному сенсі і пов'язана з конструкційними особливостями наших АЕС). За словами Сергія Дяченка, у нас просто не вистачить водних ресурсів, щоб забезпечити відповідне охолодження енергоблоків і безпосередньо вироблення електрики. Другий момент - деяка нелогічність інфраструктури (ЛЕП і підстанцій), яка не дає необхідного покриття території.
Відповідь на запитання
Як би там не було, а все-таки подробиці перипетій особистого життя енергосистеми України в купі з політичними баталіями і «набором виборчих очок» перед виборами, які в чергове наближаються, в більшій мірі хвилюють скоріше самих політиків, ніж суспільство в цілому. У зв'язку з піднятим питанням «необхідного» підвищення вартості електроенергії, у колі інтересів пересічного українця знаходиться скоріше інше питання: як вплине це підвищення безпосередньо на нього?
Відповідь на нього - проста, хоча і не однозначна. Тут потрібно врахувати той фактор, що в Україні щойно завершився черговий «останній» етап підняття всіх тарифів ЖКГ, який насилу витримало і суспільство, і бюджет країни. У такій ситуації анонсувати черговий етап тарифних репресій було б надто самовпевнено для влади. Тож, це підвищення з великою часткою ймовірності, як завжди, «перекладуть» на тариф для промисловості, яка, в свою чергу, як завжди (що логічно), включить його до вартості виробництва своєї продукції. Отже, це саме підвищення «відгукнеться», як завжди, на кінцевому споживачеві - звичайному українцеві, дійшовши до нього у вигляді подорожчання продуктів і банальних побутових послуг.