24 листопада Росія припинила постачання газу та вугілля до України. Прем'єр Арсеній Яценюк заявив, що купувати російський газ ми більше не будемо. Редакція "Знай" порахувала, скільки корів потрібно Україні, щоб забезпечити населення дешевим біогазом і стати енергетично незалежними.

У Фонді енергетичних стратегій встигли підрахувати – в неопалювальний сезон Україна витрачає 10 мільйонів кубів газу на добу, а в опалювальний – до 50 мільйонів кубометрів на добу.

Читайте також: Росія відрізала газ родичам активістів блокади Криму

За даними Асоціації біогазових установок зараз у день в Україні утворюється 84 тисячі тонн гною та відходів – цього об'єму достатньо аби виробити 2,5 мільйонів кубометрів біогазу. Цю масу продукують 4,4 мільйони голів великої рогатої худоби. Враховуючи, що на один день в опалювальний сезон країна витрачає 50 млн кубів газу, простою арифметикою можна визначити, що поголів'я ВРХ нам потрібно збільшити (50 млн:2,5 млн) у 20 разів, тобто (4,4 млн голів х 20) =88 млн. Проте, не все так просто. Виявляється, аби отримати тепло, яке виділяється від спалення 1 куба природного газу, потрібно спалити 1,4 куба біогазу. Це пояснюється різними сторонніми домішками, які є у біологічному газі. Тобто, 88 млн. х 1,4 = 123,2 млн. голів ВРХ. Або 123,2 млн. корів : 42630 жителів України = 2 889 корів на одного українця.

Здавалося б, при таких розрахунках біогаз стає зовсім нереальною альтернативою. Проте, в Асоціації біогазових установок вважають, що якщо до проблеми підійти з розумом – більш, як половину використаного газу можна було б замінити на біогаз. Його зараз з успіхом добувають з відходів сільського та лісового господарства та навіть з сміттєзвалищ.

Популярні новини зараз
Є умова, вводять ліміт на 30 днів: що буде з тарифом на світло з 1 грудня Росія може завдати потужного удару по Україні 20 листопада: посольство США застерегло всіх Заплатять усі, але один раз: чому українцям почали надсилати додаткові квитанції на газ Долари з "заначки" можуть розчарувати: почали діяти нові правила обміну валюти
Показати ще

Про це "Знай" розповів керівник Асоціації Георгій Гелетуха.

"На сьогодні в Україні вже працює близько 20 біогазових установок – половина у сільському господарстві на відходах гною та з додаванням силосу з кукурудзи. А друга половина працює на звалищах. Мало хто знає, але зі сміття на звалищах теж можна добувати газ – на полігонах твердих побутових відходів для цього достатньо пробурити свердловину", - розказує Георгій Гелетуха.

Крім того, сировину для них можна не лише вигрібати із ферм, але й вирощувати на полях.

"В Україні 32 мільйони сільськогосподарських земель, з яких засівають лише 28 мільйонів. На решті можна вирощувати кукурудзу. Якщо узяти усі відходи та додати до них силос із кукурудзи, вирощений на 4 мільйонах вільних земель – вийдемо на цифру в 50 мільярдів кубів біогаз, необхідного нині в опалювальний сезон", - стверджує Гелетуха.

Поки що працюючих в Україні біогазових установок замало. Приміром у Німеччині працює 7 тисяч біогазових установок. Проте надія на поліпшення ситуації є – бо уряд прийняв національний план дій з відновлення енергетики. До 2020 року відновлювальна енергетика має давати 11% енергії до загальної потреби (це газ та електроенергія).

"Ми підрахували, що якщо підприємство встановило біогазові установку і поруч живуть споживачі – термін її окупності становить 5 – 6 років. Якщо установку використовувати лише для себе – термін окупності складе 8 – 10 років", - каже Гелетуха.

Голова Біоенергетичної асоціації України переконаний – якщо держава підтримає біогаз – за 10 -15 років це компенсувало б третину російського газу.

Читайте також: Україна має зменшити споживання газу мінімум удвічі – Коболєв

"Російський газ найбільше використовують в котельнях, частину - в промисловості. В 2013 році біоенергетика замістила 2 мільярди кубічних метрів природного газу. За минулий рік ця цифра стала ще вище – близько 2,5 мільярдів. До 2020 року країна має вийти на цифру в 7,2 мільярди кубометрів", - розповів Гелетуха.

Такі установки вигідні на підприємствах. У поодиноких приватних господарствах також їх встановлюють – проте вони малоефективні.

"Господарю на день потрібно декілька разів відрами залити відходи та гній, регулярно його перемішувати, а увечері витягати залишки. У Китаї колись масово встановлювали такі установки у господарствах – це було за часів бідності. Коли люди почали жити краще – відмовилися від них. А на підприємствах усе робиться автоматично", - пояснює експерт.

В Асоціації розповіли, що роботи в цьому напрямку з липня, коли було доповнено законодавство, вже ведуться в Україні. Приміром, один з потужних заводів з переробки сировини нині будує компанія "Наварро" на Івано-Франківщині.