Першого січня 2018 року в столиці України відбудеться одна з найбільш грандіозних подій останнього десятиліття - у лідера і, що вже приховувати - монополіста на ринку поставок «тепла і світла» в квартири жителів міста компанії «Київенерго» закінчиться термін «оренди» відповідної комунальної інфраструктури.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяФормально. Оскільки, це буде середина опалювального сезону і киян без тепла посеред зими не захотів би залишити не один мер. Адже, це було б останнє, що він зробив би на своїй посаді.
А крім того, до цих пір не зрозумілі умови, на яких компанія, яка протягом довгого часу експлуатувала комунальну власність, цю саму власність збирається повертати. Відповідно до повісті (читай: договором між КМДА та Київенерго, який, за словами експертів, дійсно більше нагадує твір, ніж документ, що має юридичну силу), балансоутримувач повинен був би дбати про своє майно. Ось тільки, наскільки пильно новий господар мав би стежити за «подарунком» у вигляді комунальної власності - ніде, судячи з усього не написано.
Щоб хоч трохи розібратися в ситуації з тим, хто і скільки заробив на власності міста, і хто, кому і що в підсумку повинен, за словами голови комісії Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Володимира Бондаренко, міські чиновники вирішили залучити міжнародні аудиторські компанії.
«Цей процес передачі буде складний надзвичайно. Юридично - це власність. І повернути, забрати її не так просто. Зараз працюють міжнародні аудиторські фірми. Всі об'єкти, великі і малі знаходяться у власності з містом в різних співвідношеннях. Деякі перебувають у власності суто ДТЕК, якщо це стосується енергетичних мереж, а саме кабельних мереж. Аудит діяльності повинен визначити, на що саме всі ці роки йшли прибутки» - зазначає чиновник.
Ось тільки, за словами його колеги - міського депутата Валерія Гуманенко, з великою часткою ймовірності, в силу конструктивних особливостей функціонування всього господарського комплексу «Київенерго», ні міжнародні, ні вітчизняні аудитори не зможуть нічого вимагати від власників приватної компанії. Вся справа в самій схемі виробництва тепла та електроенергії на ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6.
«ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 використовують газ для виробництва електроенергії, за яку вони отримують надприбутки. Генерація теплоносія (ред.: для опалення) в цьому контексті розглядається скоріше, як побічний продукт виробництва електрики. Проблема в тому, що самі мережі, які постачають цю електрику в будинки киян, практично повністю належать компанії і місто до них не має ніякого відношення. Виходить так, що в генерації електрики, яка приносить прибуток, немає і натяку на обов'язок ділитися цим прибутком з містом. Тим часом, та частина цього підприємства, яка створена для поставок «тепла», не приносить прибутку або навіть є збитковою. А оскільки фактично саме це майно, яке не приносить прибутку, місто і передало компанії, отже, вимагати будь-якої грошової компенсації від збиткового підприємства, по суті і немає можливості» - пояснює ситуацію Гуманенко.
До речі, як зазначає все той же депутат Київради, основна проблема, пов'язана з поверненням «народного добра» в комунальну власність, як раз і полягає в тому, що практично вся інфраструктура, яка поставляє електроенергію в квартири киян, все так же буде залишатися під контролем «Київенерго» - ДТЕК. У свою чергу, з огляду на описану вище схему роботи тепло-енергогенеруючої системи, замість довгоочікуваної і анонсованої «перемоги», кияни просто знову потраплять в халепу, забравши на баланс міста збиткове і розвалене підприємство. При цьому, залишивши у власності олігархів «курку, яка приносить золоті яйця».
