Пенсії з присмаком корупції: чому Розенко обурився зауваженнями МВФ

"Жахливим непрофесіоналом" назвав віце-прем’єр Павло Розенко голову місії Міжнародного валютного фонду в Україні Рон ван Родена.

Чиновник висловився так у Facebook після того, як представник МВФ написав у своїй статті, що структура пенсійної системи із радянських часів практично не змінилася в Україні, і що введення пенсійної накопичувальної системи без фундаментальних змін принципу нарахування пенсій нічого не дасть. Також він наголосив, що практично третина населення в Україні – пенсіонери. Це головна проблема дефіцитності Пенсійного фонду.

"Зазвичай українські представники влади доволі дипломатично й виважено реагують на критику європейських чиновників. Однак цей випадок став винятком. І зрозуміло, чому. Можливо, Роден в чомусь і був неточним, але по суті він повністю правий. А міністр став гнівно висловлюватися, бо в його інтересах збереження існуючої системи. Це чиновник старого покоління, який не звик починати будувати систему з нуля. Йому краще наживатися на різноманітних схемах, як робили його попередники", - говорить економіст Володимир Марченко.

Теперішня пенсійна система лише за формальними показниками відрізняється від тієї, що була раніше. Люди як тоді, так і зараз не можуть чітко порахувати, скільки отримуватимуть пенсії. Хоча 2014 року уряд обіцяв зробити справжню пенсійну реформу, яка б передбачала багатоступеневу систему забезпечення.

"Розенко повівся, як шахрай. І він образився, що ці маніпуляції помітив чиновник МВФ. Справа в тому, що ще 2015 року віце-прем’єр говорив про багатоступеневу пенсійну систему. В її основі – простий механізм. Держава дає якесь мінімальне забезпечення. Решту – недержавний пенсійний фонд і страхові компанії або банки. По-українськи ж ця система реалізувалася інакше – всі ступені накопичення знову лишилися у Пенсійного фонду. Це справжня псевдореформа, на яку виділили багато грошей, а результату немає", - пояснює спеціаліст.

За його словами, українські чиновники недарма пішли таким шляхом. Обрали його, аби не руйнувати старі корупційні схеми.
"Справа в тому, що при Пенсійному фонді є окремі фонди – страхування працівників від нещасних випадків, фонд оздоровлення й лікування. Взагалі правильно було б все це віддати страховим компаніям і не виділяти мільярди гривень на такі речі із дефіцитного Пенсійного фонду. Але влада на це не пішла, бо є можливість дерибанити ці кошти між фондами непрозоро. Це основне джерело корупції в нашій пенсійній системі. Та й взагалі дивно виглядає: більша частина країни працює на приватників, які не те що путівок на оздоровлення не дають, а й не оформлюють офіційно, а у нас існують спеціальні фонди для таких речей", - констатує Володимир Марченко.

Є й інша складова проблеми пенсійного забезпечення. Під час будь-яких реформ значна частина населення страждає. Особливо на перехідному етапі. Наприклад, коли замість міліції набирали поліцію, ображеною стала ціла верства населення – колишні міліціонери. Коли прокурорів почали змушувати складати тести, працівники прокуратури гнівно обурювалися, бо більшість із них не могла скласти ці тести.

"Очевидно, що пан Розенко не захотів бути новатором, аби лишити свою політичну силу незаплямованою невдалими спробами щось змінити. Думаю, також він, як і його колеги, уже готуються до нових виборів. Перед чим не хочуть якихось кардинальних змін. Та й справжня Пенсійна реформа поставила б під загрозу високого пенсійного забезпечення українських чиновників найвищого рангу. Навіщо ж пиляти гілку, на якій сидиш?.."

Нагадаємо, за даними Українського аналітичного центру, є загроза того, що пенсії у наступні кілька років не буде за що збільшувати, бо дефіцит Пенсійного фонду зростатиме. Цьому сприятиме значний відсоток еміграції з України і велика кількість неофіційно оформлених працівників у зв’язку зі збільшенням мінімальної зарплати.