Голова комітету виборців України, політолог Олексій Кошель розповів "Знай", як Україна голосуватиме 25 жовтня за новим виборчим законодавством.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПрезидент Петро Порошенко підписав закон про місцеві вибори та представив нову виборчу систему. Як відбувається підготовка до виборів при новому законі?
- Закон був прийнятий півтора місяці тому і мав надзвичайно компромісну природу. Він передбачає запровадження нової виборчої системи, але принципових змін в організаційній частині чи щодо підготовки виборів він не передбачає. Залишається звична процедура заповнення бюлетеня, звична процедура організації виборів. Цей закон навіть не передбачає потреби проведення просвітницької кампанії серед виборців. Він буде містити певні труднощі для територіальних виборчих комісій - їм потрібно детально ознайомитись з процедурою визначення прохідної частини виборчого списку, дізнатися яким чином формуються партійні списки. На рядового виборця новий закон аж ніяк не вплине.
Читайте також: Президент України визнав мої владні повноваження - Захарченко
- Проте люди, які цікавляться політикою, зараз жваво обговорюють нове законодавство. Хтось схвально відгукується, когось нововведення обурюють…
- На жаль, в українській політиці трапляються періоди, коли суспільство радикалізується. І під час цього процесу важливі питання розглядаються у чорно-білому форматі. Взяти ті ж самі зміни до Конституції. Їх політики встигли перетворити на політичні гасла. Те ж стосується і закону про вибори.
Дуже часто і прості громадяни і парламентарі, які навіть не читали цього закону, роблять судження про те що закон повна дурниця, реформа нічого не дасть, в державі нічого не змінюється, все погано. Насправді не може бути якогось революційного закону. Є складна процедура запровадження повноцінних відкритих списків, які вводяться за півтора місяці до виборів. Думаю, це необхідно, бо є ризик зриву голосування в окремих регіонах або в окремих округах. Плюс великий ризик того, що результати виборів будуть визнані недійсними.
Я не прихильник цього закону, але вважаю, що він містить багато прогресивних норм і так само багато недоліків. Тому наша позиція – розглядати цей закон, як проміжний.
За цим законом треба провести вибори 25 жовтня, другий тур, а далі парламент має приступити до повноцінної виборчої реформи. Треба прийняти виборчий кодекс, який уніфікує проведення виборів, з повноцінними відкритими списками, а також запровадить норми Всеукраїнського та місцевого референдумів. На сьогодні це велика проблема – немає закону про місцеві референдуми.
- Все ж таки – які плюси та мінуси нового закону про вибори?
- Головні плюси цього закону - значно краща виборча система, аніж закриті списки і в рази краще ніж звичайна мажоритарна система. По-друге - фактично революційна форма про запровадження двотуровості міських голів. А також - зменшення конкуренції. Тобто для того, щоб перемогти в окрузі, потрібно не перемогти свого опонента, а набрати достатню кількість голосів для проходження по партійному списку. Це означає, що боротьба буде менш жорсткою, буде менше конфліктів, відповідно можна очікувати менше фальсифікацій, менше порушень.
Серед мінусів - відкриті списки потрібно робити повноцінними, закон не має передбачати закритої частини списків, яка є на сьогодні. Тобто кандидат, який є в списку, фактично гарантовано проходить до місцевої влади якщо його партія подолала відсотковий бар'єр. Нам треба обов'язково розширити норму про двотуровість на малі міста, села та селища. Важливо запровадити такі нововведення, як заборона політичної реклами у виборчий та міжвиборчий період. Це справді революційна норма, яка дозволить зробити вибори дешевими в 4-5 разів і зробити доступними для всіх кандидатів і політичних партій. Це крок до деолігархізації політичних партій.
- Всі пам'ятають нещодавні вибори в Чернігові та роздачу гречки. Чи зроблено щось для того, аби попередити підкуп виборців?
- Питання підкупу має кілька складових. Перше - високий рівень корупції у державі від Кабміну до сільської ради. І поки держава не продемонструє ефективну боротьбу з корупцією – підкупи, у тому числі й на виборах, будуть. Друга причина – це неефективність роботи Управління внутрішні справ. Третя причина – це корупція у судах. На сьогодні є лише дві доведені у судах справи про підкупи на виборах 2014 року. Суд обмежився лише штрафами.
Читайте також: Член "Партії регіонів" візьме участь у фейкових виборах "ДНР"
- Дитячі майданчики та ремонт під'їздів можна назвати підкупом?
- Політичні партії нині працюють усім ким завгодно – виконавчими комітетами, ЖЕКами, розважальниками. Все через низьку культуру. Вони фарбують під'їзди, щось ремонтують, ставлять майданчики, влаштовують концерти. Такі дії можна трактувати, як підкуп. Ми не можемо ніяк на це вплинути. Потрібно на законодавчому рівні визначити, що таке підкуп.
- Останні півтора року найгарячіша тема в суспільстві – АТО. Чи використовують політичні партії війну для власного піару?
- Ми ще раніше зверталися до політиків та партій з вимогою перестати піаритися на темі АТО. Будь-яка допомога. Навіть формальна, з боку політиків супроводжувалася піаром та замовними статтями в ЗМІ. На відміну від парламентських виборів, на місцевих виборах піару на АТО значно менше.
Лише дві політичні сили активно використовують тему АТО - Опозиційний блок, який в кожному виступі апелює до теми миру та припиненні війни, і є "Свобода", яка будую кампанію на рекламі батальйону "Легіон Січ". Варто зазначити, що партія "Свобода" має, принаймні, моральне право проводити таку агітаційну кампанію, враховуючи те, що цей добровольчий батальйон сформований і діє завдяки підтримці цієї політичної сили.
- Ще одна нагальна тема – вибори на Донбасі. Губернатор Донецької області Павло Жебрівський вже заявив, що вибори на територіях, підконтрольних Україні. Потрібно перенести – люди ще не готові до виборів.
- Ми бачили цілу низку спекуляцій з боку представників Блоку Петра Порошенка та з боку голів військово-цивільних адміністрацій, котрі заявляли про неможливість виборів на всій території Донбасу. Їх аргументи – люди не готові. Вони перебувають в інформаційному вакуумі, проголосують за проросійські сили і т.д. Я не бачу для цього серйозної загрози. Адже навіть проросійські партії діють в правовому полі України. І якщо до них є якісь питання – то їх треба поставити не громадянам, котрі підтримують такі партії, а правоохоронним органам.
По-друге – є загроза щодо прийняття новобраними радами сепаратистських рішень. Але більшого сплеску сепаратизму. Ніж був рік тому вже годі й уявити. І н варто забувати, що новообрані сільські та селищні ради будуть існувати паралельно з військово-цивільними адміністраціями, що сьогодні передбачає чинне законодавство. На мою думку, єдиним критерієм чи проводити вибори на території Донбасу може бути лише питання безпеки.
Тому що безглуздо проводити вибори на передовій, куди може влучити снаряд. Комітет виборців України склав свій список населених пунктів, де на нашу думку можна і варто проводити вибори. Він повністю збігається з таким самим списком, котрий склав Парламент. Найбільш спірний пункт у цьому списку – Маріуполь – близько місяця тому там обстріляли населений пункт Сартана. Сартана входить до однієї з районних рад Маріуполя. Тому вирішувати чи можна там проводити вибори чи ні має тільки штаб АТО.
- Як узгоджуються вибори на Донбасі з Мінськими домовленостями?
- Вони є частковим виконання Мінських домовленостей. Свого часу Комітет виборців України пропонував кілька компромісних рішень які можуть допомогти обрати легітимну владу Донбасу і частково виконати Мінські домовленості. Перше рішення ми ще восени минулого року пропонували: новообраній Верховній раді негайно провести вибори Донецької і Луганської обласних рад. Якби ми обрали ці обласні ради хоча б на період 8-9 місяців – це була б легітимна влада, котрі представляли не тільки жителів, скажімо, Краматорська, але й жителів Донецька. Друга наша пропозиція – дозволити переселенцям прийняти участь у виборах.
Іншими словами відкрити у Харкові, Львові чи Черкасах виборчі дільниці, на яких переселенці мали б можливість проголосувати лише на виборах Донецької та Луганської обласних рад. Таким чином ми могли б обрати Донецьку та Луганську ОДА і у виборах прийняли б участь люди, котрі там проживають, але вимушені тимчасово залишити свої домівки. Проте. Наші пропозиції залишились без уваги.
Вибори 25 жовтня на територіях, підконтрольних Україні лише посилять наш авторитет на міжнародній арені. І в переговорних процесах зможуть брати участь не лише Кучма з Медведчуком, але й легітимні представники місцевих рад Донбасу.
- Як голосуватимуть внутрішньо переміщені особи?
- Зараз тема внутрішньо переміщених осіб перетворилась на звичайні виборчі гасла. На сьогодні на цьому спекулюють дві політичні сили – Опозиційний блок та партія "Відродження", які закликають надати право голосу усім внутрішньо переміщеним особам. Але вони не говорять про те. що на деяких територіях кількість внутрішньо переміщених осіб перевищує кількість місцевих мешканців – це спостерігається на територіях Донбасу, підконтрольних Україні.
Тобто, фактично обирати міських, селищних та сільських голів будуть не місцеві, а переселенці. Хіба це правильно? На сьогодні у Раді лежать три законопроекти по пропозиціях для внутрішньо переміщених осіб. Проте всі вони йдуть врозріз з ідеями самоврядування і Конституцією України.
