Антимонопольний комітет зобов'язав мережі супермаркетів протягом двох місяців сплатити накладені на них штрафи. Найбільший штраф у АТБ — 48,6 млн. грн, найменший — на "Еко-маркет" - 100 тис. грн. Загалом 17 мереж вітчизняних супермаркетів оштрафували на 203, 6 млн грн. Серед них - "Бімаркет", "Спар", "Метро", "Фора", "Фуршет", "Ашан", "Велика Кишеня" та інші. Всіх їх звинувачують у змові та необґрунтованому підвищенні цін.

"Не думаю, що у Антимонопольного комітету вийде притягнути до відповідальності всі ці мережі. Щоб зібрати доказову базу проти цих мереж, АК знадобився майже рік. Потім багато часу забрало необхідне оформлення документів. Штраф якщо і заплатять, то кілька іноземних мереж. Українські ж — судитимуться, змінюватимуть права власності й врешті-решт уникнуть відповідальності", - говорить "Знай" Олексій Дорошенко, директор асоціації постачальників торговельних мереж та член громадської ради Антимонопольного комітету.

Матеріал за темою Антимонопольний комітет оштрафував супермаркети на 203 мільйони

Експерт сумнівається, що через рік Антимонопольний комітет повернеться до перевірки мереж супермаркетів.

"Цілком ймовірно, що до кінця цього року цей орган не контролюватиме мережі, як інші державні відомства. Депутати Верховної Ради вже зареєстрували законопроект, який передбачає усунення всіх державних органів від контролю торговельних мереж. Метою закону ніби-то є позбавлення впливу держави на цінову політику", - каже експерт.

Популярні новини зараз
"Іди в Україну, ти, бл**ь, служи": розлючені українці накинулися на працівників паспортного столу в Польщі Фруктів не наїмося: який дефіцит чекає Україну Доїхати на роботу і назад – вже не по кишені: проїзд у маршрутках дорожчає Тікали від мобілізації, а потім їли своїх мертвих дітей: українцям нагадали історіїї 100-річної давнини
Показати ще

Наразі, окрім Антимонопольного комітету, жоден державний орган не має повноважень перевіряти обґрунтованість цін у магазинах.

"Навіть якби й було таке відомство, воно б у наших реаліях навряд чи б оперативно вирішувало нагальні проблеми. Зазвичай такі структури через великий штат працівників та необхідність дотримання певного алгоритму дій проводять перевірки дуже повільно", - додає він.

Фахівець вважає, що найбільш дієвим контролем цінової політики супермаркетів є громадськість.

"Це мають бути незаангажовані громадські організації, а також небайдужі споживачі. Як тільки ці організації та люди починають поширювати інформацію про завищені ціни чи обмани в соцмережах, на місце приїжджає телебачення. На всю країну розповідають про недобросовісність мережі. Власникам магазинів це дуже невигідно. Такі повідомлення псують репутацію мережі та знижують її вартість. Головне, аби в майбутньому журналісти чітко вказували назву та адресу супермаркету", - вважає експерт.

Нагадаємо, у кінці квітня Антимонопольний комітет України оштрафував найкрупніші мережі за необґрунтоване підвищення цін та взаємну змову їх утримувати.