Понад мільйон гривень витратила влада так званої ДНР на біл-борди "ДНР-все тільки починається". Їх розвісили по усьому місту. Натомість місцеві мешканці скаржаться на розрушене місто, зруйновано інфраструктуру та відсутність елементарних речей.

"Знай" поспілкувався з мешканцями тимчасово окупованої території та взнав, як живуть люди в так званій ДНР. Попередимо відразу читачів, що герої матеріалу – люди аполітичні. Аби не створити їм додаткових проблем – прізвища редакція вирішила приховати.

40-річна Валентина майже щодня моні торить соціальні мережі. Каже, що таким чином взнає – де можна безкоштовно поїсти в соціальній їдальні, де будуть давати гуманітарну та коли й куди приїдуть волонтери. Вона – працівниця банку, живе разом з старенькою мамою. Сама жінка залишилася без роботи, мати пенсію не отримує.

Читайте також: Захарченко з Ахметовим ділять підприємства Донбаса

"На нашій вулиці половина зруйнованих будинків, постійно чути вибухи та стрілянину. Але влада не зважає на ці проблеми. Не має розмов про відновлення будинків, шкіл, лікарень. Пенсії та зарплати видаються дуже не стабільно. Мама за весь час АТО отримала пенсію тричі. Постійно економимо – бо не знаємо коли дадуть наступні виплати", - зізнається жінка.

Популярні новини зараз
Коли скасують графіки відключення світла: хто та як формував черги "Найстрашніше, що це початок": відома астрологиня попередила українців про небезпеку Пенсіонери ВПО можуть отримати солідну надбавку: що для цього потрібно Мобілізацію урівняли для всіх: українцям оголосили вердикт щодо економічного бронювання
Показати ще

Вона розповідає, що новини з України читає тільки в інтернеті. По телевізору йдуть російські та місцеві канали. Місцева влада намагається створити ілюзію мирного життя.

"Як за радянських часів. На вулиці будинки зруйновані, старі люди милостиню просять, а в телевізорі показують, що все добре, життя тільки починається", - розказує Валентина.

Міністр освіти та науки самопроголошеної ДНР Лариса Полякова стверджує. Що атестати випускників ДНР будуть приймати у російських ВУЗах.

"Мій син – випускник. Я не маю коштів, аби відправити його ані до Росії, ані до України на навчання. А дитині треба за щось їхати, дати з собою деяку суму, та й недешево зараз поступити в будь-який ВУЗ – на бюджетне місце не доводиться претендувати, тож потрібно орієнтуватися тільки на контракт. Найцікавіше, що набір студентів розпочали й наші, місцеві ВУЗи. Усіх батьків дуже цікавить – скільки треба буде заплатити за вступ та за контракт. Багато хто думає, чи варто платити – адже дитина отримає диплом з підписом "Диплом ДНР", котрий буде ніде недійсний, бо нас ніхто не визнав. Навіщо мені витрачати шалені кошти, аби дитина за кілька років отримала недійсний папірець? Вирішили з сином, що цей рік він вступати нікуди не буде – посидить удома. Можливо знайде роботу, а на наступний рік може щось вирішиться, тоді будемо думати про вступ". – каже мешканка Донецька, Марія.

Читайте также: СБУ затримала контрабанду для "ДНР" під виглядом гуманітарки (фото)

Така сама проблема і в молодих мам – адже реєстрація дітей проводиться під міфічними печатками "ДНР" та на їхніх же бланках. У соціальних мережах жінки жваво обговорюють – чи вважається малюк з ДНР зареєстрованим, якщо республіка та її бланки і печатки ніким не визнані.

"Хочемо виїхати з сином у Росію, до родичів. Йому два місяці. Не знаю, чи вдасться перетнути кордон. Бо свідоцтво про народження у сина – видане ДНР", - пише одна з користувачок.

Марія працює санітаркою в одній з лікарень. Каже, що там не вистачає елементарного – вати чи зеленки, не кажучи про щось інше.

"Місяць тому приїздили волонтери, привезли пів машини медикаментів. Розходуємо дуже потроху – в критичних випадках. Всіх, хто звертається, просимо приносити з дому все – від ліків до бинта. Тиждень тому приходив старий дід. Не мав за що купити бинтів – приніс постільну білизну для перев'язки", - розказує Марія.

Майже всі місцеві мешканці скаржаться на занадто високі ціни у магазинах та на ринку.

"Учора хотіли попити пива з друзями – ціна дволітрової пляшки понад 100 гривень. Пиво з Полтави. Усі продавці розказують, що продукти нам підвозять з України, та й з Росії – але мусять платити на блок-постах. Беруть хабарі за проїзд вантажів і українська армія, і донецькі бойовики. Російські товари виходять трохи дешевші – але там теж дають хабарі, перед усім російським митникам", - розказав Павло з Донецька.

Світлана Олександрівна розповідає, що чимало мешканців ДНР працюють без зарплатні – просто не ентузіазмі.

"Мій син працює в комунальній службі. Раз на три місяці дають якісь копійки. Але є начальство, воно змушує працювати щодня. Покидати роботу син не хоче – зараз тут кожен другий безробітний. Багато людей працюють, аби тільки робоче місце було за ними. Бо раптом усе утрясеться – роботу буде знайти не можливо. Та й нема іншої альтернативи – на роботі сина годують, дають продукти з собою додому. Хай хоч так тримається", - розказує жінка.

У мешканців так званої ДНР – чимало питань до місцевої влади.

"На всі питання, котрі хочемо поставити, нам повідомляють що йде війна і зараз не до цього. Аби не задавалися такими питаннями – постійно влаштовують концерти і танці у центрі міста. Я концерт Кобзона у каструлю не покладу і на стіл не поставлю", - каже Світлана Олександрівна.

Жінка пояснює, що у неї обливається кров'ю серце, коли вона чує залпи бойовиків по українській армії. У Донецьку їх називають "відльоти".

Читайте також: Бойовик із "Сомалі" назвав свою дитину Гіві

"Я сама з Житомирської області. Аж витримати не можу, як стріляють по тих хлопчиках, наших, українських. Але що ти кому скажеш чи що зробиш?" - бідкається жінка.

По декілька днів місцеві через воєнні дії сидять без світла та води.

"Запасаємося свічками, хто ліхтарями. Якщо біжить вода з крану – набираємо у все, що можна набрати, бо може так статися, що наступних кілька днів будемо сидіти без води. Зате багато хто тут дуже пишається, що відділилися від України, створили свою республіку. Не знаю – чим тут пишатися. Все розвалене, знівечене, грошей немає, зате пишаються", - розказує Ганна.

Місцеві жителі зізнаються, що ще торік багато хто сподівався на Росію та на її допомогу. Зараз у багатьох – розчарування.

"Школярам після закінчення навчального року з Росії прислали подарунки – китайські плюшеві брелки. Ми нічого не маємо проти брелоків, але ліпше б по буханцеві хліба прислали…" - каже Ганна.