Після укладання угоди у Відні між країнами "шістки" та Іраном експерти почали говорити про її колосальний вплив на світову політику. Згідно з резолюцією Радбезу ООН, міжнародні санкції щодо Ірану будуть пом'якшені, щойно МАГАТЕ підтвердить у звіті, що іранська влада вжила першочергових заходів для обмеження ядерної програми. Санкції були введені у відповідь на спроби Ірану створити ядерну зброю.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПро вплив угоди між "шісткою" та Іраном на ринок нафти для "Знай" говорить експерт з енергетики Михайло Гончар.
Як вплине на світовий ринок нафти вихід Ірану з-під санкцій?
- Тут є два аспекти. Перше: Іран нікуди з світового ринку не йшов. Повного ембарго не було. Санкції проти Тегерану означали, що США, Канада, ЄС та деякі інші гравці не купували іранську нафту. Але Індія та країни Південно-Східної Азії продовжували купувати енергоносії в Ірану. Звісно, ціни були вигідні для покупців, доходи Тегерану скоротились. За час санкцій видобуток знизився, але говорити про зникнення іранської нафти з ринку некоректно.
Друге: сьогодні мова йде про повернення іранської нафти на європейський ринок. Навряд чи Канада чи США багато купуватимуть іранської нафти, бо їхні потреби покриває власна сланцева. А от Європі це вигідно.
Кому саме в Європі на руку вихід Іранку з-під санкцій?
- Традиційними імпортерами були країни Середземномор'я - Італія, Іспанія та Франція. Їм логістично легко купувати іранську нафту – з Перської затоки танкери йдуть у їхні порти в Середземному морі. Тому країнам ЄС це вигідно. Але Іран поступово вертатиметься на європейський ринок.
Не слід очікувати чогось миттєвого. Іранці не хочуть різко зайти, щоб обвалити ціну на свій же товар. Більше того, сама процедура зняття санкцій розтягнеться на 10 років. Також треба розуміти, що підписана угода ще не набула чинності.
Треба почекати, поки Конгрес США проголосує за цю угоду. А в Конгресі не все просто. Всі дивляться на Ізраїль та Саудівську Аравію, які проти угоди. Думаю, казати "гоп" можна тільки після голосування в Конгресі через 2 місяці. Зараз Ірану зробили аванс – поновили його в банківській системі СВІФТ.
Читайте також: Іран заявив про готовність повністю ліквідувати ядерну зброю
Союзники США - Саудівська Аравія та Ізраїль - проти угоди з Іраном. А хто "за"?
- "За" виступають країни Євросоюзу. Низькі ціни на нафту зараз потрібні європейській економіці, щоб вийти зі стагнації. Європа зацікавлена, аби додаткові обсяги іранської сировини продовжували знижувати ціну на нафту. Українській економіці теж потрібні дешеві енергоносії. Правда, сам Іран не хоче обвалу цін. Їм треба гроші для розширення нафтовидобутку.
Ми знаємо про напруженні стосунки Ірану та Саудівської Аравії. Це може вплинути на поведінку на нафтовому ринку?
- Так. Але спрогнозувати точно важко. Знаємо, що саудити були ініціаторами останнього витка зниження цін на нафту. Тому й Тегеран може діяти наперекір інтересам Ер-Ріяду. Їх ворожнечу не треба знімати з можливих факторів, але прорахувати конкретні дії важко.
Іранська нафта в Європі може потіснити російський бренд "Urals"?
- Найбільш близькою до "Urals" є не іранська, а іракська нафта. Сьогодні Ірак, незважаючи на військово-політичну ситуацію і фактичний розвал країни, нарощує видобуток нафти. Думаю, світовий ринок сам все зробить. Якщо іранська нафта вийде на європейський ринок, все відбудеться в автоматичному режимі. Якщо була б активна позиція ЄС, то на російську нафту ввели б відсоткові обмеження. Не повна відмова, а відсоткове обмеження в межах Унії. Тоді й відбулося б швидке заміщення.
Але Брюссель не хоче робити таких різких кроків. Якщо ж агресивна політики Москви проводжуватиметься, Європа до цього дійде. Такі сценарії на слуху, але їх не запустили.
Ціна на нафту може впасти до 40 доларів за барель?
- Може. Це не означає, що на цій позначці ціна зупиниться надовго. Але ціна на нафту може впасти до 40 доларів. Думаю, що світові ринки вступають в довгий період невисоких цін на нафту.
Якщо ми проаналізуємо історії цін, то з побачимо певні закономірності. З 2000 року до 2014 року був період росту і високих цін. Був обвал 2008-го, але ціна нафти швидко відскочила майже на попередні позиції З 1986 до 2000 року був період низьких цін. З 1973 року до середини 1980-х були волатильні ціни, але переважно високі.
Ми вступаємо в період низьких цін?
- Так. І це не на один рік чи два. Ціна коливатиметься, але в низьких діапазонах. Причини тут глобальні і локальні.
Перше: немає дефіциту нафти, є надлишок добувних потужностей. При світовому зростанні споживання нафти, бачимо зворотну тенденцію у промислово розвинутих країнах. Ріст споживання в Індії та Китаї компенсується тим, що падає потреба в нафті в США та ЄС. Тому високого темпу росту споживання нафти не відбувається. Отже, не буде й різкого зростання ціни на нафту.
Друге: на тлі проблем в китайській економіці і фондового обвалу, Китай може потрапити в тренд відносно низьких темпів розвитку. Це означає скорочення енергоспоживання. Тому ціна нафту може впасти ще більше. Десь до 2025 року будуть невисокі ціни на нафту.
Третє: є ще один чинник – курс долара. Часом коливання ціни залежить не від нафти, а від долара. Якщо ФРС (Федеральна резервна система. – "Знай") підніме облікову ставку, відбудеться нібито падіння ціни на нафту. Але насправді це просто долар стане дорожчим. Якщо ж ФРС проводитиме політику кількісного пом'якшення, ціна нафти може ніби зростати.
Читайте також: "Ядерна угода з Іраном змінить світ. Але як?" - CNN
Політична нестабільність на Близькому Сході може вплинути на ціну?
- Треба дивитись на Саудівську Аравію. Вони зараз вступають в етап внутрішньої нестабільності. Іран намагатиметься їх розхитати. Але досвід Іраку, який практично розпався, показує, що світовий ринок це специфічна річ. В Іраку, попри ІДІЛ, зростає видобуток нафти. Всі дбають про видобуток. Політичний хаос це одне, а нафтова індустрія – інше. Інша річ, що спекулянти часом використовують політичне нагнітання, аби скоригувати ціну в своїх інтересах.
