– Костянтине Володимировичу, до 2014 року ви були відомі в Києві як громадський діяч, а потім пішли у політику. Чи продовжуєте роботу в громадському полі?

Так, депутатом я став вперше у 2014 році, як самовисуванець, до речі одним з дев’яти депутатів, котрі були обрані в Києві без підтримки жодної політсили.

Через півтора роки я балотувався за партійним списком і обрав ту політичну силу, яка в першу чергу є історичною в Києві – це партія «Єдність» на чолі з найуспішнішим мером столиці Олександром Омельченком. В зв’язку з тим, що дана партія і її лідер краще за інших знають все, що відбувається в Києві, знаються на комунальній тематиці, я впевнений, що мій вибір був найкращим. Тому що своїм головним завданням я бачу поліпшення якості життя киян.

Рішення піти у політику було прийнято після спілкування з жителями мікрорайону Нивки, де я понад 10 років займався активною громадською діяльністю і продовжую це робити зараз.

Популярні новини зараз

Зеленський втілить мрію мільйонів українців: чекали на це 20 років

Нехай щастить: Савченко, Литвин, Тягнибок та Ляшко отримали від українців чарівного копняка та летять на звалище історії

За життя президента борються лікарі, країна оплакує гаранта: "Володя, ну ти зрозумів"

Зеленський на дільниці розповів, хто стане прем'єр-міністром України: несподіваний поворот

Показати ще

– Можете навести приклади?

– Із задоволенням. Зараз на території Нивок у нас працює дві громадські приймальні: Володимира Ялового (також депутат Київради, – ред.) та моя. Ми відкрили Родинний центр «Рідні Нивки». Це унікальний майданчик для спілкування та навчання мешканців Нивок. Все, що ми робимо для людей в Родинному центрі – безкоштовне! Тут є і курси іноземних мов, творчі майстер-класи, екскурсії. У Родинному центрі діє “Клуб активного довголіття, функціонує “Клуб мам”. Але головною метою створення родинного центру - є соціальна місія: програма допомоги соціально незахищеним верствам населення. Більше 600 сімей отримують стабільну підтримку.

 

А зараз я з однодумцями працюю над створенням благодійного екологічного фонду. Ми плануємо під патронатом цього фонду проводити громадські заходи, в тому числі й такі, що спрямовані на підвищення рівня екологічної свідомості.

Ви очолюєте постійну комісію з питань екологічної політики Київради – чому обрали саме цей напрямок?

– У 2015 році, коли я пройшов у Київраду у складі партії «Єдність», тут було сформовано п’ять фракцій. Після розподілення квот згідно з кількістю членів фракцій, ми отримали можливість очолити дві комісії: з питань торгівлі, промисловості та регуляторної політики та екологічну комісію. Ці дві комісії можуть контролювати і доповнювати одна одну. Ми маємо балансувати між двома полюсами, щоб, з одного боку, зберегти довкілля, а з іншого – побудувати міцну державу шляхом розвитку промисловості та виробництва.

Я обрав напрямок екології тому що, діяльність людини призвела до багатьох руйнівних екологічних змін на планеті і я розумію,  що у суспільства є шанс змінити це на краще. Треба мислити глобально, а діяти локально.

Це той напрямок, де я можу дійсно зробити щось корисне для майбутнього нашого міста, для наших дітей.

На сьогодні Київ має статус найзеленішої столиці Європи. А моє прагнення додати ще статус «найекологічніша столиця», але для цього ті підприємства теплоенергетичного та очисного комплексів, котрі є в Києві, сьогодні потребують модернізації.

 

– Розкажіть про вашу ініціативу відмовитися від поліетиленових пакетів в магазинах? В чому її актуальність?

– Мова йде про величезну екологічну проблему. Мільярди поліетиленових пакетів в кінцевому рахунку опиняються на звалищах. Вони забруднюють природу, шкодять тваринам, птахам та рибі. Залежно від товщини вони розкладаються від 100 до 400 років. Багато країн світу вже відмовились від поліетилену чи ввели обмеження на нього.

Я є ініціатором рішення, яким Київрада рекомендує пропонувати покупцям альтернативу одноразовим поліетиленовим пакетам. Це рішення Київради стало відповіддю на відповідну петицію, що набрала 10 тисяч підписів.

 

Але ми не маємо можливості забороняти на рівні міста використання будь-яких товарів – ці питання можуть вирішуватися виключно на державному рівні, Верховною Радою. Тому Київрада ухвалила підготовлений комісією проект звернення до парламенту з пропозицією внести зміни в законодавчу базу (рішення №823/4887).

Ми порушили це питання, змусили громадян замислитися, у медіа завдяки нашим роз’ясненням почали об’єктивно висвітлювати цю тему, зрештою вона набула розголосу. І 28 січня у Верховній Раді був зареєстрований законопроект, яким пропонується значно обмежити продаж деяких видів поліетиленових пакетів – «Про зменшення кількості окремих видів відходів з поліетилену в цивільному обігу» (№9507). Я щасливий, що наша з громадою позиція знайшла розуміння в парламенті, тепер чекатимемо на результативне голосування.

– Які ще екологічні ініціативи ви висували в Київраді? Які з них були ухвалені і вже впроваджуються?

– Наша комісія підготувала багато рішень щодо поліпшення екологічної ситуації в Києві. Але ось, що цікаво. Коли я очолив комісію, то з подивом вияснив, що у виконавчому органі – Київській міській державній адміністрації – взагалі відсутній окремий підрозділ, який займався б питаннями екології, тобто для втілення ухвалених нами рішень не було відповідального виконавця. На той час цей підрозділ входив до складу департаменту благоустрою. Тому я лобіював вирішення цього питання – і тепер ми маємо окремий підрозділ – управління екології та природніх ресурсів. І ми бачимо, що за останні два роки у КМДА в декілька разів виросла кількість проектів екологічної тематики – в першу чергу облаштування парків та скверів.

З останніх прикладів це рішення про оголошення ландшафтним заказником місцевого значення «Зелене озеро». Це унікальна місцевість на території Подільського району, де багато червонокнижних рослин і тварин. Вона потребує посиленого захисту, і ми його забезпечили.

Також рішення №480/6531 «Про деякі питання утримання зелених насаджень у місті Києві». Мається на увазі обрізка дерев. Кияни часто скаржаться, що від дерев залишають одні обрубки, що йде неправильне формування крон. Передбачене чітке завдання виконавчому органу щодо проведення навчань працівників «Київзеленбуду» і районних КП УЗН. А також – посилення контролю з боку управління екології щодо цього питання.

 

– Кілька років тому екологи били на сполох через загрозливу ситуацію на Бортницькій станції аерації – чи вдалося її вирішити?

– Взагалі в Києві склалася цікава ситуація, бо такі питання як Бортницька станція, завод «Енергія», ТЕЦ і все, що стосується сміття, підпорядковане не екологічному управлінню, а Департаменту з питань ЖКІ. Тобто фактично вони контролюють самі себе. Я впевнений – найголовніше, що зараз потрібно забезпечити – це створення місцевих контролюючих органів, які мали б змогу перевіряти підприємства. Бо зараз єдиним, хто має право це робити, є Державна екологічна інспекція. А вона не підзвітна місту.

– У 2018 році в управління міста було повернуто вже згадуваний сміттєспалювальний завод «Енергія». В якому він стані, чи планується його модернізація?

Вже у 2019 році на ньому планують ремонт котлів та заміну фільтрів, що очищують димові гази від пилу. Це дозволить удвічі знизити обсяги шкідливих викидів.

Але якщо говорити глобально – в нас велика проблема, причому, не тільки в Києві, а й в державі загалом – це відсутність культури поводження зі сміттям. Але якщо ми, українці, не навчимося поважати екологію, не навчимося поважати одне одного, жодні заборони, закони та інші інструменти впливу не допоможуть. В цьому питанні кожен повинен почати з самого себе: привчити себе сортувати сміття. В Україні ж коли навіть ми встановлюємо баки для сортування сміття, люди, нажаль, ігнорують це і викидають що й куди прийдеться.

Останнє ноу-хау, яке місто робило за підтримки нашої комісії, – це встановлення баків для небезпечного сміття, наприклад, елементів живлення, енергозберігаючих ламп і такого іншого. Ви були б здивовані, якби побачили, що ми там знаходили – починаючи від недоїдків закінчуючи пляшками і недопалками! Нажаль, поки ми не зрозуміємо, що такою безвідповідальністю шкодимо в першу чергу самі собі, нічого в нас на краще не зміниться.

– Кілька років тому київські водойми влітку визнавалися непридатними для купання через забруднення і загрози інфекцій. Чи змінилася ця ситуація?

– Так, позитивних змін насправді дуже багато! Взагалі за 2018 рік ситуація з пляжами столиці поліпшилась багаторазово. Ми отримали сім блакитних прапорів, які є загальновизнаною ознакою того, що пляж є безпечним, екологічним і відповідає міжнародним стандартам. Наразі в столиці 13 муніципальних пляжів та 17 місць масового відпочинку людей.

Але Дніпро тече не тільки в Києві, і поки в нас не буде жорсткого контролю викидів у водойми, ми не зможемо гарантувати на 100% безпечне купання для киян. Хоча навіть в Києві є ця проблема, бо у нас є річка Либідь, котра зараз фактично є технічним каналом, куди несанкціоновано скидають відходи та сміття.

Ще одна проблема – це  складання снігу на її берегах, через що сіль та інші реагенти потрапляють в Либідь, а потім – в Дніпро. На сьогоднішній день вже закрито два сніговідвали біля цієї річки – тут доклали зусиль наша комісія, і громадськість.

– Важлива частина екосистеми міста – його зелені зони, парки і сквери. Як із цим справи у Києва? Чи є позитивні зрушення?

– Ця сфера в Києві останніми роками розвивається дуже стрімко. У 2016 році Київрада надала статус скверу або парка більш ніж 71 ділянці. У 2017 році – 48, у 2018 – 86. Хочу, щоб ви зрозуміли: надання таких статусів ще не означає, що зразу на цих територіях з’явиться парк або сквер. Це означає, що на території планується створення зеленої зони.

Загалом озелененню останніми роками приділяється чимала увага. В першу чергу – саме завдяки роботі нашої комісії.

– А що стосовно парку «Нивки»?

– Особисто мене, як ви розумієте, найбільше турбує саме проблема парка «Нивки». Він є природоохоронною зоною природно-заповідного фонду і охороняється на національному рівні. Його територія – приблизно 47 гектарів. Було розпорядження міського голови передати цей парк та ще 8 великих зелених зон на реконструкцію, замовником проекту призначено КП Київський центр розвитку міського середовища. Це, на мою думку, найбільша помилка, яку було зроблено за ці роки. Бо через це останні 2 чи навіть 3 роки ми не бачимо жодних зрушень щодо оновлення цього парку.

Ми неодноразово зверталися з пропозицією передати цей проект КО «Київзеленбуд», але це нічого не дало. Хоча ми вже протягом двох років наполягаємо на тому, що КП Київський центр розвитку міського середовища просто дублює функції «Київзеленбуду», і нас нарешті почули! І на сьогодні вже зареєстрований проект рішення про передачу даного КП у підпорядкування управлінню екології.

– Ще один значний парк на Нивках – «Веселка»...

– Так, це – одна за найчарівніших зелених зон нашого мікрорайону. Я особисто багато років боровся за те, щоб провести його реконструкцію – але то коштів немає, то підрядник підвів, то ще щось. І ось нещодавно ми нарешті змогли домогтися позитивних змін – було встановлене сучасне освітлення, було реконструйоване покриття доріжок, далі «Київзеленбуд» має встановити вбиральню, 2 спортзони та новий дитячий майданчик. За традицією ми вже багато років усім районом святкуємо Новий Рік на території цього парку. І у цьому році на святкування прийшла рекордна кількість мешканців – більш ніж п'ять тисяч. Саме для цього й було створено громадську організацію «Рідні Нивки» – бо я впевнений, що такі заходи можуть зробити кожного мешканця Нивок рідним один одному. Коли вони бачать посмішки один одного, коли вони спілкуються... Протягом року ми проводимо декілька масштабних заходів, які збирають разом громаду мікрорайону, на яких завжди дуже тепла атмосфера.

– Чи налагоджено у вашої комісії  та у вас особисто співпрацю зі столичними екологами та еко-організаціями?

– Я завжди відкритий, і від мене жодного разу не було відмови активістам з будь-яких питань, де я дійсно міг допомогти. Але я хочу наголосити, що говорю про справжніх активістів, яким дійсно болить за екологію столиці, які вивчили це питання. Нажаль я стикаюся з людьми, котрі називають себе «активістами», але насправді просто використовують ту чи іншу ситуацію для отримання власної вигоди.

На жаль, і в Київраді, і в Верховній Раді вистачає таких  і депутатів, які крім того, багато говорять і кажуть, що все погано. Але коли кияни задають їм питання: що ви зробили щоб вирішити проблему? А нічого! Це і є «політичні балаболи», які своїми словами лише вводять в оману киян. На тих округах, де депутати дійсно спілкуються з громадою, – проблеми вирішують. Мій лозунг, під яким я йшов на вибори – «Справи скажуть за мене!»

Україна зараз на порозі виборів і Президента України, і Верховної Ради. І я закликаю кожного українця оцінювати кандидатів не за результатами останнього місяця чи двох перед виборами, коли всі розгортають бурхливу діяльність, а за результатами їхньої системної роботи протягом тривалого часу. І обирати людину, яка дійсно зробила і продовжує робити все можливе, аби змінити на краще ситуацію як в місті, так і в державі.