Демарш так званого омбудсмана ОРДО Дарини Морозової, яка заявила, що Донецьк нібито не отримував від української сторони жодних списків по обміну, – це бумеранг, який б'є в першу чергу по політичній позиції непідконтрольних Україні територій, переконаний політичний аналітик, директор Інституту західноукраїнських досліджень Олег Хавич.

На думку експерта, подібні заяви – традиційний політичний прийом: людина, що зриває домовленості, намагається першою звинуватити іншу сторону, щоб відвести від себе підозри.

«Але в даному випадку Дарина Морозова прорахувалася, оскільки обмін з боку України курирує Віктор Медведчук, якого за роки юридичної практики виробилася звичка підкріплювати кожне своє слово доказами і записувати всі ходи». Спецпредставник України з питань гуманітарного характеру в Мінську продемонстрував принципову позицію, надавши ЗМІ офіційний лист на адресу «ДНР», датований першим вересня 2017 року (01.09.2017). Власне, більше нічого говорити не треба», — пояснив Хавич.

У своєму листі, зазначив експерт, спецпредставник України оперує конкретними цифрами полонених з обох сторін:

-«ДНР» пропонується звільнити і передати 70 громадян України (представники самопроголошеної республіки погодили цей список ще 19 липня);

- Україна заявляє про готовність до звільнення в цілому 199 осіб з двох списків осіб, розшукуваних ОРДЛО (йдеться про список 231 особи про 31 липня 2017 р. і списку 83 осіб від 25 серпня 2017 р.)

«Далі в листі Медведчук перераховує нюанси про те, що 5 осіб повторюються в обох списках, 6 осіб відмовилися від того, щоб їх передали на непідконтрольні території, 16 осіб не притягувалися до відповідальності і знаходяться на волі і т. д.», — уточнив Хавич.

Заява Морозової, впевнений він, перш за все вдарить бумерангом по політичним позиціям ОРДЛО і ОРЛО.

«Пункт №6 «Комплексу заходів...» – єдиний пункт Мінських угод, крім відведення важких озброєнь, припинення вогню, моніторингу та верифікації режиму припинення вогню, який працював, свідченням чого стали понад 400 осіб, повернутих на територію України В. Медведчуком. В інтересах «партії війни» (умовна назва угруповань в Україні та самопроголошених республіках, які заробляють на воєнних діях на Південно-Сході) – продовжувати війну до нескінченності. Для цього потрібно перетворити процес мирного врегулювання в «нескінченну історію» – поховати Мінські угоди, потім почати переговори про Мінську-3, підписати нові угоди, аби наступного ж дня почати зривати їх виконання», — пояснив Хавич.

Таким чином, провал мирних переговорів – це стимул для нового загострення війни на Донбасі, упевнений експерт.