Через рішення мера Віталія Кличка зупинити конкурс на посаду головного архітектора, Київ може на невизначений час залишитись без однієї з ключових посадових осіб, відповідальних за стратегічний розвиток міста та збереження його історичного середовища. Експерти вважають цю ситуацію досить небезпечною для столиці.

Схотіли демократії – отримали бардак

Київ вже півроку живе без головного архітектора: ще 30 вересня Кличко звільнив з цієї посади Сергія Целовальника, разом з двома його заступниками. Хто посідатиме це крісло, вирішили визначати демократично і прозоро – через конкурс. Але справа просувалась надто повільно: конкурс спромоглися оголосити лише напередодні новорічних канікул. Поки формувалась комісія, поки узгоджували, як оцінювати претендентів – дотягнули до березня, але врешті так і не домовились.

Читайте також: "Если население обяжут создавать ОСМД, к осени в стране будут бунты" - экс-министр ЖКХ

А боротьба розгорнулась неабияка. Заявки на конкурс подали 14 осіб, в тому числі в.о. директора департаменту містобудування та архітектури Анна Бондар, колишній головний архітектор Севастополя Юрій Скляренко, колишній архітектор Павлограда (Дніпропетровська область) Олександр Сасик, а також архітектор і колишній депутат Київради Андрій Миргородський. Не обійшлося навіть від втручання правоохоронців: як повідомляли ЗМІ, проти Бондар було відкрито кримінальну справу. Вона підозрюється в приписуванні собі кількох місяців досвіду роботи архітектором, яких їй не вистачало, щоб виконати один із критеріїв для подачі заявки.

Популярні новини зараз
Громадський транспорт подорожчає для всіх, окрім пенсіонерів: скільки доведеться платити з 1 травня А що так було? Українець "категорично відмовився" від повістки - чи підтримав його суд "Київстар" попередив українців про небезпеку: що треба знати Пенсіонерам дадуть знижку на продукти 20%: що потрібно взяти в магазин
Показати ще

І в цій ситуації Кличко не знайшов іншого виходу як цей взагалі конкурс призупинити.

Пропозиції від мера: гарно, але ні про що

У своєму Фейсбуці мер визнав, що "комісія зіткнулася з обставинами, які унеможливили ухвалення об'єктивного та справедливого для міста рішення. Зокрема – з відсутністю чітко прописаних процедур (бо конкурс проводився вперше). І також проблемною перешкодою у визначенні переможця конкурсу стало суміщення посад головного урбаніста та директора департаменту містобудування і архітектури".

Членам комісії мер запропонував "зібратися найближчим часом та, користуючись набутим в процесі роботи досвідом, напрацювати свої пропозиції і прописати процедури для проведення бездоганного конкурсу. А також - ініціювати внесення змін до законодавства про розділення посад головного урбаніста (архітектора) столиці та глави департаменту містобудування та архітектури".

Плідність цієї пропозиції викликає сумніви. В першу чергу тому, що вона жодним чином не розв'язує тих протиріч, які виникли між членами конкурсної комісії, що представляють владу та громадськість.

"Спроба визначити головного архітектора демократичним шляхом провалилась, – вважає експерт з питань місцевого самоврядування Андрій Курілко. – Ситуація з конкурсом – це черговий прояв недієздатності владної команди в столиці. З одного боку, бачимо загравання з громадськістю, з іншого – конфлікт інтересів, коли кожна група впливу намагається лобіювати свою людину. Тобто, немає кандидатури, яка б влаштувала водночас забудовників і владу, і не надто дратувала киян. У нинішнього керівництва Києва немає розуміння, що зараз робити. Скоріше за все, просто призначать новий конкурс, і значить, знову буде згаяно час"

Немає архітектора – немає Генплану…

На думку експерта, відсутність головного архітектора вкрай негативно впливає на Київ.

Читайте також: За время потепления киевляне сожгли газа на десятки млн - Плачков

"По-перше, головний архітектор має затвердити Генплан та зонування. Без цього ані кияни, ані бізнес не розумітимуть, що взагалі відбувається – чи зводитимуться нові мости, де будуть житлові масиви, а де – бізнесовий, рекреаційний чи промисловий простір. Без головного архітектора процвітатиме хаотична забудова, яка врешті взагалі застопорить розвиток. Крім того, головний архітектор має очолити роботу над концепцією зовнішньої реклами, щоб врешті вона не спотворювала місто" - зазначає Андрій Курілко.

Він пропонує вихід: змінити процедуру призначення головного архітектора таким чином, щоб це питання розв'язувалось рішенням сесії Київради, після попереднього розгляду кандидатур на профільній комісії з залученням громадськості та фахівців. Таким чином Київрада, яка є органом самоврядування, несла б відповідальність за дії головного архітектора. Крім того, необхідно надати головному архітекторові потужні повноваження, щоб він міг витримувати тиск забудовників і відсікати неприйнятні для міста проекти.

…немає Генплану – панує анархія

Але ж подібні новації можливі тільки за умови внесення змін до законодавства, що потребує і часу, і зацікавленості народних обранців. Однак і з першим, і з другим є проблеми.

Директор аналітичного центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко скептично поставився до пропозиції Віталія Кличка законодавчо розділити посади головного архітектора та директора департаменту містобудування та архітектури.

"Вносити зміни до законодавства треба, особливо в частині збільшення повноважень головного архітектора, бо зараз ця посадова особа фактично не має важелів впливу. Але з нашою Верховною Радою це може затягнутись на роки, тим більше, що в парламенті – засилля забудовників, яки усіляко намагаються усунути громадськість і органи місцевого самоврядування від контролю за будівництвом", – наголошує Сергієнко.

У зв'язку з фактичною зупинкою конкурсу, експерт прогнозує збурення громадськості.

"Я певен, що від міської влади вимагатимуть забезпечити прозоре і відкрите визначення головного архітектора. Доки ця посадова особа не призначена, усі виконувачі обов'язків не відчуватимуть відповідальності за те, що відбувається у місті, і ми бачитимемо подальше створення Києва", - вважає директор Інституту міста.

Таким чином, нездатність влади Києва забезпечити насправді плідну взаємодію з громадськістю разом з намаганнями перекласти частину відповідальності на виший законодавчий орган країни загрожують призвести до застою та анархії в одній з найважливіших царин міського життя. До анархії, яка матиме незворотні наслідки – бо ще жодної жахливої новобудови у Києві не було демонтовано.