Скоро мине рік, як в Хмельницькій облдержадміністрації змінилася управлінська команда. На заміну Олександру Корнійчуку, який керував областю понад два роки, прийшов Вадим Лозовий. Це призначення стало свідченням того, що Хмельниччину Петро Порошенко довірив сімейству політиків і бізнесменів Олександру і Галині Герегам.
Подпишись на наш Viber: новости, юмор и развлечения!
ПодписатьсяПро це повідомляють Акценти.
Нещодавно журналісти оприлюднили інформацію про умови, на яких відбулася заміна голів ОДА. За їх даними нардеп Олександр Герега пообіцяв зміцнити електоральні позиції Гаранта в регіоні та перемогу на президентських виборах на Хмельниччині. І одразу після того, як Лозовий сів у крісло губернатора, на ключових посадах в області з’явилася ціла команда «конкретних» варяг зі столиці, котрі не мають прямого відношення до Поділля.
Перед тим, як представити головних дійових осіб в політичній обоймі Олександра Гереги варто розуміти її внутрішню специфіку — вождізм. Все тримається по суті на «непогрішності» Олександра Володимировича. Саме так і не інакше безмежну кількість разів члени команди називають його на всіляких офіційних і не дуже заходах, часто не згадуючи навіть прізвища, бо його ж знають усі. Вінцем улесливих публікацій у ЗМІ та соціальних мережах є пресловута пісня «Епіцентр», котру на сцені драмтеатру виконували легендарні у краї «Козаки Поділля». Тому основне на що орієнтуються його підлеглі — це думка шефа і його хороший настрій. Від того і фаворити змінюються калейдоскопічно, в залежності від ситуації та особистої прихильності до них керівника.
Отже перейдемо до ключових персоналій, які уособлюють в собі усю міць адміністративного ресурсу на Хмельниччині та мають, за задумом їх лідера, забезпечити потрібний Петру Порошенко результат для перемоги в області — 35% відсотків голосів у першому турі, а також понад шістдесят у другому.
Вадим Лозовий. Корінний киянин, котрий зробив кар’єру в мережі будівельних гіпермаркетів «Епіцентр»: від рядового працівника до топ-менеджера. А найголовніше — він удостоївся честі бути кумом Олександра Гереги. Тому для його заходу в облраду в 2015-му році відразу низка вищих по рейтингу за результатами виборів представників списку партії «За конкретні справи!» відмовилися від свого крісла.
Будучи чужим в регіоні та не маючи жодного досвіду в політиці Вадим Лозовий намагається знайти себе в новому амплуа публічної особи. Звідси комічне перерізання стрічки на дверях в автобус, таблички зі своїм та Президента іменем на різноманітних об’єктах. А ще Лозовому катастрофічно не везе у зустрічах з Президентом. Першого разу, коли Порошенко представляв його на посаді активу області, Лозовий свою промову читав з папірця. Глава держави зробив зауваження і попросив цього більше ніколи не робити. Вдруге восени минулого року під час відвідин Головнокомандувачем міжнародних військових навчань у Старокостянтинові Лозовий надягнув військову форму без погонів і ознак, бо не має жодних офіцерських звань. Все це виглядало, як знущанням над Гарантом, який часто плутався, шукаючи очима голову ОДА серед військових. Третій за рік візит Порошенка на Хмельниччину 30 листопада минулого року також не обійшовся без казусу. Під час зустрічі Вадим Лозовий невдало «підігнав» Президента, попросивши учасників закінчувати з питаннями, бо Глава держави поспішає. На що Порошенко іронічно зазначив: «Це перша область, де мене проганяють!».
Чи здатен Лозовий дати результат на президентських виборах? Навіть при бажанні це зробити надскладно і не тільки через низькі рейтинги Порошенка. Будучи слабким кулуарним гравцем, він досі не може звільнити з посад в ОДА саботажників, які йому дісталися від колишнього голови ОДА Олександра Корнійчука, людини замголови АП Віталія Ковальчука. Лозовий не гребував навіть публічно лаяти своїх нових підлеглих з команди попередника, а звільнити їх з посад оперативно не вдавалося. Далеко не все гладко у нього з обласною радою та з президентською партією, де головні скрипки відіграють інші представники Гереги. А все тому, що вони не командні гравці, а конкуренти в боротьбі за доступ «до тіла» Олександра Гереги.
Неоніла Андрійчук. Заступник голови облради. Пройшла з Герегами не одну виборчу кампанію, відповідаючи за формування так званих «сіток» виборців. На старті сходження партії «За конкретні справи!» в 2015-му році саме вона відігрівала «головну скрипку» (після сімейства) у новоствореній політичній силі. Коли ЗКС перемогли на виборах і отримали найбільшу фракцію в облраді, то саме Андрійчук стала заступницею голови, а не Лозовий чи інші. Неоніла дуже швидко «вжилася» у хмельницькій політиці, маючи серйозний досвід закулісних ігор і успішних виборчих кампаній. Вочевидь, це й зіграло з нею «злий» жарт. Олександр Герега, як тільки отримав в управління область, надав перевагу куди менш амбіційному і більш контрольованому Вадиму Лозовому. Неоніла Андрійчук усіма своїми діями намагається дати зрозуміти, що вона зберегла свій вплив і замикає на собі цілу низку організаційних питань діяльності облради та партії ЗКС. На спільних заходах за участю Лозового та Андрійчук не відразу зрозуміло, а хто ж тут губернатор, а хто замголови облради. А найголовніше, що «хмельницький парламент» часто видає такі голосування, котрі підривають довіру Президента до Гереги, Лозового та голови облради Загороднього. Зокрема, показовими є звернення Ради про підтримку тарифних ініціатив Тимошенко. І все це не без впливу на процес ухвалення рішення самої Андрійчук, яка, не виключено, ще досі не полишила планів очолити Хмельницьку облдержадміністрацію.
Уляна Ткаченко. Є в оточенні Олександра Гереги ще одна жінка, котру варто відзначити. Киянку Ткаченко регулярно можна бачити з Олександром Герегою, як у стінах ВР , так і на окрузі. А ще вона виступає від його імені на різних заходах та навідується у приймальню нардепа в Хмельницькому. З того можна зробити висновок, що саме Ткаченко є головною помічницею нардепа-олігарха в парламенті.
А ще Уляна керує фракцією «За конкретні справи!» у Хмельницькій обласній Раді. Щоправда «керує» це голосно сказано – радше обіймає посаду. Принаймні так кажуть в оточенні голови ОДА. Крісло керівника фракції вона отримала після походу в губернатори Вадима Лозового. Провальні політичні голосування в облраді є не тільки ознакою відсутності часу чи вміння Уляни керувати таким складним механізмом, а й швидше за все небажанням посилювати Лозового. Адже амбіції бути першою ніхто не відміняв.
Ткаченко, в силу специфіки роботи, має, вочевидь, найбільший доступ до тіла серед усіх представників орбіти Гереги. А в такій команді це надважливо. Тому, коли потрібно вплинути на Олександра Володимировича, з її думкою варто рахуватися, нехай це і не помітно на перший погляд.
Андрій Шинькович. Столичний «герегівець», який родом з Вінниччини, Шинькович з’явився в хмельницькій політиці, коли переміг на парламентських виборах у ОВО №189 з центром у м. Красилів. А навесні 2018-го року Олександр Герега довірив колишньому помічнику Шиньковичу очолити Хмельницьку територіальну організацію БПП-«Солідарність». Так, власник «Епіцентру», серед іншого, отримав в управління в регіоні і партію Президента. Саме на Шиньковича було покладено місію займатися виборами ОТГ, які проходили в регіоні. І все це закінчилося для провладного дуету «БПП-ЗКС» печально. У 2018-му році: на усіх 5 виборах в області БПП і ЗКС отримали близько двох десятків мандатів. Для прикладу, та ж ВО «Батьківщина» – понад 50 і Аграрна партія – понад 40.
А ще нардеп Шинькович помічений в любові до оковитої. Чого тільки варта його перестрілка з відвідувачами гламурного закладу «Рафінад» у хмельницькому ТРЦ «Либідь-плаза» в 2014-му році. Та демонстрація журналістам «середнього пальця» за те, що вони фотографували його в залі парламенту під час акції щодо боротьби з «кнопкодавством». То ж, за останніми даними з оточення Гереги, Шиньковича за усі «успіхи» відсторонили від виборчого процесу.
Міг би стати серйозним регіональним гравцем з команди Гереги Віталій Олуйко, котрий обіймав цілу низку важливих посад в державі і має найбільший політичний та апаратний досвід від усіх «конкретників». Але він «не вписується» у формат ЗКС, будучи загрозою для усього оточення, яке сходить на верх разом з Герегою. Тому фактично не має шансів пробитися «на гора», хоча й не приховує власних амбіцій. Більше того, нещодавно Олуйко втратив посаду голови теруправління Антимонопольного комітету, яку обіймав з 2009 року, програвши у конфліктах з центральним керівництвом АМК. І все, що залишається Олуйко зараз – це бути найяскравішим та компетентним депутатом облради від ЗКС.
Окремої уваги варта ситуацію у Хмельницькій міськраді. Про неї коротко, оскільки фракція «ЗКС» з 6-ти чоловік ніяк себе не проявляє. Жодних спільних дій чи заяв. Фактично її присутність на засіданнях міської ради звелася до підігрування голосуваннями міському голові «свободівцю» Олександру Симчишину, який у відповідь сприяє «герегівцям» займатися в місті бізнесом. І не факт, що в разі потреби Олександру Герезі вдасться повернути у своє лоно усіх, хто обирався під його знаменами до міської ради. Все ж за останні роки бізнес зв’язка депутатів і Симчишина лише зміцнилася.
Весь міф про силу Герег в області побудований здебільшого на оцінюванні їх статків, серйозного досвіду у столичній політиці Галини, одіозності самого Олександра та поширюваної тези, мовляв його команда тримає область під цілковитим контролем. Крім того оглядачів вражають результати виборів в облраду і органи місцевого самоврядування в далекому 2015-му році. А також агресивна тактика ведення бізнесу компанією «Агробізнес-2012», яка три роки тому викликала велику протестну хвилю серед місцевих аграріїв, відлуння якої було чутно навіть у столичних кабінетах.
Але при перевірці на міцність все виглядає не так вже й однозначно. Тим паче в контексті минулорічних виборів до місцевих рад. Одна діло говорити про «конкретні справи» і боротися за доступ до тіла, а інша робити обіцяний результат на виборах Президенту. Час покаже…
