Після розпаду СРСР на території України залишилося багато боєприпасів, утилізацією яких має були займатися Міноборони і уряд. Однак, за фактом, до 2014 року доля арсеналів мало кого цікавила, пише Уніан.

Наприклад, на складах у Новобогданівці Запорізької області вибухи і пожежі відбувалися регулярно протягом кількох років - в 2004, в 2005, в 2006 і в 2007. Під час першої і найсильнішої пожежі, що трапилася в травні 2004 року, загинуло п'ять осіб. Тоді «під шумок», було звільнено начальника Генштабу ЗСУ Олександра Затинайка. Але вже в серпні того ж року його же було призначено головним інспектором Міністерства оборони. І тільки в березні 2005-го Затинайко був «звільнений з військової служби в запас у зв'язку зі скороченням штатів».

Суд за фактом найбільшого вибуху, який забрав життя п'ятьох, відбувся тільки через чотири роки після інциденту, в 2008 році. До шести років позбавлення волі засудили колишнього командира військової частини Сергія Лілова «за службову недбалість» і рядового солдата за «порушення правил поводження з боєприпасами».

Але в тому ж 2008-му Україна приголомшила нова гучна подія - загорівся склад у військовій частині Лозова, де зберігалося близько ста тисяч снарядів. Згодом двоє офіцерів військової частини - командир Олексій Поляков і головний інженер Олександр Заїка - були засуджені за недбалість.

Після початку війни з Росією в жовтні 2015 року горять склади в місті Сватове Луганської області. За фактом вибухів було розпочато кримінальну справу за статтею «тероризм», але через рік військова прокуратура заявила про службову недбалість посадових осіб.

23 березня 2017 роки відбувається пожежа в Балаклії. Вогонь вдалося загасити лише через кілька днів, очищенням території навколо складів сапери займалися близько місяця. СБУ відкрила кримінальне провадження за фактом вибухів арсеналу за статтею диверсія, а прокуратура - за статтею недбалість.

Восени, 26 вересня 2017 го, горів 48-й арсенал Міноборони в місті Калинівка під Вінницею. За даними Генштабу, на складах зберігалося 188 тис. Тонн боєприпасів.

«Це відповідальність, починаючи від начальника Генштабу і по всій вертикалі тих, хто відповідає за оборону нашої країни», - заявляв тоді секретар РНБО Олександр Турчинов.

За його словами, поки за подібні події «не відповідатимуть вищі посадові особи, ті, які якісно не виконують свої функції», країні доведеться рахувати втрати і збитки.

Рік тому, щоб посилити заходи по підвищенню захисту об'єктів зберігання боєприпасів, трохи перекроїли бюджет і додали коштів. Але на що насправді пішли ці гроші, невідомо.

До слова, після Калинівки експерти висловлювали свої побоювання про те, що доля інших складів боєприпасів теж під загрозою. Наприклад, координатор Медійної ініціативи Ольга Решетилова в коментарях українським ЗМІ озвучувала побоювання навіть щодо складів в Ічні.

У Генштабі ЗСУ основною версією того, що відбувається називають російську диверсію. Однак військовою прокуратурою Центрального регіону України розпочато кримінальне провадження за ч.3 ст.425 Кримінального кодексу України (недбале ставлення військової службової особи до служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до семи років).

Нагадаємо, що Анатолій Гриценко прокоментував вибухи в Ічні.

Як повідомляв портал Знай.ua, в Міністерстві оборони Росії підтвердили наміри підірвати умовні військові склади в рамках навчань.

Також портал Знай.ua писав, що саме вибухнуло в Ічні.