Які лікарняні має оплачувати держава, чому їх не так легко отримати та яка причина маленьких сум виплат - пояснюють в Управляючій компанії Activitis.

Хворіти в Україні - річ абсолютно невигідна, особливо останнім часом. Проблема в отриманні лікарняних грошей і їх не значна сума пояснюється тим, що їх виплату забезпечує не лише роботодавець, а і держава, а саме Фонд соціального страхування України.

У 2019 році, Фонд соціального страхування України прийняв дефіцитний бюджет, не врахувавши ріст середніх заробітних плат, які є базою для нарахування лікарняних. У зв'язку з чим виникла заборгованість по виплаті застрахованим особам.

«Станом на 18.06.2019 року залишається непрофінансованою заборгованість на матеріальне забезпечення за період з 25.04 по 14.06 (34 робочих дні) — 2 003,9 млн грн: прострочена заборгованість (24 дні) - 1 393,1 млн гривень, строкова заборгованість (10 днів) — 610,8 млн гривень», - ідеться в повідомленні Укрінформу.

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця. Починаючи з шостого дня непрацездатності допомога виплачується Фондом соцстрахування за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності.

Популярні новини зараз

Олені-Крістіні Лебідь запропонували член, а вона і рада: бідолашний Розенко

"Ріст припинився , ноги і руки продовжували збільшуватися": історія 10-річної Ані, у якої на спині з'явився горб

"Червона" зона захопить ще чотири міста: хто потрапить під обмеження з 18 жовтня

Оля Цибульська засвітила волохаті ноги на шпильках: Дзідзьо перелякається

Показати ще

А от коли мова йде про хвороби, які потребують довготривалого відсторонення від робочого процесу і коштовного лікування (онкологічні хвороби, серцево-судинні, туберкульоз, тяжкі травми та ін.) тут починаються проблеми.

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» встановлює, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати. Застрахованою є особа, за яку роботодавець сплачує єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у розмірі 22% від заробітної плати. Такий обов’язок роботодавця передбачений Податковим кодексом України. 9,3759 % від сплати єдиного соціального внеску надходять на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у випадку тимчасової втрати непрацездатності.

Фонд соціального страхування роз’яснює такий порядок отримання матеріального забезпечення:

1. Отриманий листок непрацездатності в закладі охорони здоров’я працівник передає кадровику або бухгалтеру, для заповнення зворотної сторони листка непрацездатності (визначення страхового стажу застрахованої особи та кількості днів, за які буде надаватися матеріальне забезпечення).

2. Бухгалтерія розраховує суму матеріального забезпечення та оформлює заяву-розрахунок для отримання фінансування від робочого органу Фонду.

3. Роботодавець подає заяву-розрахунок до робочого органу Фонду, який у подальшому фінансує таку заяву шляхом перерахування робочим органом Фонду заявлених коштів на спеціальний рахунок страхувальника роботодавця.

4. Роботодавець виплачує матеріальне забезпечення застрахованим особам тільки зі спеціального рахунку після перерахування відповідних коштів Фондом на рахунок роботодавця.

А от розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності залежить від страхового стажу працівника: чим більший стаж - тим більший відсоток виплати.

Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:

- до 3 років - 50% середньої заробітної плати;

- від 3 до 5 років - 60% середньої заробітної плати;

- від 5 до 8 років - 70% середньої заробітної плати;

- понад 8 років - 100% середньої заробітної плати.

А якщо особа щойно отримала диплом і тільки почала напрацьовувати собі стаж, то їй краще не хворіти взагалі. Особи, страховий стаж яких за останні 12 місяців становить менше шести місяців, мають право на оплату в розмірі, який не перевищує в розрахунку на місяць розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку. І якщо особа щойно отримала диплом і тільки почала напрацьовувати собі стаж, то їй краще не хворіти взагалі.

І при цьому, роботодавець, навіть за наявного у нього бажання, не має права нараховувати працівнику заробітну плату під час перебування останнього на лікарняному, та не може виплачувати будь-які інші кошти, окрім «мізерних лікарняних», визначених законом. І це незважаючи на те, що його заробітна плата могла бути досить значимою, але страховий стаж маленький, що безпосередньо впливає на визначення загальної суми виплат.

У Комітеті ВРУ з питань соціального забезпечення, зайнятості та пенсійного забезпечення прийнято рішення звернутися до Уряду та відповідних центральних органів виконавчої влади з вимогою невідкладно вжити заходів щодо стабілізації діяльності Фонду.

Сподіваємося на швидку реакцію Уряду щодо вирішення цієї проблеми та на підвищення рівня матеріального забезпечення працівників в Україні.

Бажаємо Вам міцного здоров'я!

Штаньковська Анастасія, Головний бухгалтер Управляючої компанії Activitis