Батьківська субота 22 лютого: чого не можна робити та що потрібно зробити обов'язково

У Батьківську суботу покійних рідних і близьких поминають особливим чином. Дізнайтеся про церковні заборони й дозволи у цей день. Що можна й потрібно робити? Читайте також про те, що не роблять 22 лютого.

Батьківські суботи 2020: які дати святкування?

Щорічно дати Батьківських субот змінюються, тому що вони прив'язані до великого церковного свята Пасхи. Залежно від її дати святкування і визначаються дні Батьківських субот.

Всього їх щороку сім. Найперша і найближча відзначається у суботу, 22 лютого. Її ще прийнято називати Мясопустною. На Великий піст цього року припадає три Батьківських суботи: 14, 21 і 28 березня (друга, третя і четверта седмиці Великого посту відповідно).

Наступна поминальна субота відзначається у кінці квітня 2020 року, 28-го числа. Цей день прийнято називати в Україні Радоницею або Гробками. У деяких населених пунктах ця дата може відрізнятися.

У цей день практично всі люди провідують могили покійних, масово відвідуючи кладовища, з'їжджаються із різних куточків країни, щоб провідати та пом'янути покійних.

Вселенську Троїцьку Батьківську суботу відзначатимуть перед Трійцею 6 червня. День святої Трійці припадає у цьому році на неділю, 7 червня. І Троїцька поминальна субота передує їй.

Остання, Дмитріївська, відзначається восени, 7-го листопада. У 2020 році вона припадає напередодні дня великомученика Димитрія Солунського, 8-го числа, на честь пам'яті якого й названа.

Що треба робити у Батьківську суботу 22 січня?

Як правило, кожна Вселенська поминальна субота повинна починатися із молитви за покійних. Православним варто відвідати церкву. Люди приходять у Батьківську суботу на службу в храм, щоб попросити у Бога прощення за гріхи померлих.

У православ'ї вважається, що й після смерті люди живуть. І їх душі потребують покаяння. Молитва за померлих допомагає вимолити у Бога прощення за їх гріховні діяння за життя.

У церкві православним варто прислухатися до слів молитви священнослужителів. Потрібно вдуматися у сенс сказаних слів. Звернути увагу на спів. І намагатися відстояти заупокійну Вселенську службу в храмі до кінця.

На цій Батьківській панахиді віруючі повинні щиро молитися за упокій душ покійних. Просіть під час заупокійного богослужіння милосердя й прощення перед Всевишнім.

Мясопустна субота 22-го числа відзначається у суботу, за тиждень до початку Великого посту. Така назва закріпилася за нею із огляду на те, що наступний тиждень - Масляна. Саме тому за старих часів Мясопустну суботу називали ще Малою масницею.

22-го лютого 2020 року можна поминати усіх хрещених померлих рідних і близьких. У цей день у православних храмах України служиться особлива Вселенська панахида. Віруючі згадують покійних, ставлять заупокійні свічки. Після відвідин церкви варто відправитися на кладовище.

У Батьківську суботу можна прибирати на кладовищі. Щоправда, 22-го січня ще холодно для прибирання, тому її варто відкласти до найближчих теплих днів. Найголовніше - потрібно відвідати кладовище до обіду, після відвідування церкви. У православ'ї вважається, що потім покійні відпочивають. І у вечірній час їх краще не турбувати.

Напередодні батьківської суботи, тобто ввечері в п'ятницю, у православних храмах служать Велику заупокійну панахиду. Її справляють у православних храмах у 2020 році напередодні Батьківської суботи, в п'ятницю, 21-го числа.

А вранці наступного дня служитиметься заупокійна Божественна літургія. І тільки після неї слідує загальна панахида. Прийшовши до храму, важливо написати заупокійні записки, де треба вказати: «Про упокій». І перерахувати імена покійних рабів Божих, за яких ви хочете подати записку за упокій на парастас.

Навіщо приносять продукти у храм?

До церкви прийнято йти у Батьківську суботу не з порожніми руками. Треба виявляти свою милість за померлих продуктами. Можна приносити на «канон» у храм хліб, печиво, булочки, цукерки, фрукти, вино «Кагор» та інші пісні продукти.

Деякі люди не знають, навіщо приносити їжу на «канон» у храм за упокій. Це давня церковна традиція поминання покійних. Раніше парафіяни після ранкової служби сідали за один загальний стіл. І поминали померлих принесеними продуктами. Зараз їжа, яку приносять християни, йде на потреби приходу й іде малозабезпеченим.

Вважається, що, коли ми милосердні та роздаємо милостиню, то наша допомога нужденним полегшує тягар покійних на тому світі. Господь дарує їм прощення і Царство Небесне. Ось чому в Батьківську суботу важливо бути милосердними й добрими.

На могили також прийнято класти частування для покійних. Найчастіше це печиво, цукерки, яблука, банани, мандарини, вафлі, які згодом віддають комусь за упокій і Царство Небесне покійної душі раба Божого.

Раніше у Батьківські суботи було прийнято їсти кутю. І досі ця страва - обов'язкова під час поминок. У М'ясопусну суботу 22 січня за поминання покійних кутя повинна бути на столі православних. Вона може бути із додаванням родзинок, горіхів, халви, цукатів або меду.

Якою має бути молитва у Батьківську суботу 22 лютого?

Молитва, яка читається християнином за упокій душі ближнього, може починатися словами: «Пом'яни, Господи Боже наш...» Але може читатися не тільки ця «Молитва про померлого християнина», а й «Молитва вдівця» у разі, якщо пішла із життя дружина.

Дружині, яка втратила чоловіка, варто читати «Молитву вдови». Якщо померли діти або дитина, - «Молитву батьків про покійних дітей». За покійних батьків, матерів читають «Молитву дітей про покійних батьків».

Померлі не можуть читати за себе молитви й каятися. А живі повинні робити це за них. Ось чому важливо провести ранок Батьківської суботи 22 лютого у молитві. Згідно із церковними канонами, для душ покійних дуже важлива молитва живих і покаяння.

І пам'ятайте про те, що головне 22-го лютого - не поїхати з ранку на кладовище. А відправитися спочатку до храму на ранкову службу. Ваші молитви й покаяння набагато важливіші для покійних. А вже після цього можна провідати могилки. Прибирати на них дозволяється у будь-які дні, крім церковних свят.

Чого категорично не можна робити у Батьківську суботу 22 січня?

Із давніх-давен існують певні церковні заборони. Що стосується відвідин могил рідних і близьких у інші дні, то у великі церковні свята цього робити не можна. Наприклад, категорична заборона на відвідування кладовища на Різдво, Великдень, Благовіщення, Трійцю.

Із давніх-давен у християнстві прийнято вважати, що на великі церковні свята душі покійних відправляються до церкви. У храмах вони разом із живими радіють великим християнським святам.

Що стосується заборон Мясопустної Батьківської суботи 22-го лютого, то у цей день є табу й прикмети, яких православні дотримуються:

• Не можна ставити заупокійні свічки та молитися за нехрещених померлих.
• Не можна писати заупокійні записки за самогубців.
• Не можна голосно розмовляти на кладовищі, розпивати алкогольні напої, їсти, веселитися, сміятися, вести пусті розмови, говорити по мобільному телефону.
• Не можна рахувати гроші на кладовищі, говорити про них, діставати із кишень, давати чи просити у борг.
• Не можна нічого нести додому із кладовища: рвати якісь рослини, піднімати щось. Інакше негативна цвинтарна енергія разом із принесеним із кладовищем прийде до вашої оселі.
• Не можна у цей день прати, шити, різати, виконувати будівельно-ремонтні роботи.
• Не можна відмовляти у цей день у милостині. Якщо людина просить про допомогу, варто простягнути їй руку допомоги.
• Не можна, йдучи із кладовища, говорити покійному: «До побачення!» Вважається, що у такому випадку людина накликає на себе біду. І незабаром може померти або загинути. Прощаючись із покійними, варто казати: «Прощай!» або «Прощайте!»
• Не можна залишати на могилі покійного цигарки або склянку (пляшку) із вином, горілкою чи будь-яким іншими спиртним. Деякі люди ставлять і кажуть, що покійний любив за життя випити або палити. Але цього не варто робити.
• Не можна піднімати на кладовищі річ, яку ви упустили. Вважається, що загублений предмет повинен залишитися мертвим.
• Не можна лаятися на кладовищі, сваритися, з'ясовувати стосунки.
• Не можна насміхатися над ким-небудь, баламутити і жартувати.

Смерть близької людини - це трагічна подія, яку потрібно пережити, із якою варто змиритися. Головне - пам'ятати хороше про покійних і згадувати тільки найкраще і добре. А ще - справляти панахиди та щиро молитися.

У православ'ї вважається, що надаючи таким чином данину покійним, вони обов'язково почують живих. Гаряче благання за близького - це допомога померлому в очищенні, порятунок його душі від гріхів.

Для Всевишнього покаяння живих стають плодом прощення гріхів мертвих. Господь чує щиру молитву й молитву про прощення гріхів покійних родичів. І дарує їм Царство Небесне.

Фото

Відео