За чотири з половиною місяці на посаді голови Мінінфраструктури 37-річний апаратник так і не зміг надати суспільству чіткий план по реформуванню галузі, зате загруз в цілому ряді корупційних скандалів.

Через досить довгий час після формування нового Кабінету міністрів, обіцяних позитивних реформ практично не відбулося. Реальне поліпшення, яке повинен відчувати кожен українець, замінюється лише деклараціями міністрів про те, що робота ведеться, але "контри", заслані старою владою, всіляко заважають. В результаті замість змін - суцільні скандали. Виникає логічне запитання: якщо міністр не справляється, може, він некомпетентний або його реальні завдання зовсім інші?

Коли нам потрібно щось зробити - ми шукаємо професіонала: будинок будує - будівельник, проводку міняє електрик, зуби лікує стоматолог. Це природний процес. Але в нашому уряді легких шляхів не шукають, тому міністерські портфелі роздають, керуючись своїми політичними, "кумівськими" або підкилимними переконаннями. Інакше як можна пояснити призначення на посаду міністра інфраструктури апаратника зі стажем Володимира Омеляна? А потім дивуватися, чому в "Укрзалізниці" тотальна корупція, від "Укрпошти" люди шарахаються, а дороги в країні стелять "килимом" товщиною в 2 см.

Володимир Омелян у свої 37 років може похвалитися пристойним стажем роботи в МЗС України, повідомляють РІА Новини України. Там він з 2000 по 2008 роки обіймав ряд посад, у тому числі і в дипмісії України у Відні. Потім було Мінекології, знову МЗС. У 2011-2012 роках дослужився до начальника відділу Російської Федерації Управління РФ Першого територіального департаменту МЗС України, м. Київ. Потім була робота в Мінфіні. За весь цей час нинішній міністр показав себе якісним апаратником. Тому в грудні 2014 року його призначили заступником міністра інфраструктури Андрія Пивоварського. Останній давав завдання, а Омелян втілював їх у життя "перекладаючи" сухою адміністративно-бюрократичною мовою.

З квітня 2015 року Володимира Омелян очолює Міністерство інфраструктури, а свого колишнього шефа взяв до себе в радники. Високий пост молодий політик отримав не за рахунок своїх управлінських талантів, а за квотою "Народного Фронту". В результаті за короткий час своєї роботи він уже встиг на "керувати" в підконтрольних держпідприємствах. І яскравий тому приклад "Укрзалізниця".

Мабуть, розуміючи свою некомпетентність у вирішенні поставлених завдань, до недавнього часу на залізниці він був всього лише пасажиром, міністр звернувся до послуг іноземних експертів - запросив на посаду генерального директора УЗ поляка-музиканта Войцеха Балчуна, з рекордним окладом в місяць - 463 тис. грн.

Гендиректор-іноземець теж вирішив підстрахуватися і запросив собі в помічники земляків, які впроваджували подібні реформи у себе на батьківщині: Марека Залісного, Іренеуша Василевського і Ремігіуша Пашкевича. Також до складу Правління увійшов серб з "Нової пошти" Желько Марчек і два українця зі старої гвардії УЗ - Олександр Бужор і Сергій Михальчук. Крім того, керувати Центром забезпечення виробництва, що здійснює держзакупівлі на УЗ, призначений ще один поляк - Павло Ярчевський, повідомляє Обозреватель.

Але більше ніж за сто днів ця команда "реформаторів" так і не змогла представити план реформ і терміни їх виконання, чим підставили свого роботодавця. Паніка Володимира Омеляна була неприкрита: "Я хочу, нарешті, отримати план дій реформування з чіткими дедлайнами, щоб я розумів, хто, чим займається, в які терміни".

Мабуть, щоб не погіршувати ситуацію, вже через кілька днів в міністерстві розглянули план реформ, але відзвітували сухо - доопрацюємо і представимо громадськості. І вже місяць мовчать.

Тож не дивно, адже той вал проблем, який виник в УЗ важко навіть за вуха притягнути до імітації реформ. З незавидною регулярністю в ЗМІ спливає інформація про корупцію на залізниці, махінації з держзакупівлями, викраденням людей.

Українські ЗМІ вже охрестили главу УЗ "весільним генералом" і таким його зробив Володимир Омелян, шляхом формування "кишенькової" Наглядової ради ПАТ. Як повідомляє UINP, в мережі гуляє лист Балчуна прем'єр-міністру Гройсману з підписами всіх польських членів правління, де йдеться про перевищення службових повноважень міністром інфраструктури. Всупереч статуту ПАТ, Володимир Омелян створив два Положення, одне з яких розширює повноваження наглядової ради УЗ, а друге - відбирає їх у Правління.

Зокрема Володимир Омелян зобов'язує членів правління узгоджувати з Наглядовою радою всі свої кадрові рішення, структурні перетворення УЗ, аж до розподілу компетенції всередині ради. Для посилення своїх позицій міністр посадив в крісло голови Наглядової ради свого першого заступника Євгена Кравцова.

Навіщо потрібно було залучати іноземних менеджерів з надзвичайними гонорарами, щоб потім керувати підприємством на свій розсуд, питання - логічно наштовхує на те, що все це красива ширма для громадян. А за нею ховається банальний переділ впливу і фінансових потоків.

Поки міністр загруз в кадрових питаннях і спробах встановити свій контроль над УЗ, компанія "викачує" мільйони з держбюджету використовуючи давно відпрацьовані корупційні схеми. В результаті у "Укрзалізниці" можуть чесно вкрасти більше 80 млн. грн.

Згідно з інформацією UINP, 10 серпня закінчився термін добровільного виконання рішення Господарського суду Києва, за яким "Укрзалізниця" повинна виплатити нафтотрейдерській компанії "Вог Аеро Джет" штраф 81 млн. грн. за прострочення по поверненню палива і 206, 7 тис. грн. судового збору. Існує думка, що УЗ спеціально накопичила борг, щоб швидко вивести кошти з рахунків компанії.

ЗМІ повідомляють, що 9 грудня 2015 року "Вог Аеро Джет" і Центр забезпечення виробництва УЗ уклали договір, за яким нафтотрейдер позичив компанії 20 тисяч тонн дизельного палива вартістю 344,56 млн. грн. Повернути його УЗ зобов'язалася до 1 березня 2016 року. Однак борг погасили лише 4 квітня. Контрагент звернувся до суду з вимогою стягнути з залізниці штраф, а згідно з договором це 1% від суми вартості продукції, переданої в позику, за кожен день прострочення. Тобто понад 80 млн. грн. Позов задовольнили. Експерти вважають, що гроші у компанії були, але борг накопичений навмисне.

Хто винен у трагедії належить розібратися відповідним органам. А поки ЗМІ роблять свої припущення, спираючись на хронологію подій. Так за даними UINP, контракт з "Вог Аеро Джет" було підписано 9 грудня 2015 року. У той період обов'язки керівника "Укрзалізниці" виконував Євген Кравцов, нині перший заступник Володимира Омеляна і глава Наглядової ради ПАТ. Мінінфраструктури керував Андрій Пивоварський, а його заступником був сам Володимир Омелян. Розпочату аферу під пильним керівництвом головних функціонерів міністерства доводить до кінця в.о. начальника Центру забезпечення виробництва Сергій Іванча. А красиво довершує "схематоз" новий глава правління ПАТ, європейський менеджер з "кришталевою" репутацією Войцех Балчун.

Примітно, що WOG не вперше опиняється в епіцентрі скандалів, пов'язаних із завищенням вартості палива для "Укрзалізниці". Їх ціна завжди була на 20% вище середньоринкової, свідчать дані ДП "Держзовнішінформ", а також консалтингової компанії "А-95".

В УЗ браво рапортують, що позбулися нечесного постачальника і уклали нові контракти за ринковими цінами. Але експерти ринку більш песимістичні. Вони прогнозують, що АМКУ оскаржить договір з "Сокар Україна". Інсайдери додають, на неформальних зустрічах з представники "Вог Аеро Джет" Балчун пообіцяв, що через нетривалий час компанія повернеться до поставок палива на УЗ. Висновки невтішні: "після серії гучних заяв про тиск з боку профільного міністерства, Балчун все-таки здався під натиском адмінресурсу і став кишеньковим директором Кравцова і Омеляна", - пише UINP.

Чи правда, що міністр Володимир Омелян зацікавлений в позбавленні УЗ від корупції та реформування компанії, щоб вона почала приносити прибуток державі, або це просто черговий переділ сфер впливу - покаже час.

А поки факти говорять не на користь міністра. ЗМІ дорікають йому в отриманні особистої вигоди від впровадження в країні різних нововведень. Наприклад, скандалом запам'яталася ініціатива Володимира Омеляна привести на український ринок іноземний сервіс таксі Uber.

Працює сервіс таким чином, що гроші українців, які його оплачують, відлітають в іноземній напрямку, збагачуючи податками кого завгодно, тільки не український бюджет. Такі дії держчиновника не піддаються розумінню.

Окремі питання викликає рівень доходів чиновника і його реальні витрати. Чиновник намагається жити за європейським зразком, коли багаті люди уникають показної розкоші. Тоді у суспільства менше питань. Міністр, згідно з декларацією, живе на 10 072 грн. в місяць. Але при цьому йому вдається чарівним чином користуватися всіма атрибутами розкішного життя. У власності міністра є квартира в центрі столиці на вул. Дарвіна, де за квадрат просять від 2 до 4 тис. доларів.

Не відзначився патріотизмом міністр і в питанні освіти свого старшого сина. За даними Страна.ua, він вчиться в гімназії "Терезіанська академія" (Theresianische Akademie Wien) Відні (Австрія). Рік навчання в гімназії обходиться міністру в 14 тисяч євро. Площа шкільної території становить 5 гектарів, де розташовані футбольні, баскетбольні та волейбольні поля, басейн, тенісний корт, скеледроми.

У червні 2014 року у міністра народився молодший син. Малюк з'явився на світ у місті Уотербери (штат Коннектикут, США). До речі, дитина, яка народилася в США, автоматично отримує право на американське громадянство.

Всі перераховані факти говорять про те, що міністр хоч і приписує собі новомодне слово технократ, але таким не є. По всьому видно, що керувати молодий чиновник найскладнішими галузями країни не в змозі. Щоб навести порядок, тут потрібен жорсткий господарник з рідні покійного Георгія Кірпи, а не апаратник інтелігентної зовнішності. Але якщо, незважаючи на всі промахи, він стоїть біля керма такої "машини", значить так комусь потрібно і зі своїми, невідомими більшості, завданнями він справляється. Ось тільки на благо це країні і народу в цілому відповісти важко.