Питання дітей про секс майже завжди змушують дорослих ніяковіти й червоніти, придумувати якісь відмовки та швидко переводити розмову в інше русло. Чому не варто цього робити та як виховати сексуально освічену людину, яка потім не матиме проблем із ранньою вагітністю чи букетом венеричних хвороб, порталу "Знай" розповіла Юлія Ярмоленко, коуч, автор програм з сексуальної грамотності.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися– Юліє, тема сексу ще й досі залишається доволі табуйованою в нашому суспільстві, і батьки, як і раніше, на всі запитання дітей про нього або відмахуються, або ж видають стандартні відмовки про капусту та лелеку. Ти ж фактично вчиш дорослих, як правильно їм говорити з їх синами й дочками на такі пікантні теми, тобто прищеплюєш їм розуміння правильного сексуального виховання. Чому вибрала у своїй практиці коуча саме цей напрямок?
– Мені завжди було просто й комфортно говорити на цю тему, причому як з лікарями, так і зі звичайними людьми. Тому коли чотири роки тому я почала працювати в медичному центрі, що займається вирішенням інтимних проблем, то стала цікавитися темою, розпитувати медиків, писати статті, ділитися власними висновками зі знайомими й друзями, які були в захваті від моїх розповідей. Але найбільше мене дивувало, чому таку важливу інформацію про гігієну, анатомію, контрацепцію, сексуальні відносини я дізнаюся після 30 років, а не в три роки або хоча б у 15? Саме тоді з'явилася думка, що потрібно донести це до людей, але в максимально простому й цікавому форматі. Спочатку писала статті, а півтора роки тому почала проводити тренінги та майстер-класи з сексуальної грамотності.
– Як вважаєш, чому люди соромляться відкрито говорити про секс?
– Коротко на це питання не відповіси. Табу на тему сексу існує понад дві тисячі років. За цей період сексуальність, особливо жіноча, пережила багато неприємностей, що дають про себе знати й сьогодні. Тобто негативне ставлення до теми сексу з'явилося не в радянські часи, а набагато раніше, і передавалося з покоління в покоління. І саме тому, що ніхто не займався сексуальним вихованням наших батьків, вони просто не знали, як говорити про це з нами. Те ж відбувається й зараз: ми просто не маємо позитивного досвіду розмов про секс, гігієну, стосунки, і тому ніяковіємо під час подібних розмов, відчуваємо незручність.
– З якими питаннями до тебе найчастіше звертаються батьки?
– Звичайно ж, найчастіше батьки хочуть почути дуже коротку й конкретну відповідь на питання "Як і коли говорити з дітьми про секс". І щоб зрозуміти й усвідомити, що на це питання немає єдиної відповіді, їм часто потрібно "прожити" в цій темі практично цілий тренінговий день. Усі діти й батьки різні, тут просто не може бути конкретної стандартної відповіді. Найважливіше, про що я обов'язково кажу батькам, – якщо дитина питає, вона готова почути відповідь. І буде добре, якщо це – чесна відповідь. Зрозуміло, що в три - п'ять років не варто завантажувати малюка анатомією й подробицями сексуальних відносин, але брехати, уникати відповіді – велика помилка. По суті, батьки роблять ведмежу послугу собі і своєму чаду. Дитина або почне опиратися на неправильну інформацію, або згодом все одно дізнається правду й утратить будь-яку довіру до найближчих людей. Якщо ви дійсно не знаєте, як відповісти на питання, можна чесно в цьому зізнатися і запропонувати пошукати відповідь разом або попросити час, щоб купити книгу чи знайти ролик в інтернеті на цю тему. Щирість шалено підкуповує. А для дитини це знак: мамі й татові можна довіряти. А що може бути краще від таких відносин у родині?
– Юліє, що ж мається на увазі під поняттям "сексуальне виховання" і коли його слід починати?
– Сексуальне виховання – це не розмова на тему "Звідки беруться діти". Воно починається в момент народження дитини й триває мінімум до 16 років, навіть якщо батьки ні словом не обмовляться на цю тему. На початку тренінгу я завжди питаю в учасників, чи займалися батьки їх сексуальним вихованням. Найчастіше чую відповідь "ні". Але якось одна дівчина підняла руку і я попросила її розповісти, що ж такого особливого робили її батьки. "Нічого особливого, – сказала вона. – Ніяких розмов про ЦЕ у нас не було, але я завжди знала, що мені можна зустрічатися з хлопчиками, що секс – це добре. Я знала, що можу з будь-якою проблемою прийти до мами й тата, і вони мене зрозуміють і допоможуть". І це – найправильніший варіант! Якщо батьки самі нормально ставляться до сексу, у них чудові стосунки, вони не бояться проявляти свої почуття й готові бути опорою та підтримкою дитині, – вона виросте сексуально здоровою і грамотною людиною.
Наведу таку статистику. Країни, де в школах є курс із сексуальної грамотності, мають дуже низький відсоток підліткових вагітностей та й у цілому діти починають статеве життя пізніше на два-три роки, ніж їх однолітки в країнах, де тема сексу всіляко табуюється. Це логічно: діти розуміють, що це, навіщо і, головне, які можуть бути наслідки та як їх уникнути. У нас же не тільки підлітки, а й дорослі перебувають у світі міфів, немає культури використання контрацептивів, а також ніхто не займається профілактикою захворювань за допомогою регулярних медобстежень. І якщо жінки хоч зрідка потрапляють до гінеколога, то чоловіки часто навіть не знають, як називається доктор, який займається їх статевою системою.
Тут, до речі, хочу додати, що до ранніх сексуальних контактів, вагітностей, захворювань і навіть насильства призводить, в основному, сексуальна неграмотність батьків. Їх завдання – переконатися, що до 12 років дитина добре засвоїла всі правила безпеки (у тому числі в сексі).
– Які помилки найчастіше роблять батьки, коли намагаються відповідати на незручні питання своїх дітей?
– Найбільша помилка, яку можуть зробити батьки, – почати брехати. Неважливо, про лелеку, капусту, появу дитини через пуп або розріз на животі. Саме через такі "легенди" й народжуються всі міфи, в які потім вірять діти і підлітки. Ми думаємо, що "виростуть – самі про все дізнаються", але я бачила питання від підлітків до гінеколога… У це просто неможливо повірити! Одні впевнені, що мастурбація призводить до безпліддя, другі – що не можна завагітніти, поки ви офіційно не в шлюбі, треті "запобігають" небажаній вагітності долькою лимона чи кока-колою.
– Часто питання про секс від дітей звучать під час спільного перегляду фільму, де може бути постільна сцена. Як реагувати батькам у таких випадках?
– Дорослі часто забувають, що діти чудово вміють "зчитувати" їх тіло. Думаю, всім знайома ситуація, коли, наприклад, людина напружена або засмучена, але при цьому посміхається і запевняє, що все добре. Тіло ніколи не обманює. І тисячі таких мета-повідомлень від батьків діти отримують з народження. Дивляться мама, тато і дитина фільм, а там – еротична сцена. Якщо батьки ніяк не відреагують, маленька дитина може взагалі не зрозуміти, що там показували щось "не таке". Але якщо мама зніяковіла або почала відволікати сина чи дочку – справу зроблено! Маленька людина розуміє, що є щось недобре в цьому епізоді. Так само з розмовами. Дитина задала питання на інтимну тематику, мама злякалася, почервоніла, застигла. Все! Малюк засвоїв, що це соромно, погано, негарно, про це не говорять, не питають.
– Чи потрібно батькам якось заздалегідь готуватися до розмови про секс?
– Так, батькам краще заздалегідь підготуватися до питань дітей: знайти дитячі книги на цю тему, обов'язково прочитати їх, пошукати ролики в інтернеті, де показані різні процеси для різних вікових груп. У мережі є дуже багато розумних рекомендацій психологів, сексологів та інших фахівців про те, як же говорити з дітьми на тему сексу. Важливо пам'ятати, що розвиватися в темі сексуальності можна й потрібно постійно. Тоді вона не викликатиме ступору та неправильних реакцій.
– Але тим не менше, не всі батьки, навіть начитавшись і надивившись потрібної інформації, готові на відверту розмову з дитиною.
– На одному з моїх тренінгів була присутня лікар, і вона пригадувала, як у кінці 90-х ходила по школах і розповідала старшокласникам про інфекції, контрацепцію і т.д. В один із днів її попросили провести бесіду з батьками, щоб їм було простіше спілкуватися з дітьми на цю тему. У кінці лекції одна мама встала і сказала: "Я не буду весь цей бруд розповідати своїй дочці". "А скільки вашій доньці років?" – поцікавилася лікар. – "16". На це доктор відповіла: "Так ось коли вона прийде до вас вагітна, ви не посоромитеся сказати їй багато брудних і гидких слів замість того, щоб підтримати й допомогти". Так що ж гірше?
– Якщо батьки не дають потрібної інформації, звідки підлітки черпають її?
– Статистика отримання інформації про секс по суті не змінилася. Більшість підлітків черпають її з вулиці, від однолітків. На другому місці – книги, фільми, журнали, зараз додався інтернет. На третьому – старші брати або сестри, грамотні вчителі, лікарі та інші дорослі люди. І практично на останньому – батьки
– Сьогодні багато дітей знають про порно. Воно доступне практично кожному, хто має інтернет. Яку небезпеку порнографія несе для підлітка?
– Звичайно, нічого хорошого в цьому немає, особливо для підлітків, які ще не мають сексуального досвіду. Все, що показується в порно, – розміри, тіла, тривалість статевого акту, відносини між партнерами, – не має нічого спільного з реальністю і формує неправильні поведінкові стратегії, а також у них з'являються завищені вимоги до себе і до партнера. Я вже не кажу про те, що порно впливає на лібідо на фізіологічному рівні.
– Чи має значення, хто, мама чи тато, говорить із дитиною про секс?
– Звичайно, краще, щоб тато відповідав на питання хлопчика, а мама – на питання дівчинки. Це пов'язано більше з фізіологічними процесами, які простіше пояснити, коли сам/сама маєш справу з цим щодня. Але якщо сім'я неповна, то допускаються будь-які варіанти.
– У скільки припустимо починати статеве життя, і як підлітку дати зрозуміти, що поспішати з цим не варто?
– Це найскладніше питання й однозначної відповіді на нього немає. У нас законодавчо визначено вік згоди 16 років. Але при цьому всі розуміють, що один підліток у 16 ще дитя, а інший вже пару років як готовий до статевого життя. Найважливіше – це психологічна готовність до сексу, а також повне володіння інформацією на цю тему. Останнє завжди допомагає підліткам усвідомлено приймати рішення (тобто розуміючи, навіщо я це роблю? Що я хочу отримати? Які наслідки можуть бути? Роблю я це з власної волі або боюся образити відмовою партнера?) і тим самим відстрочити перший секс як мінімум на пару років.
Головне ж, що мають засвоїти батьки, це те, що слід усіляко давати зрозуміти своїй дитині, що ви – її опора й підтримка, вона завжди може прийти до вас із проблемою та отримати цінну пораду та пояснення.
