Біографія

Український політик, менеджер в області мас-медіа, генеральний директор ТОВ «УНІАН» («Українське Незалежне Інформаційне Агентство Новин»). З серпня 2019 р. – народний депутат у Верховній Раді IX скликання. Безпартійний. Обраний по виборчому списку партії «Слуга народу» (№45 у списку). Входить до складу фракції цієї партії у ВР, член Комітету з питань транспорту та інфраструктури, голова підкомітету з питань річкового транспорту.

Народився 2 березня 1984 р. в м. Веймарі (НДР, нині – Німеччина, федеральна земля Тюрінгія).

Знак Зодіаку – Риби.

Згідно зі Східним календарем, народився в рік Дерев’яного Щура. Люди, народжені під цим знаком, відрізняються цілеспрямованістю, працьовитістю, амбітністю, акуратністю.

Сім'я

Батьки – Володимир Олександрович і Антоніна Петрівна Ковальови, відомі у м. Шостці (Сумська обл.) педагоги, брали участь у створенні та розвитку Шосткинської гімназії.

З  25 вересня 2018 р. одружений з Аліною Леонідівною Жамбековою, з 2010 р. – співробітником компанії «1+1 продакшн». Раніше працювала аудитором в компаніях «EY» («Ернст енд Янг. Аудиторські послуги»), "Baker Tilly".  Закінчила Національний університет водного господарства та природокористування (м. Рівне).

Аліна Жамбекова

Дочка – Аріна Ковальова.

Ймовірно, має брата – Антона Ковальова. Про нього відомо, що він є активістом волонтерського руху та благодійного фонду для воїнів АТО–ООС «Повернись Живим».

Антон та Артем Ковальови на рибалці

Освіта

Закінчив Шосткінську гімназію, пізніше – факультет «Бізнес-адміністрування/менеджмент організацій» недержавного вишу «Міжнародний християнський університет – Київ» (заснований в 1992 р. Київським національним економічним університетом та Міжнародним університетом м. Відня, Австрія). Цей виш «західного зразка», попри свою назву, не має жодної клерикально-релігійної спрямованості. У МХУ–Київ викладають професори із США, Канади та країн Євросоюзу, використовуються програми американських університетів з навчання бізнесу, викладання ведеться переважно англійською мовою. Як заявляють у виші, він готує «ідеальних працівників для західних фірм».

Як стверджує на своїй сторінці у Facebook мер м. Шостки Микола Нога, Артем Ковальов «отримав гідну освіту, блискуче володіє іноземними мовами, навчався за кордоном». Втім, «навчання за кордоном» у відкритих джерелах поки що не підтверджується.

Кар'єра і бізнес

Робота у сфері мас-медіа

Після закінчення вишу Артем Ковальов працював старшим експертом з аудиту ТОВ «Ернст енд Янг. Аудиторські послуги». Потім деякий час був генеральним директором холдингу «Главред-медіа», що об’єднує журнал «Профіль» і сайт Glavred. Сам ресурс «Главред-медіа» називають частиною структури медіахолдингу «1+1 Media» Ігоря Коломойського.

Наступним етапом трудового шляху стали посади начальника відділу фінансового контролінгу і фінансового директора нетелевізійних медіа-активів «1+1 медіа».

3-го березня 2014 р. був призначений генеральним директором інформаційної агенції «УНІАН», яка також є частиною холдингу «1+1 Media». Але одночасно з цим працював за сумісництвом на посаді фінансового директора компанії «1+1 Інтернет».

Як писали ЗМІ, Ковальов був активно залучений до процесів розвитку і модернізації ІА УНІАН, які «дозволили агенції перетворитися на перспективний проект, що динамічно розвивається». До цього УНІАН вважався неприбутковим активом, і для Ігоря Коломойського він, на думку деяких медіа-експертів, є радше засобом політичного і громадського впливу.

Ковальову належать незначні корпоративні права у двох медіа-компаніях Ігоря Коломойського (див. «Добробут та статки»). Крім того, Ковальов є акціонером колишнього дітища «1+1 медіа» – видавництва «Книголав». З 2016 р. видавництво «Книголав» здобуло незалежність від холдингу «1+1 медіа». До відокремлення метою проекту «Книголав» була популяризація за допомогою книг телепроектів «Плюсів» – саме так побачили світ видання «94 дні. Євромайдан очима ТСН», «Війна очима ТСН» і «Незалежність очима ТСН». Свої перші проекти в рамках «1+1 медіа» видавництво втілювало у тандемі з іншим відомим видавництвом «Основи».

Робота у Верховній Раді

Разом з групою співробітників холдингу «1+1 медіа» безпартійного Артема Ковальов було включено до виборчих списків партії «Слуга народу», і в серпні 2019 р. він став народним депутатом у Верховній Раді IX скликання. Входить до фракції партії у ВР, член Комітету з питань транспорту та інфраструктури, голова підкомітету з питань річкового транспорту.

У парламенті у нього п’ять додаткових обов’язків: він – член Української частини Парламентського комітету асоціації; співголова групи з міжпарламентських зв’язків з Республікою Польща; член ще трьох груп з міжпарламентських зв’язків – з Японією, Канадою та Литвою.

Одна з перших публічних заяв Ковальова як народного депутата пролунала в день складання присяги 29 серпня 2019 р. У коментарі недавно очолюваному ним агентству УНІАН він наголосив на необхідності посилення безпеки журналістів. «Перш за все, я б хотів зробити так, щоб мої колеги-журналісти не боялися працювати, не переживали і не бачили загроз своєму життю, коли викривають корупційні схеми, коли знаходять якісь факти махінацій – будь то у владі чи в комерційній сфері... Ми будемо докладати всіх зусиль, щоб журналісти та працівники медіа відчували себе безпечно, комфортно, і щоб вони могли не боятися за свої життя, а просто працювали в гідних умовах», – сказав народний депутат. І запевнив, що депутати від «Слуги народу» своєю роботою і прикладом показуватимуть, що рішуче намагаються втілити зміни в країні.

Ще до складання депутатської присяги Ковальов в серпні 2019 р. ще з сімнадцятьма майбутніми народними депутатами від «Слуги народу» підписав декларацію про принципи, на яких базуватимуться нові правила функціонування столиці.

Підписанти тоді заявили про наміри сприяння «повному оновленню влади в Києві», перетворенню міста на комфортну для жителів європейську столицю та ухвалу для цього нової редакції закону «Про столицю України – місто-герой Київ».

Цілком природно, що Ковальов став й одним зі співавторів альтернативного проекту Закону №2143-3 «Про столицю України…». Як писали ЗМІ, законопроект готувався в умовах суворої секретності та в концептуальному вигляді був представлений 23 вересня 2019 р.

Головними фігурами в групі співавторів законопроекту від фракції партії «Слуга народу» були очільник фракції Давид Арахамія та Олександр Ткаченко – колишній гендиректор телеканалу «1+1», який вже не перший місяць фігурує чи то як кандидат на міського голову столиці від провладної партії, чи то як претендент на посаду голови Київської міської державної адміністрації.

Законопроект в загальних рисах пропонує жителям столиці скорочену до 80 депутатів (які обираються за партійними списками) міську раду, магістрат (виконавчий орган влади) і префектуру (так називатиметься КМДА). У міськраді пропонується запровадити дорадчий орган – колегіум. Київ розділять на 10 районних рад по 20 депутатів в кожній – депутати будуть обиратися на мажоритарній засаді, але – від політичних партій і рухів. Районні ради матимуть свої адміністрації та ратуші (в них будуть зосереджені органи районного самоврядування та їх підрозділи). Впроваджується посада амбасадора Києва – почесного посла столиці за кордоном.

Передбачається відкрити нові міські електронні реєстри, запровадити стратегічне планування розвитку столиці, містобудівний кадастр. Одна з ідей – загальноміська «електронна канцелярія» (електронна система обліку публічної інформації та актів місцевої влади та її виконавчих органів, комунальних підрозділів). Процедура обрання міського голови Києва істотно не змінюється.

Добробут та статки

Декларація майнового стану Артема Володимировича і його сім’ї у 2018 р., подана 27 серпня 2019 р., дивує повною відсутністю будь-якого житла – власного, орендованого або такого, яке б перебувало в іншій формі права користування.

Нардеп зазначив, що до теперішнього часу зареєстрований за 300 км від Києва – у рідний колись Шостці.

«Бездомний» депутат вказав у фіскальному документі дві земельні ділянки у Київській області: в липні 2011 р. він прикупив за 78 тис. грн ділянку площею 2997 кв. м в Ясногородці Макарівського району, а з лютого 2018 р. володіє ділянкою в 13,3 сотки в престижному передмісті Гореничі Києво-Святошинського району (приблизна вартість такого «клаптику»– 1,2–1,3 млн грн).

«Автопарк» сім’ї Ковальових складається з двох автомобілів: Audi Q7 2006 року випуску і новенького, 2018 року «народження», позашляховика Lexus NX200 (ціна автомобіля - 1 млн 157 тис. грн). Обидва – власність дружини.

Ковальову належать незначні корпоративні права в двох медіа-компаніях Ігоря Коломойского: 0,2777% загального капіталу в іноземному підприємстві «1+1 продакшн» (вартість активу – 487,7 тис. грн), 0,0862% статутного фонду ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» (603 грн.). Крім того, Артем Ковальов володіє 20% книжкового видавництва ТОВ «Книголав» (200 тис. грн в грошовому вираженні).

Артем Ковальов як директор отримував досить пристойну (в шість разів вищу за середню по країні) зарплату в «УНІАН», яка за рік «оформилася» в 781,5 тис. грн.

За роботу за сумісництвом в якості фінансового директора компанії «1+1 Інтернет» річна «надбавка» до доходу становила 36,2 тис. грн. Заробітна плата дружини в компанії «1+1 продакшн» (близько €1 тис. на місяць) досягла 341 тис. грн. на рік.

Судячи з готівки та банківських заощаджень родина стоїть на ногах доволі міцно: Артем Ковальов у своєму розпорядженні у 2018 р. мав капіталець у $ 380 тис., €180 тис. та 350 тис. грн готівкою, в банку він зберігав 158,3 тис. грн. Впевнена в завтрашньому дні й Аліна Жамбекова: $120 тис., €70 тис. та 300 тис. грн готівкою плюс 41,2 тис. грн на банківських рахунках.

Перша зарплата у Верховній Раді (за вересень 2019 р.) становила в Артема Ковальова 43 066 грн 48 коп. Примітно, що це становить всього 2/3 від його середньомісячної заробітної плати на попередньому місці роботи в УНІАН (65 129 грн). Але, мабуть, парламент все ж компенсує очевидні матеріальні втрати більш вагомими перевагами.

Компромат і чутки

У деяких ЗМІ Артем Ковальов як народний депутат отримав порцію негативу за своє пряме підпорядкування Ігореві Коломойському під час роботи в медіа-холдингу «1+1». Керівникам рівня Ковальова безпосередньо ставлять за провину, що вони виконували політичні замовлення і доручення олігарха. А оскільки фінансове керування «було і залишається однією з основних сил імперії Коломойського», то фінансові директори компанії (до яких належав і Ковальов) контролювалися безпосередньо власником холдингу, вони були залучені до «сумнівних фінансових операцій», фінансували всі політичні акції олігарха, обертали на готівку кошти, отримані з держбюджету, виводили їх до офшорних зон.

А, крім того, «оплачували роботу журналістів і копірайтерів, які працюють за завданнями й темниками, спрямованими на компрометацію політичних і бізнес-супротивників Коломойського».

На жаль, робоча атмосфера і мікроклімат в УНІАН давно не є «безхмарними». Скандальне звільнення у 2012 р. з посад редактора і віце-редактора УНІАН Олександра Харченка і Володимира Ільченка; штрафи та «табу» на негативні висловлювання на адресу президента Віктора Януковича, лідера КПУ Петра Симоненка; наказ щодо «посиленого» висвітлення виборчої кампанії Олександра Третьякова, вкидання «джинси» (на кшталт спущених «зверху» фальшивих інтерв’ю з політиками Сергієм Власенком і Олександрою Кужель з БЮТ), залучення у штат чотирьох «цензорів» – все це дестабілізувало роботу.

Свою директорську посаду у керівному «тріумвіраті» «УНІАН» Ковальов обійняв після скандалу, що спалахнув восени 2012 р. і одним з фігурантів якого став попередній директор агентства Вадим Осадчий.

П’ятеро працівників з багаторічним досвідом – оштрафовані за розміщення «небажаного» матеріалу редактори сайту unian.netпублічно заявили про цензуру в УНІАН. Через рік, на початку вересня 2013 р. всіх п’ятьох в рамках «кадрових перестановок» за рішенням Осадчого видалили з редакції та перевели до щойно створеного відділу телемоніторингу, для якого взяли в оренду «офісу» – брудне, недоглянуте приміщення в одному з будівель ВАТ «Київхімволокно» (Дарниця).

Журналісти, яких в наказі переводили на нове місце роботи «без погіршення умов праці» і з дуже схематично окресленими посадовими обов’язками, змушені були працювати без інтернету й меблів та моніторити новини декількох каналів всього з двома телевізорами і без будь-якої записуючої техніки. До конфлікту був залучений сам Ігор Коломойський, який погрожував закрити УНІАН, якщо не буде виконано одну з трьох умов врегулювання скандалу, що набував небажаного розголосу. У підсумку, за інформацією «Коммерсантъ-Україна», співробітники відмовилися виконати ці вимоги. За даними інших ЗМІ, журналісти, не витримавши публічного приниження і психологічного пресингу, все ж пішли на примирення. Міжнародна федерація журналістів та її європейська група, Європейська федерація журналістів закликали тоді припинити переслідування журналістів УНІАН. Однак нездоровий резонанс змусив власника УНІАН перевести Осадчого на іншу ділянку, «розчистивши місце» для Ковальова. У журналістському середовищі іронічно помічали, що «на той час жорсткий порядок вже було наведено і новому гендиректору залишалося тільки підтримувати його залізною рукою».

У зв’язку з цією спробою «провчити» журналістів за непослух недавню заяву екс-гендиректора УНІАН Артема Ковальова про те, що депутати від «Слуги народу» будуть «докладати всіх зусиль, щоб журналісти і працівники медіа відчували себе безпечно, комфортно, і щоб вони могли не боятися за свої життя, а просто працювали в гідних умовах» виглядає більш ніж обнадійливо і напевно поширюється і на всіх 60 з гаком співробітників УНІАН.

У липні 2019 р. медіа-консультант Олексій Бурдюк

на своїй сторінці в Фейсбук оприлюднив скріншоти анонсів статей на сайті unian.net, які стосувалися різних аспектів сексуальних стосунків, в тому числі – і не зовсім типових та традиційних.

Бурдюк супроводжував делікатні фотосвідчення фразою «Уніан розуміється на збоченнях». Тему підхопили деякі ЗМІ, кинувши тінь на гендиректора УНІАН. Ковальову як менеджеру ставили в провину підвищений інтерес до сексуально-еротичної тематики на сайті агентства. Нібито на сайті розміщується багато інформації, що «відкрито пропагує нетрадиційні статеві контакти в формі збочень та перверзій». Публікації називали такими, що «стоять на межі дозволеного», мають «яскраво виражений порнографічний характер», «складеними у вигляді підбадьорюючих порад, повчань і навіть у формі прямих інструкцій». Неприпустимим для сайту одного з найбільших інформаційних агентств країни опоненти та критики Ковальова вважали те, що такі матеріали, хоча і супроводжувалися міткою «18+», перебували у відкритому доступі.

Подібні звинувачення на адресу керівника УНІАН іноді супроводжували здогадками та припущеннями про його сімейний стан і особисті пристрасті в такій делікатній сфері.

Фотографії

У відкритому доступі відсутні

Відео

У відкритому доступі відсутнє

Посилання

Контакти:

Сторінка у Фейсбук https://www.facebook.com/artem.kovalev.31

Тел: (044) 255-24-75 (помічник)

Тел: (044) 255-20-77

Eл. пошта: [email protected]

Сторінка на сайті Верховної  Ради: https://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/21138