З найперших днів анексії Криму та АТО Україну охопила хвиля небувалого патріотизму. Волонтери, громадські працівники, воїни, солдати готові були встати грудьми на захист країни від агресора. Але йде четвертий рік війни, і деякі з наших співвітчизників, які ще вчора стояли на Майдані, відправилися в Росію наживати грошей.

Патріотизм як фейк

Відомий миколаївський волонтер Микола Дадеу під приціл громадськості потрапив ще в 2016 році. Тоді миколаївські волонтери задалися питанням - куди поділися гроші, пожертвувані батьками дітей, що відпочивають у дитячому таборі "Степовий птах"? У поліції тоді відкрили кримінальне провадження за фактом шахрайства.

Волонтер так і не зміг відзвітувати про зібрані і витрачені гроші, а колеги звинуватили його в розкраданні зібраних грошей у Миколаєві та Одесі.

Цілий рік "Фейсбук"-сторінка волонтера не оновлювалася, і ось Дадеу з'явився вже в російських новинах. Виявилося, він втік від кримінального провадження в Україні, влаштувався на території РФ у місті Новоросійськ і вже там проводить благодійні акції та займається громадською діяльністю.

Популярні новини зараз

Юний підопічний Наді Дорофєєвої вразив суддів "Голосу країни": "Я її дуже люблю"

Московські попи втекли з похорону українського захисника: "Героям Слава!"

Арсен Мірзоян у камуфляжі і Тоня Матвієнко в піжамі: зіркове подружжя розбурхало мережу

В Україні різко підскочать ціни на електроенергію: хто заплатить за комуналку більше вже з травня

Показати ще

Дивно, що перші звинувачення звучали ще в 2014-му, одеські учасники Євромайдану звинуватили Дадеу в крадіжці з громадської каси 17 тис. гривень. Але цей інцидент зам'яли, і волонтер продовжив свою діяльність вже в Миколаєві.

Тільки після того як волонтера звинуватили в розкраданні коштів табору "Степовий птах", він зник у Росії.

9 червня на сайті "Новоросійського порталу" повідомили, що в Новоросійську пройшла благодійна акція ініціативної групи "Друзі", організатором якої є Микола Дадеу. Суть акції зводиться до допомоги дітям із фізичними та психологічними відхиленнями.

У повідомленні писали, що місцеві органи влади допомагали Дадеу в зборі коштів. "Новоросійський портал" повідомляв, що розмовляв із Миколою Дадеу з приводу його минулої діяльності в Україні. На що волонтер відповів своїм співрозмовникам по телефону, що інформація про нього це - створений фейк і політична технологія.

На сторінці в соціальній мережі Дадеу вказано, що він є генеральним директором "Край Media", яка займається рекламою на сайтах, у соціальних мережах, відео-, фотозйомкою, а також пов'язаний із діяльністю сайту "Я: Новоросійськ".

У соцмережах колишній український патріот-волонтер висловлює свою проросійську позицію, заявляє, що Крим належить Російській Федерації, а фото під час блокади анексованого півострова або на тлі української військової техніки та символіки пояснює випадковим знаходженням на певному місці.

Бідна Ліза

Багато учасників Майдану пам'ятають Лізу Шапошник - молоду дівчину-інваліда першої групи, яка з перших днів була там і надавала першу допомогу. Дівчина приїхала на Майдан з Донецької області.

Ще на Майдані Ліза зустріла свою любов і вийшла заміж за 31-річного росіянина з Якутії Віталія Попова, який прибув відстоювати українську демократію і став членом "Правого сектора".

Віталій родом із села Майя Мегіно-Кангаласького району. Його весілля з Лізою стало знаковою подією для постмайданної України, а фото дівчини з покаліченими руками у вишиванці і ботаніка в камуфляжі тиражували не тільки українські та російські ЗМІ, а й зарубіжні.

Пізніше з'ясувалося, що він приїхав на Майдан просто заробити легких грошей, а не за покликом справедливості. Ліза в той час збирала кошти на армію за допомогою благодійної організації. Сімейне життя зруйнувалося в той момент, коли її російський чоловік зник разом із грошима.

В інтерв'ю російським ЗМІ Віталій не приховував свого розчарування.

"Весілля з Лізою Шапошник було піар-компанією.Терміново потрібні були дівчина-інвалід і хлопець із Росії. А тут підвернувся я з російським паспортом. Насправді ніяких відносин з Лізою у мене не було", - розповів Віталій.

Через своє минуле Попов спочатку боявся повертатися в Росію, але потім кинув усе, забрав гроші і все-таки поїхав до рідної Якутії. Цікаво, що штамп у паспорті під час весілля на Майдані йому так і не поставили. Зараз хлопець вже живе новим життям і не згадує про Лізу.

А ось Лізі пощастило набагато менше. Дівчина деякий час була в зоні АТО в батальйоні "Айдар", а після фронтових буднів поїхала на Західну Україну. У Тернополі їй надали кімнату в гуртожитку, зробили в ній ремонт і відправили дівчину-інваліда на вулицю збирати гроші для АТО. Незабаром Ліза Шапошник створила персональний фонд, куди відкладала гроші благодійників і організувала хостел для бійців АТО.

"Я звернувся до тернопільських журналістів. Вони всі приїхали, зробили прес-конференцію, після якої Ліза зникла. Я зв'язався з київським керівництвом. Там мені повідомили, що не допускали і не уповноважували цю жінку до благодійності, тому вона є самозванкою і аферисткою", - розповідає власник орендованої під хостел будівлі Петро Бабчишин.

"Після таких відомостей про волонтерство дівчини, вона зникла разом з усім добром, завантаживши в автомобіль продукти харчування, одяг і не малі кошти. На дзвінки по її номеру відповідав якийсь Володимир Карлатян, який називав себе "особистою службою безпеки" Лізи Шапошник", - розповідає Петро Бабчишин.

Але, мабуть, щось не склалося в новому житті волонтерші з новим чоловіком, і Ліза стала викладати у себе в "Фейсбуку" фото будинку і номер своєї банківської картки, на яку просить всіх небайдужих громадян перераховувати гроші.
Дивно, але і про Віталія Попова вона зараз не згадує.

Вкрав, випив, дезертирував

Денис Щебликін - мобілізований у 2015 році з Харківської області в Полтавську частину - прославився не тільки в Україні, але і в Росії.

Денис родом із Краснокутська. Хлопець потрапив під шосту хвилю мобілізації і відправився в навчальну частину в Полтаві, де проходив вогневу підготовку. Потім, через місяць, Денис звернувся до волонтерів благодійного фонду. Хлопець розповів, що у його цивільної дружини, яка залишилася вдома з дитиною, рецидив онкологічного захворювання, через фінансові проблеми вона відмовляється від подальшого лікування і хіміотерапії. Допомогти хлопцю вирішив полтавський волонтер. У рекордні строки, за кілька діб, було зібрано близько 80 тис. гривень, половину з яких перерахували на рахунок Щебликіна.

Денис відпросився з частини і поїхав в лікарню відвезти гроші дружині. Через кілька годин стало відомо, що хлопець просто втік із грошима. Підключилися до допомоги харківські волонтери, які з'ясували, що дружина Дениса хворіла, але давно, в лікарні в даний момент не лежить, і взагалі рецидиву не було, а надані їм довідки фальшиві.

Волонтери з'ясували, що рядовий Щебликін приїхав до Краснокутська, купив у подарунок дружині перстень, а коли зрозумів, що його шукатимуть, втік.

"Кілька днів тому ти перетнув кордон з Росією. І приїхав спочатку в Брянськ. Пробувши там один день, ти відправився до Курська, де і зупинився у своїх родичів. Зараз ти там. З понеділка ти - дезертир з нашої армії", - таке повідомлення відправили Денису на телефон волонтери.

Через кілька днів Денис Щебликін з'явився на місцевих каналах Курська. В інтерв'ю він скаржився і просив допомогти.

"До мене додому приїжджали з "Правого сектора" і погрожували, що якщо я не піду служити в армію, то вони мене вб'ють. Ні мені, ні нашим хлопцям держава не допомагає, тільки змушують йти служити в армію. Я сподіваюся, що зможу отримати притулок і громадянство РФ", - заявив Щебликін, щоб сховатися від правосуддя.

Цікаво, що незабаром до хлопця приїхала дружина з України. І вони разом зайнялися пошуком легких грошей - тепер вже в Росії.

У лютому цього року Денис дав інтерв'ю журналістам з Амурської області, в якому пояснив, що він з дружиною зараз ненадовго поїде, а потім через пару місяців повернеться назад, щоб віддати амурчанам гроші, які Денис, гублячи крокодилячі сльози, напозичав.

На прохання прояснити інформацію, яку дають українські ЗМІ, про те, що його називають злодієм-дезертиром, Денис відповів: "Якби там щось було, на мене було б заведено кримінальну справу. Вже давно б щось було, запити були б по Росії. Я ж дав інтерв'ю проти України. А вони зробили "зустрічне". Це ж "Правий сектор" там, розумієте, роблять, що хочуть".

Пожирачі немовлят і безпілотників

Компанія SMIC з Одеси кілька років спеціалізувалася на виготовленні безпілотних літальних апаратів. Коли почалося АТО, компанія почала приймати замовлення на безпілотники і від добровольчих батальйонів, зокрема, від батальйону "Азов".

Але після чергового замовлення і проплати грошей на рахунок фірми від волонтерів, компанія просто згорнула бізнес в Одесі і переїхала в окупований Крим. Замовлення залишилось невиконаним, гроші ніхто нікому так і не повернув.

Власники компанії Степан і Арман Акопяни в даний момент знаходиться в Севастополі і розповідають казки про "Правий сектор", хунту і злих пожирачів немовлят і безпілотників.

"Після подій на Україні ми почали потроху збирати речі і переїхали сюди, перевезли обладнання, технології та, відповідно, будемо тепер працювати вже на країну, яка нам більше подобається", - розповідає Арман Акопян севастопольському виданню ForPost.

Акопян слізно розповідає журналістам, як пригнічують права компаній і змушують під страхом смерті працювати безкоштовно на "Правий сектор" і українську владу.

"Після погроз ми зрозуміли, робити там нічого. Треба бігти. Зібрали обладнання у вантажівки і вночі поїхали в Крим через Білорусь. Неможливо жити і працювати в країні, де тільки згадка про наші настрої загрожувала розстрілом, мінімум в'язницею. Ми не підтримуємо бандерівців, які прийшли до влади, майбутнього там немає", - пише Акопян у соцмережах.

Згідно з даними, Акопян Арман Саркісович є засновником або співзасновником як мінімум 8 севастопольських підприємств. Це ТОВ "Логістичний центр Інкерман", АТ ПІК "Вектор", ТОВ "Портакар", ТОВ БІК "Регіони Півдня-Крим", ТОВ "Севастопольський завод спеціальних композитів", ТОВ "Севастопольський ливарний завод", ТОВ "Севастопольське конструкторське бюро спеціального приладобудування" і ОКБ "Мета". Шість із цих підприємств є учасниками Вільної економічної зони Севастополя.

А на початку війни, в 2014 році підприємство Акопяна повідомляло про подарований безпілотник бійцям батальйону "Азов". Під час вручення подарунку "Азову", майбутній біженець із променистою усмішкою фотографувався разом із нардепом Олексієм Гончаренком. Дивно, але тоді ніяких наїздів не було.

Пана Акопяна ніхто не тримав в Україні: якщо вже йому миліше "русскій мір" – це його особиста справа. Але навіщо потрібно було брати гроші та обіцяти безпілотники армії?

Втім, назвати патріотами людей, які обікрали власну країну, а потім ще й облили помиями, язик не повертається. Залишається тільки побажати їм успіхів в їх шахрайських справах на території Росії. Країна - велика, довірливих людей багато, та й сховатися є де. А бажаючих послухати про звірства хунти і "Правого сектора" - там хоч відбавляй.