Лідер "Гей-форум України": Щільність гомосексуалів на Позняках набагато вище, ніж на Виноградарі

поділитись
Святослав Шеремет розповів про кількість геїв в Україні, чи служать вони в АТО та коли в нашій країні пройде наступний гей-парад

Всеукраїнська громадська організація «Гей-Форум України» існує в нашій країні вже тринадцятий рік. Жодна ЛГБТ-акція не проходила в Україні без її участі, а її лідер Святослав Шеремет перебував у багатьох колотнечах завдяки своїй нетрадиційній орієнтації.

- Святослав, яка зараз ситуація з ЛГБТ-рухом в Україні? Зростає більше свобод чи все ж утисків?

- Рух серед ЛГБТ зростає і міцніє. Що не день, то якісь новини. Взяти кілька минулих днів: минулого тижня ЛГБТ-актив паралельно з ВО "Свобода" пікетував комітети ВР, щоб проект нового Трудового Кодексу не був прийнятий у нинішньому вигляді. До речі, «свободівці» захотіли собі наш райдужний прапор, але Руслана (керівниця КиївПрайд, - ред.) не дала. У той же день парламентський Комітет з питань соцполітики на чолі з екс-міністром Денисової проголосував за включення до Кодексу прямої заборони дискримінувати людей при працевлаштуванні і на роботі через вік, релігії, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності. Опоненти з релігійного табору роздратувалися: мовляв, релігію треба залишити, а секс-орієнтацію прибрати. У цій ситуації моя позиція, що богу - боже, а кесарю - кесареве. Ось, а ти мене питаєш, чи більше утисків: так, більше.

Випадки дискримінації акуратно реєструються і документуються. І з цим треба щось вирішувати. Саме тому наша боротьба за поправку до Трудового Кодексу є виправданою. Але і свобод теж більше. Самі бачили: за останні кілька років у різних містах пройшла ціла серія акцій на підтримку ЛГБТ. Хода Рівності у 2016-м зібрало близько 2,5 тис. учасників і учасниць, усе пройшло чинно, організовано і зі змістом. На превеликий жаль правих радикалів, феєричного гей-параду вони не побачили. А зовсім недавно прийшла новина, що Кабмін ухвалив усе більшу увагу приділяти питанню одностатевих відносин, у сфері охорони здоров'я. Наша медицина досі має бзік, що якщо на прийом приходить хлопець з питань сексуального здоров'я, то у нього обов'язково треба запитати, чи живе він статевим життям з дівчиною. На щастя, окремі світлі голови серед лікарів вже розуміють, що ряд хлопців живуть не з дівчатами, а з іншими хлопцями. Загалом, ЛГБТ - у центрі динамічного процесу змін.

- Скільки приблизно в Україні людей з нетрадиційною орієнтацією?

- Нетрадиційної? Нетрадиційна орієнтація - це щось, чого раніше не спостерігалося ні в однієї культурної традиції. Сапіосексуали (сексуальне тяжіння до розумних людей, - ред.) - це таки нетрадиційно. А ось гомосексуальність як раз дуже традиційна, навіть більш традиційна, ніж сучасні світові релігії, більш вкорінена у світовій культурі.

Отже, ти хотів запитати, скільки в Україні ЛГБТ? Один Бог знає. Підрахунки і оцінки дуже різняться. Хлопців, які активно практикують одностатевий секс, десь тисяч сто п'ятдесят. Які практикують епізодично, або хочуть, але з різних причин не практикують, - множимо на два: вже 300 тис. Тепер додамо жінок - лесбіянок і бісексуалок: вже 500-600 тис. Тепер додамо скільки-то тисяч трансгендерів, тобто тих співгромадян, у яких самовідчуття або зовнішня репрезентація за статтю відрізняється від того, як слід було б з позначки статевої приналежності у паспорті: це транссексуали, різні шімейл, кроссдресери, бігендери, андрогіни - не буду " грузити" повним перерахуванням. Загалом, підбираємося з такою формулою підрахунку до 700 тис. Десять років тому озвучувалася оцінка чисельності у діапазоні від 0,8 до 1,2 млн чол. Але за ці роки багато помахали Україні ручкою і поїхали за кордон.

- Святослав, за останні роки люди стали ставитися до геїв терпиміше або все також гостро?

 

- Ставлення суспільства в цілому істотно змінилося. Раніше була купа байдужих - тому що вони просто не стикалися з ЛГБТ в житті. Зараз стало більше, як толерантно налаштованих, так і гомофобно налаштованих, але приріст толерантного ставлення вище - за рахунок молодих поколінь, за рахунок більшої видимості самих ЛГБТ, а також з-за традицій українського «заробітчанства». Коли тітка Галя з Коломиї надивилася на адекватних геїв у Італії, де вона працювала хатньою робітницею, то і в Україні її ставлення до цієї теми змінилося. Це явище називається "культурне щеплення". При цьому залишається група оскаженілих молодчиків, які хочуть блиснути на публіці своєю мужністю шляхом фізичної агресії на адресу ЛГБТ замість того, щоб доводити свою мужність загальноприйнятими способами.

- До речі, про Європу. Європарламент проголосував за безвізовий режим для України. Виходить, наших співгромадян, які відправляться подорожувати, вже не будуть так сильно шокувати одностатеві парочки на вулиці?

- А що таке "одностатеві парочки" на вулиці? Вийди на Хрещатик годині о восьмій. Суцільні одностатеві парочки: пацани гуляють парами перевальцем, пиво посмоктують, дівчата парами чекають томно на лавочках. Почім ви знаєте, яка у людей орієнтація? Гадати - це неетично, а головне - непродуктивно. Ось мене візьми з моїм бойфрендом: йдуть по вулиці качок в снепбеке зі спортивною сумкою і рельєфний атлет трохи молодший зі стріжечкой під 0,5 в "адіках" - і що? Тільки збочена фантазія або супер проникливий погляд розпізнає сімейну пару. Коротше кажучи: розмова про ЛГБТ-пари на вулиці - це розмова ні про що. Зовсім інша справа, що народ на захід від нашого кордону з Польщею відчуває себе "господарем простору", а у нас  частіше "музейна психологія" публічної поведінки: за огорожу не заходить, на газон не сідати, по парапету не бігати. Питання у внутрішній свободі і кордоні прийнятного. Святе правило: у кожної людини є автономія в поглядах, стилі життя, поведінці. Яке чиєсь собаче діло, з ким я або ти засинаєш в одному ліжку або з ким я перебуваю в шлюбі, коли вже на те пішло? Зворотний бік поганої економічної ситуації в нашій країні полягає у тому, що у того, хто оре заради долара, немає часу на всякі гомофобні витівки. Це трохи знижує статистику неприємностей.

- Чи сильно ЛГБТ спільнота Європи відрізняється від української? Там вони більше собі дозволяють (більше у них прав)?

- За кордоном є явище, якого немає у нас. У багатьох столицях є гей-квартали, а деякі локації - справжня "вотчина" ЛГБТ. Таке містечко Ситжес під Барселоною, острів Міконос в Егейському морі, в Берліні - величезний гей-квартал, де типова сімейна пара - два голених бодібілдера з бульдогом, і так далі. У нас подібних кварталів немає, хоча в ряді міст є житлові масиви "підвищеної концентрації". Наприклад, середня щільність гей-населення на Позняках набагато вище, ніж на Виноградарі.

До речі, український бізнес жваво "в'їжджає" в тему, раціонально вважаючи, що на геїв можна підзаробити. Раніше для орендодавців гей-пара, яка шукає квартиру, - це був шок і "фу". Зараз кмітливі власники знімного житла перебудувалися: практика показує, що з геями справу мати набагато спокійніше і надійніше, ніж ... промовчу, з ким, щоб не протиставляти. Суть у тому, що більш господарських і акуратних квартиронаймачів, ніж гомосексуали, знайти важко: нас перевершують в акуратності хіба що семінаристи. Втім, і серед них наших хлопців повно. Зараз бізнес-компанії одна за одною включаються у програму "Індекс корпоративного рівності" імені гей-активіста Богдана Глоби. Суть у тому, що компанії відкрито позиціонують, що ніяких утисків з їхнього боку на адресу ЛГБТ не буде. Та й Міноборони не відстає: геїв беруть служити або на контракт, або на загальних підставах.

Однак за кордоном ЛГБТ мають реально майже повну громадянську рівність: право на шлюб, право на визнання своїх відносин сімейними, право на піклувальні права по відношенню до дитини партнера. Ну а ми, як то кажуть, пасемо задніх. Але не страшно: надолужимо!

- До речі, ось ви заговорили про Міноборони. Багато геїв зараз служить в АТО?

- Це питання - просто лідер читацького інтересу. А яка, власне, різниця, чи багато геїв беруть участь в антитерористичній операції? А скільки там бритоголових? Або скільки фізосіб-підприємців? На що це впливає? Яка різниця, кому боєць по мобілці скаже "Я тебе кохаю!"? Коли перед тобою стоять бойові і побутові завдання, то тобі якось байдуже до інтимно-сімейних нюансів твого товариша по службі.

Давай зупинимося на простої констатації фактів: геї служать у Збройних Силах, геї беруть участь в АТО, геї теж гинуть, на жаль - і я теж маю право шкодувати: хлопець не встиг пожити, не встиг створити сім'ю. Геїв проводжають і зустрічають як героїв, тому що у геїв такі ж шеврони, як у інших, а не блакитна нашивка. Вірно і зворотне: як і багато гетеро, є геї, які не хочуть в армію - з різних причин: психологічний бар'єр перед насильством, усвідомлення того, що ти ефективніше проявляєш себе на громадянці, платиш податок, з якого держава фінансує армію і так далі. Як людина з військовою освітою, можу сказати: воювати треба за покликом серця, але без ненависті в ньому. Закликати треба мотивованих, а контрактувати професіоналів. І орієнтація тут ні при чому.

- І останнє запитання. Коли планується наступні гей-паради в Україні?

- Паради, карнавали і маскаради геїв та лесбіянок в Україні не плануються - мушу розчарувати любителів цих видовищ. За цим - до Бразилії, Німеччини або іншої євроатлантичної країни, будь ласка. У нас мало не будь-яку публічну акцію ЛГБТ називають "парадом" - від пікету під Радою до поминок під крематорієм. Ви ж не плутаєте хокей з футболом, правда? А вам все гей-паради подавай! Параду військових на День Незалежності мало, чи що? Там теж на гарних юнаків подивитися можна.

Також читайте на Знай.ua про те, як чеченські геї розбурхали ООН.

Автор матеріалу: 
Георгий Раут
Теги: 
Святослав Шеремет, гей-парад, геї, геї в АТО, Гей-Форум України
Матір винахідника та інженера Ілона Маска побувала у Києві.
0
0
04:42 04.12.2017
Найцікавіше про творчість журналістки
0
0
15:13 26.10.2017
Економічний експерт Максим Праздніков пояснив раптову любов політиків до криптовалюти
0
0
09:10 30.08.2017