Народні депутати знову збираються легалізувати в Україні незручні вантажні мікроавтобуси для перевезення пасажирів. Минулого тижня у Верховній Раді зареєстрували законопроект №6219, що передбачає зняття акцизу із вантажних фургонів, переоснащених у пасажирський транспорт. За оцінками експертів, завдяки цьому перевізники, закуповуючи транспорт, зможуть заощаджувати від 10 до 14%.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЧому на ці мікроавтобуси існує акциз?
Закон про введення акцизів на вантажні іноземні автомобілі та фургони, які в Україні переобладнують на пасажирський транспорт, запровадили 2013 року. Тоді кількість переоснащених мікроавтобусів вже дійшла межі. В Україні практично неможливо було знайти “Мерседеси Спрінтери”, “Фіати Віто” та інші подібні моделі, які б із заводу були б випущені саме мікроавтобусами, а не фургонами.
Оскільки 2005-2011 рр. мережа компактних станцій із міжміськими маршрутками динамічно розвивалася, то й потреба в дешевих вживаних іномарках із новими салонами була велика.
“Ці автобуси завозили в Україну не завжди у хорошому технічному стані. Всі — вантажні фургони. Бо такі були дешевші майже на 30 відсотків. Адже європейські вимоги до перевезення пасажирів дуже високі. Кожне місце має бути обладнане пасками безпеки, мати два види регулювання. Салон обов’язково повинен бути оснащений кондиціонером”, - говорить порталу “Знай.ua” автоексперт Микола Руденко.
Перевізники заощаджували й купували за кордоном вантажні фургони. У різного роду гаражних майстрів замовляли переобладнання транспорту в пасажирський.
“Потім ці фірмочки переросли у цілі СТО. Таких були сотні на Західній Україні. Вони брали 400-600 доларів за переоснащення салону. У багатьох із них вже були налагоджені зв’язки з МРЕВ, тому й документи на це організовували за 600-800 гривень. Звісно, це не могла не помітити влада. Особливо, колишня. У них був інстинкт наживатися на чомусь успішному. Тодішній уряд почекав, поки ці фірми стали на ноги, а потім ввів акциз — щоб збільшити надходження в бюджет. 2012-2013 рр. ситуація була катастрофічна, тому вони намагалися оподатковувати все, що стосувалося автомобілістів. Це ж чи не єдина купівельноспроможна верства населення. Акциз був настільки невигідний для покупців фургонів, що їх стали ввозити менше. Перевізники, аби зекономити, почали переходити на вітчизняні більші автобуси. Вони коштували стільки ж, як і іноземні мікроавтобуси, але вміщали близько 30 людей”, - каже спеціаліст.
Введений тоді акциз не міняли до цього часу. Його розмір змінюється залежно від об’єму двигуна автомобіля. В середньому за переоснащення найпопулярніших моделей доводилося викладати від 2,5 тис. до 4 тис. євро.
Після того, як 2014-2015 рр. гривня девальвувала майже утричі, перевізники практично припинили купівлю фургонів із-за кордону. У переводі в гривню ціни зросли у три рази. Це стало повністю невигідно.
Чим вирізняються переобладнані мікроавтобуси?
Якщо дивитися на їхню лицьову частину, то вони практично нічим не відрізняються від заводських мікроавтобусів. У профіль у більшості моделей впадають в око збільшені вікна. Часто затемнені.
На масових СТО з перетворення вантажних авто в пасажирські підлаштовувалися під будь-який гаманець замовника.
“А оскільки ці замовники не готові були платити багато, то оббивка салону нерідко була токсичною і при сильному сонці виділяла шкідливі пари. Майстри просто використовували матеріали для обшивки бюджетних офісних диванів. А вона не пристосована до такого перепаду температур, як в авто”, - каже експерт.
Так само в салонах міжміських автобусів опинялася меблева фурнітура й квартирні точкові світильники.
“На перший погляд, ніби нічого поганого немає. Але є одне але. Ці всі речі травмонебезпечні. Крім того, у перероблених автобусах всі сидіння ставили дуже близько одне до одного, аби побільше людей вмістити. Самі сидіння теж ставили вживані — від німецьких мікроавтобусів середини 1980-х років. Нерідко передбачали квартирні пуфіки біля відсувних дверей або десь у проході, щоб посадити додаткового пасажира. Це виходили не мікроавтобуси, а якісь бидловози із сидячими місцями. Достатньо проїхати таким із Києва в Одесу, й стає зрозуміло — про комфорт пасажирів ніхто не думає”, - розповідає Микола Руденко.
Крім цього, у такій техніці не було додаткової пічки салону. Тому взимку пасажирам було холодно. Оскільки термоізоляція була слабкою й встановлено обмаль люків, то влітку людям ставало дуже спекотно.
Взагалі переобладнати повноцінно фургон у пасажирський автомобіль дуже складно й дорого, кажуть спеціалісти автомайстерні на вул. Квітневій у Києві.
“Пасажирський автомобіль відрізняється від вантажного не тільки наявністю сидінь і гарної оббивки. Й навіть не наявністю кондиціонера й пічки. Головне, це налаштування підвіски, жорсткість кузова та термо- й шумоізоляція”, - коментує порталу “Знай.ua” автослюсар Максим Боровець.
Підвіска фургона — жорстка. Вона передбачена на максимальне навантаження машини.
“При цьому авто не повинно сильно сідати й розкачуватися на нерівній дорозі. На пасажирські мікроавтобуси можуть зовсім не ставити ресор. Або ставити із меншою кількістю листів металу. Їх оснащують м’якшими масляними амортизаторами й тоншими пружинами. Оскільки ходову частину в переоснащених в Україні мікроавтобусах ніхто не переробляв, то пасажири відчували кожен камінчик на дорозі”, - пояснює спеціаліст.
Стосовно кузова, то вирізані вікна у тих моделях, де вони у великій кількості непередбачені, робили кузов автомобіля менш міцним.
“За великим рахунком його мали б укріплювати. Але це коштує грошей, тому ніхто таким не займався. Результатом цього ставало те, що при бічних ударах при аварії гинули пасажири”, - зазначає Максим Боровець.
На таку причину гибелі людей в переоснащених маршрутках рідко звертає увагу поліція. Однак статистика смертності в такому транспорті говорить сама за себе. 13 серпня 2016 року на трасі Київ – Одеса в Миколаївській області переоснащений у пасажирський Opel Vivaro зіткнувся із фурою в смузі розгону. В результаті 8 людей у автобусі загинули. Вижив лише один пасажир.
8 жовтня торік у Хмельницькій області біля села Гуменці під Кам'янцем-Подільським вантажівка зачепила боковину “модернізованого в Україні” “Мерседеса Спринтера”. У результаті — четверо людей загинули.
Кому вигідно відміняти акцизи?
У зв’язку з нестачею коштів у вітчизняному держбюджеті влада не поспішає знижувати податки й робити кроки назустріч автовласникам. З 2014 року було щонайменше три спроби відмінити мито на вживані іномарки. Натомість їх не відмінили. Коли в Україну хлинула хвиля із нерозмитненими авто з країн ЄС, урядовці й народні депутати також вирішили нічого не робити, аби легалізувати ці машини. Тепер десятки тисяч автомобілів із польськими та литовськими номерами і в рамках закону не перебувають, і поза законом — теж. Однак чомусь щодо переоснащення фургонів нардепи були активні, особливо із пропрезидентської фракції. Саме вони, в числі яких Олег Барна, й написали цей законопроект. У пояснювальній записці до нього написали, що відміна акцизу призведе до збільшення робочих місць у рази, оскільки знову СТО з переобладнання фургонів стануть масовими. Про дискомфорт і безпеку пасажирів у ній і не йдеться. Очевидно, це не є головним для творців документу.
“Цей законопроект повністю лобістський законопроект. Очевидно, хтось в цьому зацікавлений. Цікаво, що документ передбачає певну вибірковість — акциз відмінити, але саме для фургонів. Чомусь про відміну інших податкових складових для потенційних власників легковиків депутати мовчать”, - каже Олег Назаренко, голова Всеукраїнської асоціації автоімпортерів і дилерів.
Швидше за все, деякі депутати прикупили кілька підприємств із необхідними потужностями для переобладнання машин. Тепер вирішили через Верховну Раду налагодити потік автомобілів і клієнтів, аби заробляти на цьому.
“Може бути й інший варіант. Такий у автобізнесі теж популярний. Основні гравці ринку скинулися грішми на написання законопроекту й заплатили певну суму нардепам, аби протягнули його за всіма правилами. Вони розуміють, що, витративши на це зараз приблизно від 2 до 4 мільйонів гривень, матимуть завтра більше. Але якщо це справді так, тоді справи у БПП не дуже добрі. Зазвичай із середнім бізнесом у таких дрібних оборудках працюють дрібніші фракції, бо й грошей їм треба менше”, - зазначає Микола Руденко.
Якими будуть наслідки?
Експерти налаштовані оптимістично. Закон, швидше за все, не приймуть, запевняють вони. Пояснюють це тим, що в залі не набереться необхідна кількість голосів. Однак не раз уже так бувало, що всупереч здоровому глузду й прогнозам експертів, депутати підтримували те чи інше рішення. У такому випадку це голосування стане вироком як владі, так й українцям, які її обрали. Голосуванням депутати фактично узаконять перевезення людей у непристосованому для цього транспорті й свідомо підуть на збільшення аварійності на дорогах.
“Контроль якості переобладнання цих машин не буде жорсткішим, ніж був раніше. Простіше кажучи, він буде лояльним для різноманітних порушень в переобладнанні, бо переобладнані машини ніхто не контролюватиме. Прийняття цього закону - це те ж саме, що узаконити перевозити людей у кузовах самоскидів”, - говорить автоексперт.
Навіть сумніву немає, що після відміни акцизу кількість фургонів із вікнами й старими сидіннями на міжміських маршрутах зросте. Дискомфорту для пасажирів теж побільшає. Знову пасажири, серед яких більшість тих, що має мінімальні й середні доходи, платитимуть здоров’ям і ризикуватимуть життям заради того, аби мільйонери при владі примножували свої прибутки. І, очевидно, жага мати ці кошти на нову яхту чи маєток настільки сильна, що навіть десятки загублених життів не дають приводу депутатам відмовитися від цієї ідеї.
