Виконавчий директор Українського Інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортнік вважає, що вересень на Донбасі мине тихо та без ескалації конфлікту. А зимою ймовірне подальше продовження військових дій. Про це він розповів "Знай".

- Взимку важче воювати, аніж восени. Чому пророкуєте ймовірне продовження саме на зиму?

- Зараз Путін готується до Генеральної Асамблеї ООН, тому ескалація йому не вигідна. Звісно, розвідка з обох сторін працює на повну потужність. Але 31 грудня – це критична дата. Тому що закінчується термін дій Мінських домовленостей. Тоді і слід очікувати нового витка війни. За умовами, до цього терміну мають бути виконані усі пункти Мінських домовленостей – поки що всі граються у миротворців та демонструють, як вони виконують угоди. Це трохи знижує градус конфлікту. Але в кінці року за нашими прогнозами, все-таки знову постане питання: хто винуватий у тому, що вони не до кінця виконані?

В тому, що вони не будуть виконані остаточно уже ніхто не сумнівається. Гадаю, що це стане відправною точкою і конфлікт розгориться знову. Військовий етап, швидше за все, розпочнеться з застосування авіації. Зараз її не зручно застосовувати – бо довкола зелень, і це ускладнює роботу. А от взимку це зручніше. Тому Росія передасть авіацію бойовикам, або застосує її сама. Хотілось би мати більш втішний прогноз, проте помітного прогресу у політичному врегулюванні конфлікту я не бачу.

- Чимало волонтерів вже зараз кажуть, що у зв'язку з погіршенням економічної ситуації люди не можуть стільки жертвувати на армію, як раніше. Страшно за наших хлопців узимку…

Популярні новини зараз
По Землі може вдарити наймасштабніша магнітна буря Що не можна підписувати в ТЦК: попередження юристів З 1 вересня стартує виплата нової допомоги Пенсії за новими правилами: кожен українець отримає виплати
Показати ще

- Справді, якщо на початку бойових дій військових у вирішенні цього конфлікту підтримувало більш як 70% населення, то зараз залишилося менше 30%. Українці дуже втомилися від війни. Як це цинічно не звучало перед пам'яттю загиблих, проте ця війна є більше інформаційною. На сході ведуться бойові дії для того, аби спровокувати в Україні політичну, економічну кризу, виснажити українців та повалити країну з середини.

Ми ж чудово розуміємо, що можливості Росії дозволяють їй атакувати нас не лише на Донбасі, але й по всій Україні. Але цього не відбувається. Кожну ситуацію на сході – аеропорт, Іловайськ, Дебальцеве сепаратисти намагаються використати, аби спровокувати внутрішню політичну кризу. Тим паче, що зараз рівень недовіри до влади дуже великий.

Читайте також: ТОП-10 пісень нашої перемоги: хіт-парад для окопів

Якщо взяти будь-яку гілку влади – президента, прем'єра, Верховну Раду – будь-яке опитування показує, що рівень довіри населення до всіх цих інститутів дуже низький. Взимку він ще більше опуститься, бо зростають тарифи ЖКГ. І якщо військові дії знову відновляться – Росія поставиться до цього серйозно і докладе максимум зусиль для дестабілізації ситуації і спроби незаконної чи законної зміни влади.

- Зараз чимало говорять про те, що знаходяться певні сили серед "своїх", які допомагають Росії. На кожному кроці можна почути твердження: це – агент Кремля. Наскільки виправдане таке твердження?

- До лютого цього року головними дестабілізуючими факторами усередині країни була анексія Криму та АТО. Зараз головними чинниками внутрішньої політичної дестабілізації є економічна криза та суб'єктивна діяльність українських політиків, які навіть у коаліції не можуть домовитися між собою. Вони просто її руйнують, створюють серйозне протистояння всередині парламенту, і це все виплескується на вулицях – я зараз веду мову про події 31 серпня, коли постраждало 140 осіб.

На сьогодні українські політики, на жаль, і не опозиційні, а провладні, є основним джерелом розхитування країни, генерування численних конфліктів, які розхитують державний механізм і підривають довіру громадян. Якщо й далі грати у цю гру, то політики розвалять остаточно коаліцію і почнуться відкриті протистояння, як це трапилося 31 серпня. Коли це станеться, то Росії не знадобиться відновлювати бойові дії.

Ми проходили це у 2004, в 2007 роках, пройшли у 2013-2014 роках, коли політики досягали таких результатів, що народ виходив їх валити. У мене таке враження, що наші політики продовжують працювати не в інтересах держави і не в інтересах народу.

- Якщо брати до уваги можливі протистояння – зараз йде багато розмов про те, що у країні багато зброї. Чи не стане це ключовим фактором у розхитуванні країни з середини?

- Я сам є легальним власником зброї, тому вивчав це питання. Насправді, зараз на "чорному" ринку ціни на зброю впали і продовжують падати – все через перенасичення зброєю, що надходить з зони АТО. Знову ж таки все впирається у політику держави. На державному рівні знають про такий факт, але нічого з цим не роблять. Має бути можливість добровільно здати зброю і легально, в межах розумного, володіти нею. Легалізація дала б можливість отримувати додаткові податки в бюджет та значно витіснити нелегальну зброю. На державному рівні потрібно продумати цей крок, інакше отримаємо ще один дестабілізаційний чинник.

- Цими днями прозвучала заява лідерів Меджлісу Мустафи Джемільова та Рефата Чубарова про те, що вони готові організувати блокаду Криму, аби захистити кримських татар. Чи варто серйозно сприймати таку заяву?

- Ця заява дуже емоційна і її морально можна зрозуміти. З одного боку – це закликання до незаконних дій. Те ж саме робили "Свобода" та радикали під Верховною Радою. До незаконних дій вдаватися не можна. Я думаю, що така заява прозвучала, аби привернути увагу України й світу до кримсько-татарського питання. Це своєрідний торг, бо на часі стоїть питання фіксування Кримсько-татарської національної автономії. З боку Джемільова і Чубарова, це такий певний шантаж влади, аби вона хоча б формально, у правовому полі зафіксувала ці порушення, аби кримсько-татарські політики у Криму винесли це на обговорення.