Судову систему треба створити заново, як це зробили з патрульною поліцією, вважають експерти. Але Адміністрація Президента намагається обійтися без повного оновлення суддівського корпусу і хоче залишити повний контроль Президента над суддями.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися"Знай" розпитав експерта з судової реформи Реанімаційного пакету реформ Михайла Жернакова, чим загрожує прийняття президентського варіанту реформи і як треба справді це зробити.
- Як ви оцінюєте роль Адміністрації Президента в судовій реформі? Вони ваші суперники, однодумці чи взагалі грають в якусь свою гру?
- Президент із самого початку свого терміну неодноразово наголошував, що бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення судової реформи. Він призначив Олексія Філатова у своїй Адміністрації відповідальним за цю реформу. Проте ми спостерігаємо абсолютно закритий процес, коли про їх рішення та напрацювання нікому нічого не відомо. Більше того, сам пан Філатов ігнорує круглі столи, які організовують громадські організації, і не призначає свого представника до Національної ради реформ. Складається враження, що Адміністрація взагалі не бажає мати якісь контакти з громадськістю під час підготовки судової реформи.
Жодних текстів Конституційна комісія при Адміністрації Президента не публікує, нам доводиться діставати їх через особисті контакти.
- Наскільки відрізняються ваші ідеї від президентських, якщо ви їх знаєте? Що вони розробляють?
- Перше – президентський проект не передбачає усунення контролю за суддями. Після висновків Венеційської комісії з тексту прибрали повноваження президента щодо створення і ліквідації судів. Створювати суди буде Верховна рада, що є цілком європейською практикою. Звільняти суддів буде Вища рада юстиції. В принципі, це непогано. Але приймати рішення про призначення та переведення буде саме президент! Це легітимація повноважень президента щодо впливу на суддів.
Крім цього, є рішення суду, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів щодо переведення судді є лише рекомендаціями, а остаточне рішення приймає президент. На практиці це означає, що президент може загальмувати призначення чи переведення судді, чи взагалі викликати їх на співбесіди в Адміністрацію, як це робив Андрій Портнов. Це повний контроль президента над кар'єрою судді.
Небезпечність також полягає в тому, що проект Конституційної комісії не скасовує заплутану чотириланкову судову систему. Без спрощення і запровадження триланкової системи ніякої реформи не буде взагалі. Наразі іноді доводиться чекати роками остаточного рішення, саме через існування системи подвійної касації спецсудів і Верховного суду. Ця система не захищає людину і не забезпечує її права. Проект Комісії цю систему цілком консервує.
- Чи будуть звільнені через реформу одіозні судді, які залишаються і працюють після будь яких переатестацій та перепризначень?
- Президентський проект не містить жодного механізму з перенабору суддів. Без цього ніякої реформи не буде взагалі. Одна справа, як система побудована, інша – хто саме буде суддями. Як то кажуть: а судді хто?
Читайте також: Активісти облили "суддю" шоколадом на Банковій (фото, відео)
Наразі нових суддів рекомендуватиме до призначення Вища рада юстиції, яка складається з самих же суддів. Це світова та європейська практика, яка забезпечує незалежність судової системи від інших гілок влади. Але якщо надати таку можливість нинішній системі з рівнем довіри в 9% - це повторить замкнуте коло. Система відтворить себе сама. Будемо мати подальшу корпоратизацію судової системи, яку ми маємо і зараз. Нам потрібні незалежні суди, а не незалежна корупція.
- Як група незалежних експертів збирається побороти Адміністрацію Президента, яка має владу, гроші, вплив на провідні ЗМІ та вміє "грати в наперстки"? Хто "грає" на вашому боці?
- Наскільки б це пафосно не лунало, але на нашому боці – правда. По-друге, ми просто не маємо іншого варіанту. Суспільство вимагає повного оновлення судової влади і бачить принципову різницю між "переатестаціями" та створенням нових структур. Подивіться на ту ж саму патрульну поліцію. Вони не реставрували стару систему, а вибудували нову, чим викликали великий рівень довіри та зміну ставлення до міліції взагалі.
Із судами потрібно зробити саме так. Потрібні нові судді, яких оберуть за прозорою процедурою. Фактично, треба просто перезапустити судову систему.
Тобто, наш першій союзник – суспільство, яке не хоче косметичного ремонту старої системи.
Читайте за темою: 38-річний мільярдер очолив Апеляційний суд Києва
По-друге, це міжнародна спільнота – Рада Європи, Венеційська комісія, Євросоюз, яким ми намагаємося довести примарність "реформування" за президентським варіантом. Оскільки Адміністрація Президента направить туди свій варіант законопроекту і буде мати пріоритет, ми направимо свій, як альтернативний. Європейці не можуть обговорювати те, чого не бачать. Якщо вони матимуть альтернативний варіант – то зроблять експертні висновки з приводу того, якій варіант краще.
По-третє, нас підтримує група активних депутатів, які готові боротися за справжню реформу. Це і Леонід Ємець, і Оксана Сироїд, і група інших депутатів. Наразі ми працюємо над тим, щоб переконати 300 депутатів проголосувати за справжню реформу. Ми ж не кажемо, щоб ультимативно проголосували саме за наш варіант! Це має бути консолідований варіант із Адміністрацією Президента в тому числі, ми не хочемо з ними конфліктувати. Але, підкреслюю, без зміни системних положень теперішнього варіанту змін – ніякої реформи не буде.
- Так депутати вже голосували за закон про судову реформу! Виявляється, що президентський варіант ніякої реформи судової системи не зробив. Чому ви думаєте, що це вдасться цього разу?
Тоді взагалі була нестерпно брудна історія. Ми зареєстрували законопроект, якій дозволив би розпочати справжнє реформування судової системи. Після цього президент вніс свій законопроект і (увага!) Рада прийняла обидва закони в першому читанні з тим, щоб зробити під час роботи в комітеті спільний закон. Але перед другим читанням комітет всупереч рішенню Верховної Ради, взяв за основу саме президентський законопроект і депутати за дві години "розглянули" чотири тисячі (!) поправок. Наступного дня цей закон проголосували. Робіть висновки самі про якість цих обговорень і взагалі ставлення до важливих питань.
Тому нинішній закон ми намагаємося підняти на загальнонаціональний рівень, продискутувати його, зробити увесь процес максимально публічним. Люди мають висловитися, чи готові вони прийняти президентський варіант "косметичного ремонту", чи потрібне повне перезавантаження судової системи.
Президентський закон містить деякі позитивні зрушення, але без ключових моментів – це, повторю, не більше ніж імітація реформи.
Саме тому вони так поспішають і "плутають карти". Очікується, що законопроект розглянуть вже у вересні. Саме тому, в нас обмаль часу для того, щоб зробити достатній тиск для повного перезапуску судової систему.
Читайте також: Шокін приїхав до суду "відмазувати" прокурорів-хабарників – Найєм
- Що робитиме, якщо програєте і цього разу? Досвід "переламу через коліно" в президентської більшості в Раді вже є, отже ваші шанси достатньо малі…
- Відступати нема куди. Переконати коаліційну більшість в необхідності оновлення суддів – це план швидкої перемоги. Якщо не вдасться – перейдемо до осади. Будемо переконувати скільки знадобиться і кого знадобиться, аби зробити справжні реформаторські зміни: набір суддів на відкритих конкурсах, перехід на трьохланкову систему судів і виведення їх з-під впливу президента.
