Напередодні виборів невідомі почали телефонувати волонтерам та вмовляти їх віддати чи продати бази даних біженців і переселенців.

Відома волонтер, засновниця центру допомоги переселенцям "Фролівська 9/11" Леся Литвинова каже, що тільки за цей тиждень до неї зверталися двічі

" Просили продати базу даних переселенців – їх персональні дані. Я не знаю цих людей і номер телефону не висвічується. Але треба було погодитися. Призначити зустріч та зателефонувати до СБУ", - пояснює волонтер.

За її словами, у них не єдина база з персональними даними людей.

Читайте також: На місцевих виборах голосуватимуть лише 10% переселенців - волонтер

Популярні новини зараз
Масштабне березневе підвищення пенсій: 2300 отримають не всі Хто не виконає вимоги ПФУ – залишиться без пенсії: кому призупинять виплати Долари з "заначки" можуть розчарувати: почали діяти нові правила обміну валюти Пропрацював 40 років, а пенсія мізерна: у ПФУ звернулися до українців, сподобається не всім
Показати ще

"Є база у Мінсоцполітики, у Ощадного банку майже така сама. У ДСНС чомусь менша, маже вдвічі, але є. Мабуть і в "Червоного Хреста" є. У багатьох волонтерських організацій також існують бази. При бажанні, її не те. що купити можна, але й дістати по-дружбі", - пише на своїй сторінці в соціальних мережах Литвинова.

У базах даних переселенців, які складають волонтери є імена, адреси, дані паспорту, ідентифікаційний код, номер телефону або навіть номер банківської картки.

Волонтери припускають, що персональні дані людей можуть використати на майбутніх виборах, хоча достеменно невідомо, як зможуть голосувати переселенці. Проте, закликають бути обережними, і звертатися до СБУ у випадку подібних прохань.

Голова Всеукраїнської організації у справах вимушених переселенців Оксана Єрмішина каже, що з махінаціями з базами даних переселенців їхня організація стикнулася ще минулого літа

"У нас одна з найбільших баз даних, проте до нас поки що не зверталися. Гадаю, що такі бази цікаві шахраям. Люди займаються контрабандою, гуманітаркою, тощо. Беруть дані переселенців і ввозять допомогу під виглядом благодійності. Проте до самих переселенців вона або не потрапляє, або потрапляє лише частково", - каже експерт.

Також Єрмішина запевняє – існують такі організації, які запрошують переселенців приходити за гуманітарною допомогою, але найперше просять їх зареєструватися. Таким чином збирається база, але гуманітарка людям не завжди видається.

Минулого року бази даних Пенсійного фонду потрапили до бойовиків ДНР – через те, що ніхто не закрив доступу до них людям на окупованих територіях. Пенсіонерам, що переоформлювали пенсію на території України, бойовики дзвонили з погрозами.

У квітні омбудсмен Валерія Лутковська звернулася до СБУ з заявою: "Силовики порушили права люди, коли виклали в інтернет списки осіб, які подали документи на перетин лінії розмежування в зоні АТО".

Керівник групи "Ініціативний спротив" Дмитро Тимчук також переконаний – нині бойовики на Донбасі використовують бази даних людей для протиправних дій.

Читайте також: "Партії перед виборами "працюють" ЖЕКами і розважальниками" - політолог

"На території, контрольованій "ЛНР" і "ДНР", "держоргани" терористичних організацій активно використовують податкову і нотаріальну бази даних для вчинення протиправних дій - зокрема, щодо майна громадян, змушених переселитися в інші регіони країни або за її межі. Новоявлені "чиновники" ведуть активну торгівлю даними про майно громадян, які цікавлять бойовиків та інші кримінальні елементи", - пише Тимчук на своїй сторінці в соц мережах.

Політичний експерт Руслан Бортник має декілька версій – для чого людям знадобилися бази даних переселенців

"По-перше – це робиться під вибори. Володіючи адміністративним ресурсом, можна надати людям електоральне право. Маючи дані, можна прописати людей в певному місці. Розбіжність на цих виборах буде невеликою, тож таким чином політичні сили будуть намагатися виправити електоральне поле. По-друге, такі дані можуть бути цікаві іноземним спецслужбам. Наші спецслужби уже мають їх, а от іноземні, ймовірно ні. Треба розуміти – переселенці залишили там будинки, автомобілі, решту якогось майна. Знаючи, хто виїхав, а хто залишився, можна відібрати залишене майно, або ж шантажувати людей", - пояснює Бортник.

У будь-якому випадку, експерт радить звертатися до правоохоронних органів та якомога менше розголошувати свої персональні дані.