Особливо це стосується країн з невеликим бюджетом, які, і без цього, мали проблеми з фінансами. Європейський Союз об’єднав власні зусилля та протягнув руку допомоги також країнам, які не входять до його складу, в тому числі і Україні.
Подпишись на наш Viber: новости, юмор и развлечения!
ПодписатьсяПро це пише Фром.Юа.
Більше того, фінансова допомога покликана не тільки знищити негативні наслідки пандемії, а також направлена на проведення певних реформ державного сектору. Серед вимог, які поставила Європейська комісія перед Українським урядом були певні правила управління державними фінансами, зміцнення верховенства права в державі, реформа судоустрою, конкуренції на газовому ринку, поліпшення ділового клімату, а також управління державними підприємствами. Загальний обсяг кредитного фінансування склав 1,2 мільярди євро. Заступник голови Єврокомісії, що керує економічний блок Валдіс Домбровскіс щодо цього сказав наступне:
«Ці програми макроекономічної підтримки надаватимуться на вигідних умовах на основі підписаних меморандумів про взаєморозуміння, в яких викладаються конкретні зобов'язання із проведення реформ», - сказав Домбровскіс.
У зв’язку з цим, варто поглянути на те, як виглядає нинішня ситуація з державним бюджетом України. Ситуація невтішна, адже Державна казначейська служба України оприлюднила інформацію щодо планових надходжень і повідомила, що за січень-серпень 2020 року надходження до бюджету на 20 млрд, або 3,8% менше ніж заплановано. Також повідомляється, що Держбюджет за даний період виконано з дефіцитом у розмірі більше 51 млрд грн. Разом з цим, Міністерство фінансів України повідомляє, що Державний бюджет на наступний рік може містити дефіцит у розмірі 6% від валового внутрішнього продукту.
«Держбюджет ще остаточно не сформований. Наразі тривають консультації. Водночас ми маємо враховувати нестабільну економічну ситуацію в країні. Так, передбачається дефіцит держбюджету на рівні 6% у 2021 році, 4,5% у 2022 році та 3% у 2023 році. В цьому році він на рівні 7,5% ВВП», ‒ повідомив Роман Єрмоличев, заступник міністра фінансів.
Виникає логічне питання щодо того, яким чином влада буде покривати дефіцитні показники та забезпечувати баланс видатків та доходів. В даному контексті важливо слідкувати за тим, що зробить влада та особисто Президент України Володимир Зеленський для того, аби ситуація стабілізувалась.
Зеленський ще раніше встиг отримати чималу порцію критики за наміри приватизувати стратегічні підприємства, наприклад центральний поштовий оператор «Укрпошта». Варто вказати, що даний поштовий оператор буде у списку підприємств для приватизації, оскільки через посилення законодавства, вони роблять все, щоб посилити монопольне положення на ринку. Найбільш турбує тенденція монополізації держоператором міжнародного поштового обміну та виключне право на пересилання міжнародних поштових відправлень через місця міжнародного поштового обміну.
Така практика існує в деяких країнах, наприклад в Білорусі, Росії чи Казахстані, проте країни з розвиненим капіталізмом не вітають такі підходи, адже вони суперечать принципу вільної конкуренції, як обов’язкової умови ефективної ринкової економіки. Чому ж тоді Україна, яка прагне до інтеграції у ЄС, бере на озброєння методи діяльності пострадянських країн та уникає європейських підходів?
У публічній площині про це говорять вкрай мало, але загальні дії свідчать саме про це. Наш співбесідник на умовах анонімності, який має відношення до організації транспортних перевезень у державі, розповідав, що в цілому, поведінка державного оператора «Укрпошта» шкодить репутації президенту Зеленському, при чому, зважаючи на постійно падаючий рейтинг довіри до президента, в тому числі, є результатом дій державного оператора. Варто сказати, що з ефективністю своїх обов’язків «Укрпошта» справляється по-різному, а от з генеруванням різного роду скандалів, які впливають на репутацію Президента України, вони справляються на відмінно. Наприклад, повідомлялось, що генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський отримуватиме у 2020 році заробітну плату у розмірі майже 2 мільйони гривень.
На даному етапі у Верховній Раді Україні існують дві полярні точки зору щодо вирішення цього питання. Позиція Міністерства фінансів, яке вже багато років ефективно співпрацює з Євросоюзом та Державної митної Служби, що є надійним партнером для Західних країн і вдало проводить реформування, з одного боку, та, наприклад, народний депутат від фракції «Слуга Народу» Олександр Сова, який вважає, що монополізація ринку АТ «Укрпошта» чомусь матиме позитивний ефект.
Дії української влади викликають певні суперечки та протиріччя. З одного боку, правляча партія в українському парламенті намагається монополізувати ринок поштових перевезень, з іншого боку, звідусіль лунають наміри про приватизацію цього активу. Варто зазначити, що крім «Укрпошти» великим поштовим оператором в Україні є «Нова пошта», співвласник якої В’ячеслав Климов, до речі, був у команді Володимира Зеленського під час виборчої кампанії, чи не намагався він якимось чином лобіювати свої власні інтереси за допомогою наближення до президента – питання відкрите, а може і риторичне. Але головне не це. Головним є те, якою дорогою крокує влада, вибудовуючи свою співпрацю з Європейським Союзом, якщо ініціює створення окремих монополій, перекреслюючи всі ринкові правила.
