Кінематографісити об’єднання "Вавилон’13" днями представили у кінотеатрі "Жовтень" документальну стрічку про незаконне ув’язнення – "Крихка свобода". Правозахисники та режисери хотіли розповісти відкрито про долю чоловіків та жінок, котрих свого часу утримували у підвалі приміщення колишньої Луганської ОДА. Відвідали прем'єру і безпосередні герої цієї історії.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися
В'язні сумління: очевидець катівень про свободу та Україну
Одним із головних прототипів став Олександр Ретивов. Саме він після чергових мітингів опинився в заручниках – тоді, у далекому 2014 році, він ще працював у відділі культури районної держадміністрації.
Кайданки, які впивалися у зап’ястя, довелося потім вирізати разом зі шкірою. Три дні у холодному приміщенні, разом з іншими, побитими і безнадійними, далися взнаки.
Пізніше стан Олександра лікарів дуже занепокоїв: через сильні стусани були пошкоджені частини головного мозку, які відповідають за мову та координацію, тому довгий час він не міг навіть сформулювати речення, аби заговорити з конвоїрами.
"Через три дні привели їхнього фельдшера. Він розрізав скальпелем будівельні пластикові кайданки, що в’їлися в шкіру, і мене перевели в камеру, яку чомусь називали "третя", - згадував він в коментарі "Радіо свобода".
Були й ті, хто ще якось тримався на ногах. Їх відправляли рити окопи, працювати на передовій, називаючи це "перевіркою на витривалість".
"Бувало, били всіх підряд. Кого два рази, кого раз. Постійно тримали в тонусі, так би мовити. Мені під час одного з нічних побоїв пошкодили ногу. Вона постійно спухала, її не лікували. З часом вона перестала влазити у взуття. Я так і ходив: черевик на одній нозі, а друга нога просто у двох шкарпетках. Ми, які пройшли через подібне, по-іншому бачимо світ", - запевняє він.
На незаконно утримуваних тиснули й іншими методами – морально. Вночі виганяли на коридор, питали, ніби на суді: всі дані, чим займався, за що опинився тут. Особливо жорстоко ставилися до тих, хто був на Майдані.
Після побоїв в Олександра з часом відмовилися ноги, діставшись до найближчої лікарні неподалік блокпосту, допомоги він так і не отримав. Відібрали документи і знову запроторили до підвалу, вже на 32 дні.
"Взагалі ми, які пройшли через подібне, по-іншому бачимо світ. Думаю, це назавжди. Цінність набувають ті речі, які раніше взагалі не помічалися. А які раніше вважалися важливими, сенс втрачають взагалі. Я думаю, погляди у кожної людини з часом змінюються, але в сфері таких події, вони змінюються безповоротно", - підсумував Ретивов.
Дивіться: "Крихка Свобода", тізер / Tangible Freedom teaser
Нагадаємо, двоє українських героїв розповіли про перебування на передовій.
Як повідомляв Знай.ua, ЗСУ офіційно дозволили відкривати вогонь на ураження без наказу, якщо існує загроза особовому складу.
Також Знай.ua писав, спливли подробиці про жахливу трагедію на Донбасі.