Більше, ніж 40 років тому радянський спортсмен, 23-річний плавець назавжди залишив заняття спортом. І ця подія нічим би не привернула увагу,  адже в спортивному світі таких історій тисячі, якби не певні обставини.

Мова йде про 11-кратного рекордсмена світу, 17-кратного чемпіона світу, 13-кратного чемпіона Європи, 7-кратного чемпіона СРСР Шаварша Карапетяна. Спортсменів з таким "послужним списком" у всій історії спортивних змагань можна перелічити на пальцях.

16-го вересня 1976 року в Єревані зірвався у воду тролейбус, який проїжджав по дамбі. 92 пасажири виявилися похованими живцем на десятиметровій глибині. Всі вони були приречені на неминучу загибель, якби не багаторазовий чемпіон і рекордсмен світу з підводного плавання.

 Шаварш Карапетян саме в цей час здійснював тренувальну пробіжку уздовж озера. Не роздумуючи, молодий хлопець кинувся в холодну воду і почав один за одним витягувати людей.

Згодом експерти визнають: ніхто на світі просто фізично не зміг би зробити того, що зробив тоді Шаварш. Пірнувши в замутнену падінням тролейбуса воду, він розбив ногами заднє скло, і почав витягати пасажирів, які втратили свідомість.

Карапетян провів понад двадцять хвилин в крижаній воді, за цей час він врятував двадцять життів. Насправді він витягнув з тролейбуса більше людей - 46, але не всіх вдалося врятувати. Коли Шаварш черговий раз виринав на поверхню, перехожі, які  стовпилися на дамбі, бачили, що все його тіло понівечене осколками розбитого вікна.

Заслужений майстер спорту, багаторазовий рекордсмен світу з підводного спорту Шаварш Карапетян на заняттях в басейні:

Згодом він зізнався, що було для нього в ті хвилини найстрашнішим.

"Я точно знав, що, незважаючи на всю мою підготовку, мене вистачить лише на певну кількість занурень. Там на дні видимість була нульова, тому я на дотик хапав людину в оберемок і плив з нею наверх. Один раз я виринув і побачив, що в руках у мене ... шкіряна подушка від сидіння. Я дивився на неї і розумів, що ціна моєї помилки - чиєсь життя. Ця подушка потім не раз снилася мені ночами".

Цей подвиг, про який країна дізналася лише через кілька років, коштував йому спортивної кар'єри. Після важкої  двосторонньої пневмонії, ускладненої загальним зараженням крові - в озеро скидалися міські каналізаційні стоки, багаторазовий чемпіон світу та Європи так і не повернувся в колишню форму.

Лікарі з великими труднощами врятували йому життя, але про повернення в спорт не могло бути й мови: 23-річний Шаварш Карапетян став інвалідом.

Своєю самопожертвою він назавжди знищив свій видатний талант плавця. Але дар любові до людей він багаторазово примножив за ці страшні двадцять хвилин.

А врятовані люди дізнались про те, хто їх насправді врятував лише через 6 років після трагедії. Про подвиг Карапетяна не говорили і не писали  - вважалось, що люди вижили завдяки "злагодженій роботі рятувальників". Відразу після аварії про неї хотіли написати в одній єреванській газеті, але статтю не пропустили - в  СРСР тролейбуси не повинні були падати у воду.

Але ця історія не була б повною, якщо б ми не сказали, що рятування пасажирів затонулого тролейбуса був другим подвигом Карапетяна з трьох, які він здійснив.

Перший раз хлопець врятував людей за два роки до трагедії на дамбі. 8 січня 1974 р. Шаварш Карапетян повертався зі спортивної бази Цахкадзор  в Єревані. В автобусі знаходилося більше тридцяти пасажирів — серед них чимало спортсменів. На крутому підйомі водій зупинив автобус, у зв'язку з неполадками двигуна і вийшов, щоб оцінити несправності. У цей момент автобус почав котитися назад, з гори та загрозливо набирала швидкість, несучись по дорозі, по краю глибокої ущелини. Першим відсутність водія побачив Шаварш. Він ліктем розбив скляну стінку, що відокремлювала кабіну від салону, стрибнув на водійське місце і натиснув на гальма, однак вони відмовили. Ще секунда — і машина злетить з дороги. Але саме в цю мить Шаварш різко скерував автобус у бік гори. Це було єдине правильне рішення, що запобігло катастрофі і врятувало життя тридцяти людей. Саме після цього випадку Шаварш, відповідаючи на запитання, як йому це вдалося, сказав свою знамениту фразу: "Просто я був ближче за всіх до кабіни …"

А в лютому 1985-го  загорівся єреванський Спортивно-Концертний Комплекс на пагорбі Цицернакаберд. І знов  Шаварш Карапетян виявився на місці спалаху одним з перших і заходився рятувати людей, допомагаючи пожежникам. І знову — безліч врятованих людей і знову травми — опіки. Тиждень він провів у лікарні. Хронологічно — це третій з подвигів Карапетяна.

Як повідомляв портал "Знай.ua", смілива шестирічна дівчинка змогла вивести своїх близьких із палаючого будинку.