У ніч з 24 на 25 березня в Україні будуть переводити годинники. Перехід на літній час у цьому році проходить не в останні вихідні березня, так як вони розділяються різними місяцями. Перевести  годинник потрібно в 3 годині ночі на годину вперед. Кілька років тому Україна мала останній раз здійснити перехід і залишитися в другому часовому поясі. Але керівництво країни відмовилося від такої ідеї. Два рази на рік ми продовжуємо скакати з одного часового простору в інший. У яких країнах ще переводять годинники, і яка взагалі історія даного дійства: хто придумав, навіщо і як довго це триватиме?

Перехід на літній час

Усі знають Бенджаміна Франкліна знаменитого американського політика, вченого, письменника і журналіста. Саме йому в голову прийшла думка переводити стрілки годинника, щоб економити на енергії у вигляді свічок. Він як завжди дбав про економіку держави. І не міг обійти це питання стороною. Переведення часу всього на одну годину давало великі переваги. Франклін навіть написав есе з цього приводу. Таку ідею сприйняли на "ура" і затвердили. Таким чином, робітничий клас міг працювати на годину довше, а джерела світла використовувати менше.

Поступово чутка про зміни і можливості розходилася по світу. І ось уже в Німеччині почали переводити час. А за нею підтяглися й інші країни. На сьогоднішній день в Європі і по інших континентах, країни переходять на літній і зимовий час, у весняний і осінній період, переводячи стрілки годинника вперед і назад, відповідно. Деякі держави відмовлялися від переведення часу, а потім знову поверталися, наприклад, США, та ж Німеччина. А ось Японія ще в 50-х роках вирішила припинити переведення часу і не пошкодувала.

В останні роки все більше країн виступають за скасування переведення годинників на літній і зимовий час. Свій протест уже висловили: Польща, Фінляндія і Естонія. Які причини таких резолюцій? У першу чергу уряд турбується про здоров'я своїх громадян. Як відомо перехід з одного часового поясу в інший погано позначається на самопочутті людини, та й у цілому на її здоров'ю.

Існує офіційна версія щорічного перекочовування годин то в одну, то в іншу сторону. Її озвучили давно і дотримуються багато країн. "Переведення стрілок дозволяє знизити енергонавантаження і поліпшити екологічну обстановку, забезпечує стійку роботу єдиної енергосистеми країни, узгодженість транспортних вантажопотоків і зв'язків, організацію теле- і радіомовлення". Таке обґрунтування швидше надлишок старих звичок, воно не вписується в сучасний прогресивний світ. Ми переводимо годинник, тому що так треба, бо часовий пояс з року в рік змінюють сотня інших країн. Ми будемо переходити на літній час поки хтось не виступить проти або придумає щось нове.

Перехід на літній час в Україні

Україна ще в складі Радянського Союзу вояжувала з одного часового поясу в інший. Від льотного часу до зимового. Годинники переводили не у всіх країнах і навіть не у всіх регіонах. В СРСР вводили і скасовували перехід на літній час кілька разів. 1924 рік ознаменувався установкою поясного часу без цілорічного зсуву годин. Але вже через 6 років усе скасували, і  знову перевели час, на годину вперед і назвали все це дійство -декретний час. У 80-ті роки відбувалася повна плутанина, Європа поступово відмовлялася від регулярного переходу туди-сюди, а деякі регіони Радянського Союзу скасовували декретні години, але зберігали сезонне переведення часу.

У 2012 році в Україні перехід на літній і зимовий час погрожували скасувати. Проте в уряду на цей рахунок є своя думка. Країна все так же ганяє стрілки на годину вперед і назад. Хтось не бачить в цьому сенсу. Для когось такі дії жодним чином не впливають на звичне життя, вони їх просто не помічають. А ось деякі люди адаптуються до нових тимчасових порядків два тижні й більше. Потім життя приходить в звичну колію, до наступного переведення часу.

Чому зараз зміна часових поясів викликає такий дисонанс у світі та як з 100 країн, де переводяться годинник, частина поступово починає відмовлятися від такого процесу. В Європейському Союзі раз у раз відбуваються збори з цього приводу. Країни підписують петиції. Головна причина таких дій - людське здоров'я. Який вплив зміна часових поясів виказує на людський організм, багато хто знає. У нашій країні час переводиться давно, й українці звикли, що два рази в рік виникає потреба поганяти стрілки. Але чи є необхідність у цьому гонитві? І чи буде керівництво країни в майбутньому розглядати варіант скасування літнього і зимового переходу, залишається питанням відкритим.

Коли буде перехід на літній час

Якого числа в цьому році і куди переводять годинник? Цим питанням українці задаються щороку восени і навесні. У Києві та по регіонах України навесні 2018 року переводять стрілки годинника на годину вперед у ніч із 24 на 25 березня. Це конкретна дата переходу на літній час цього року. О 3 годині ночі вся країна позбавляє себе однієї години сну і намагається можливими і неможливими способами зменшити вплив процесу на своє звичне життя.

Так як українське населення вже має хист до переведення часу, то завбачливі люди готуються до цього заздалегідь. Хтось починає лягати спати раніше, щодня додаючи по 10-15 хвилин. Деякі готуються до ранку першого дня після переведення часу: увечері подбали про сніданок, одяг на роботу. Це правильний підхід, адже час зекономлено, а значить можна спати довше.

Літні переходи часу гірше позначаються на людині, ніж зимові. Біологічні ритми зсуваються. Організм відчуває дискомфорт, тільки не може зрозуміти причину. За кілька днів до переведення годинників і тиждень після, особливо важливо стежити за своїм харчуванням, намагатися не потрапляти в стресові ситуації. Так само необхідно забезпечити своє тіло фізичною активністю, щоб йому було легше перенести зміни в житті. Ну і звичайно здоровий сон. Не намагайтеся виспатися про запас, від цього користі мало. Важливо грамотно розподіляти час відпочинку і бадьорості. Тоді при переході на літній час ваш організм буде триматися стійко.