Київ та Варшава застрягли на одному важливому історичному питанні, яке гальмує подальший процес пошуку та ексгумації польських жертв на території нашої країни.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПро це заявив заступник міністра закордонних справ Польщі Бартош Ціхоцький, - пише Politeka.
"У діалозі з українською стороною ми застрягли на питанні адміністративної заборони на ведення пошуку та ексгумації. Ця заборона показує наскільки відрізняються наші погляди на історичну правду", – підкреслив Ціхоцький.
За його словами, можливість підготовки якоїсь спільної історичної декларації між Україною та Польщею на сьогодні "навіть не стоїть на горизонті".
Дипломат сподівається, що польсько-ізраїльська історична декларація, яку прийняли напередодні уряди обох країн і яка завершила суперечку між сторонами щодо закону про Інститут національної пам’яті, "конструктивно вплине на польсько-українські відносини".
Нагадаємо, 27 червня Сейм Польщі ухвалив зміни до оновленого закону про Інститут національної пам’яті, скасувавши статтю, що передбачає кримінальну відповідальність за приписування польському народу злочинів нацистів.
Проект змін до закону був внесений прем’єром Польщі Матеушем Моравецьким до Сейму в середу вранці і передбачав скасування двох статей оновленого у січні закону: статті, яка передбачає кримінальну відповідальність за приписування польському народу злочинів Третього рейху і статті, яка поширює таку відповідальність навіть на іноземців.
Варто зазначити, що у вилучених статтях йдеться лише про «публічне приписування польському народу відповідальності за злочини Третього рейху». Згадка про «злочини українських націоналістів» лишається, як і відповідальність за це.
При цьому тимчасовий повірений у справах України в Польщі Василь Зварич заявив, що Україна залишилася незадоволеною змінами, які польський Сейм вніс до скандального закону про Інститут національної пам’яті.
Дивіться: до чого призводять історичні суперечки між Києвом та Варшавою
Як повідомляв раніше портал "Знай.ua", заробітчани, які працюють у Польщі, не хочуть повертатися до України. Українці пояснюють це тим, що тривала відсутність на Батьківщині позначилась на стосунках з родичами, які більше сприймають їх як гостей, а звикнути до колишнього житя, спробувавши щось краще, вже набагато складніше.