Колишній Держсекретар Рекс Тіллерсон продемонстрував правильні політичні наміри, але не зміг стати ефективним лідером американської дипломатії.

Про це пишеThe Economist.

Про звільнення Рекса Тіллерсона з поста держсекретаря, як і про більшість великих рішень президент США Дональд Трамп оголосив через Twitter.

"Майк Помпео, директор ЦРУ, стане нашим новим Держсекретарем. Він продемонструє фантастичну роботу", - написав Дональд Трамп вранці 13 березня.

"Дякую Рексу Тіллерсону за його службу!", - додав президент.

Популярні новини зараз
Попрощаєтесь зі своїм житлом? Що станеться з ухилянтами у новому законі про мобілізацію Дощі, грози і навіть заморозки: шашлик на Великдень доведеться відкласти, синоптики попередили про негоду Комунальні платежі скасовуються: названо категорію осіб, якій можна не платити Гречку, соняшникову олію та борошно будемо купувати за новими цінами: скільки доведеться викласти
Показати ще

Він навіть не попередив самого Тіллерсона про його звільнення. Тіллерсон дізнався про це відразу після того як його рейс повернувся з тижневої поїздки в Африку.

Згодом, американський президент на прес-конференції сказав, що він і Держсекретар добре співпрацювали, але "розійшлися в поглядах на речі".

Яскравою ілюстрацією таких розбіжностей стало те, як напередодні звільнення Тіллерсон жорстко засудив спробу вбивства екс-шпигуна Сергія Скрипаля у Британії. Він підтримав британський уряд і звинуватив Кремль. А Трамп, у свою чергу, не сказав нічого, продемонструвавши кричущу відсутність підтримки для одного з найважливіших союзників США.

Така розбіжність в позиціях президента і Держсекретаря стала вже досить давнім шаблоном. Тіллерсон, який був виконавчим директором ExxonMobil, був не в захваті від Трампа. До слова, він так і не спростував інформацію про те, що назвав президента "довбаним недоумком".

Держсекретар не погоджувався з більшістю великих зовнішньополітичних суджень Трампа. Приміром, Тіллерсон закликав не виводити США з Паризької кліматичної угоди, не підтримувати кампанію Саудівської Аравії проти Катару і не переносити посольство США в Єрусалим. Він також переконував президента не розривати угоду про ядерну програму з Іраном. Після відставки Тіллерсона це, схоже, все ж таки станеться.

Але найбільш зашкодило відносинам Держсекретаря з Трампом, який цінує лояльність понад усе, те, що Тіллерсон дистанціонувався від схвальних коментарів президента про расистів у Шарлотсвіллі. Тоді Тіллерсон сказав, що Трамп "говорить за себе".

Така позиція Держсекретаря могла зробити його героєм для зовнішньополітичного істеблішменту, чиї погляди він значною мірою поділяв. Але, нажаль, ці правильні наміри голови американської дипломатії не були підкріплені діями. Його потуги були дуже слабкими.

Так, наприклад, спроба помирити Катар з сусідами була погано підготовлена і провалилася. Також Тіллерсон не став впевненим і ефективним лідером Держдепартаменту. Він погодився на вимоги Білого дому масово скоротити бюджет американської дипломатії і провів реорганізацію свого відомства, видворивши найбільш талановитих дипломатів. Конгрес, приміром, не виконав схожі вимоги адміністарції. Моральний дух американських дипломатів на історично низькому рівні.

Також Тіллерсон не впорався зі ще одним своїм обов'язком в якості Держсекретаря: він уникав розмов з журналістами.

Крім того Трамп неодноразово підривав роботу Тіллерсона. Президент дозволив своєму зятю Джареду Кушнеру перебрати на себе найважливіші напрямки роботи Держсекретаря включно з відносинами з Китаєм, Мексикою і Саудівською Аравією.

Дискредитація Трампом Тіллерсона проявлялась і в тому, як президент писав у Twitter про роботу Держсекретар. Після того, як Тіллерсон налагодив кілька ліній зв'язку з Північною Кореєю заради можливості почати переговори, Трамп написав у соцмережі, що він "гаїть його час". Коли в пресі з'явилися повідомлення про те, що Тіллерсон назвав президента "недоумком", Трамп швидко запропонував йому пройти тест на IQ: "Побачимо, хто переможе". Хоча, чесно кажучи, в цьому випадку Трамп нашкодив собі більше.

В той же час, колишній конгресмен-республіканець з Канзасу Майк Помпео краще "притерся" з Трампом. Будучи директором ЦРУ, він зробив головним своїм пріоритетом часті появи в Білому домі. Попри те, що погляди Помпео на Росію і її втручання у американські вибори розходяться з переконаннями Трампа, він, вірогідно, буде більш прихильним до політики в дусі "Америка понад усе", ніж Тіллерсон.

Як сказав сам Трамп 13 березня, він з Помпео "майже на одній хвилі". Якщо це хоча б на половину правда, тоді є причини непокоїтися.

Як повідомляв портал "Знай.ua", звільнений Тіллерсон на прощання попередив про небезпеку. Політик виступив перед журналістами з прощальною промовою, під час якої зробив важливу заяву, попередивши про небезпеку, яку представляє собою Російська Федерація, зокрема, її агресивно налаштований президент Володимир Путін.