Відтепер продаж алкоголю в Києві з 23:00 до 10:00 заборонений. Таке рішення прийняла Київрада 22 вересня. Згідно з новими правилами, продавати алкогольні напої в нічний час дозволено тільки закладам громадського харчування, тобто в цьому разі – барам і ресторанам. За старою українською традицією, кияни відразу розбилися на два непримиренні табори прихильників і противників цього нововведення. Портал "Знай.ua" спробував розібратися в питанні і з'ясувати, яку роль відіграє ця заборона в житті городян.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЗа й проти
Аргументи як прихильників, так і противників заборони досить прості.
Прихильники сподіваються, що кількість п'яних на вулицях поменшає, і можна буде безбоязно ходити в нічні магазини. Як приклад згадують аналогічну практику у Львові, Івано-Франківську й Тернополі. Саме до цього, наприклад, апелював у суперечці з користувачами Facebook політичний оглядач, блогер і член ВО "Свобода" Олександр Аронець.
Щоправда, жодної виразної статистики він не надав, пославшись лише на заяву начальника управління львівського МВС Станіслава Броневицького. Самі львів'яни відзначають, що заборона діє погано, оскільки точок з продажу нелегального алкоголю й магазинів, готових ризикнути ліцензією, вистачає.
Противники заборони відзначають, що сп'яніти людина може й до 23:00, а жодних гарантій, що неможливість купити алкоголь у будь-якому супермаркеті відправить такого громадянина спати, немає. Так що це нововведення можна швидше назвати черговою демонстрацією популізму міської влади.
У цілому, критика заборони виглядає цілком обґрунтованою. Заборона частково працює тільки в прифронтових містах, на кшталт Маріуполя, де напружена обстановка змушує людей намагатись жити за законом. В інших регіонах відсутність нічних магазинів з алкоголем призводить до збільшення обсягів контрафактного алкоголю, сумнівного самогону та іншої "паленки", яка продається під "дахом" правоохоронних органів.
Щоб зрозуміти, чому так відбувається, необхідно звернутися до європейського досвіду боротьби в алкоголізмом.
Європа й світ
Так, дійсно, обмеження на продаж алкоголю діє в багатьох країнах Європи.
Наприклад, у Швеції продавати спиртне має право одна тільки торговельна мережа Systembolaget, а її магазини відкриті тільки до 18:00 по буднях і до 15:00 в суботу. По неділях ви алкоголю в продажу не знайдете. Правда, шведи роблять виняток для легкого світлого пива, його можна придбати спокійно в будь-який час доби. Їхні сусіди норвежці вчинили аналогічно, залишивши право на продаж алкоголю монополісту Vinmonopolet. Уночі випивки теж не дістати.
Прибалти також обмежують продаж алкоголю за часом. У Латвії вам не купити спиртного з 22:00 до 8:00, так само як і в Литві. Крім того, в Литві заборонено возити випивку в салонах легкових автомобілів. Естонці обмежили нічний продаж алкоголю поки тільки в столиці – Талліні.
В Іспанії заборона на продаж алкоголю має територіальний характер. Наприклад, ви не зможете купити його на стадіоні й під час проведення деяких масових заходів. Автономна Каталонія заборонила будь-яку рекламу спиртовмісних напоїв і "щасливі години" у барах та ресторанах, коли відвідувачів поять безкоштовно. При цьому вино в Іспанії можна дістати і вдень, і вночі, з цим проблем немає.
У Німеччині ситуація різниться від міста до міста. У Мюнхені магазини з алкоголем працюють тільки в будні дні й часто закриваються о 18:00–20:00. Берлін ліберальніше, тут магазини працюють найчастіше до 22:00, а також існують і нічні супермаркети. Правда їх мало, і ціни там зависокі.
Такий підхід до обмеження продажу алкогольних напоїв характерний для багатьох країн ЄС, але апелювати до них у нашому випадку не зовсім правильно. Є кілька нюансів.
По-перше, в Європі йде боротьба з нічними магазинами в цілому. Продиктовано це необхідністю дотримання трудового законодавства і спробою забезпечити для працівників магазинів можливість увечері йти, як всі нормальні люди, додому до родин. У нас же нічні магазини залишаються відкриті, а трудові права так само дотримуються погано. І жодна заборона на продаж спиртного цього не виправить.
А по-друге, дійсно, такі заборони знизили рівень "нічної" злочинності в багатьох країнах ЄС. Але не через одну тільки заборону на продаж алкоголю. Паралельно в цих країнах відбувалися куди більш важливі речі, такі як виразна реформа правоохоронних органів, судової системи й адміністративного управління. Зростав і рівень життя населення, що впливає на рівень злочинності набагато більше, ніж алкоголь. Без чіткого реформування держави в цілому й роботи з профілактики злочинів вчорашнє рішення Київради так і залишиться "холостим пострілом".
Показовим є і приклад Російської Федерації, де така заборона діє з 2010 року. Так, з тих пір кількість злочинів, скоєних у стані алкогольного сп'яніння, дещо знизилась (різні джерела наводять цифри від 20 % до 25 %), але при цьому рівень смертності від алкоголю виріс настільки, що вже до 2015 року Росія стала абсолютним світовим лідером у цій сумнівній царині. І це цілком зрозуміло, адже не маючи можливості купити вночі звичайний алкоголь, громадяни, які бажають продовжити свято, переходять на "все, що горить". А це і гальмівна рідина, і політура, і антифриз, і багато інших "напоїв", які пити явно не варто. Та й кількість підпільних точок з продажу випивки з кожним роком по всій Росії тільки зростає, і придбати спиртне можна без проблем. П'яниці прекрасно знають, де й за скільки можна купити пиво і горілку в будь-який час доби. Правда, якість буде зовсім сумнівна.
Юридичний бік справи
Є в цій історії і ще один нюанс. Згідно з постановою Верховного суду України № 21-873а16 від 24 травня 2016 року місцева влада не має достатніх повноважень для заборони приватним торговельним мережам і магазинам продажу алкоголю в односторонньому порядку.
Верховний суд у цьому разі посилається на "Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями", які були прийняті Кабінетом міністрів ще в 1996 році. Згідно з цими правилами, місцеві органи влади можуть регулювати продаж спиртного приватними компаніями тільки за погодженням з ними ж. А ніяк не в імперативному односторонньому порядку.
Рішення Верховного суду в даному випадку стосувалося Львова й Хмельницького, але ті самі норми поширюються й на Київ. Так що у торгових мереж і магазинів столиці тепер є великий потенціал для судових позовів і розглядів.
Висновки
Звісно, боротьба з масовим алкоголізмом і профілактика злочинів, скоєних у стані сп'яніння – це справа добра. Але ось тільки однією забороною нічого виправити не можна. У розвиненій державі це може спрацювати, але у нас вона може, навпаки, дати новий ґрунт для корупційних зловживань, "кришування" підпільних торговців і зростання смертності від неякісного алкоголю. Такі реалії нашого життя. Тому найближчим часом цілком можна буде спостерігати одиноких бабусь серед ночі, які зможуть продати алкоголь всім бажаючим. Або МАФи, які з мовчазного заступництва правоохоронців почнуть з-під прилавка продавати як пиво, так і більш міцні алкогольні напої. Стверджувати важко, але не виключено, що підпільна торгівля алкоголем буде вестися під чуйним керівництвом окремих столичних чиновників.
