Костянтин Іванович Григоришин: біографія, компромат

Біографія

Григоришин Костянтин Іванович родом із Запоріжжя, проживає в Києві.

За родом діяльності – українсько-російський приватний інвестор, підприємець, бізнесмен з мільярдним статком.

Григоришин веде бізнес переважно на території України, де і знаходиться більша частина його підприємств (95% активів). Сфера бізнесу – енергетика, машинобудування і суднобудування.

Бізнесмен має активи від групи "Енергетичний стандарт", яку й очолює. Під контролем у групи знаходиться кілька підприємств в Запоріжжі, підприємство в Києві (АСК "Укррічфлот"), а також вісім українських енергетичних компаній. У минулому Григоришин очолював АТ "Сумське НВО" (кол. їм. Фрунзе).

Є найбільшим українським річковим судновласником. Володіє "Укррічфлотом", під управлінням якого перебувають Миколаївський, Дніпропетровський, Чернігівський, Запорізький, Херсонський річкові порти.

З 1 листопада 2018 року входить в список українських громадян, проти яких введені російські санкції.

Костянтин Іванович Григоришин має три громадянства – Російської Федерації, Республіки Кіпр та України.

Статок

Україна

У 2010 році в українському журналі "Фокус" у списку найбагатших українців Костянтин Григоришин займав 8 місце із загальною вартістю активів $554,5 млн.

Буквально за рік їх вартість збільшилася в чотири рази – $2,2 млрд, 8 місце.

У 2012 році статок і позиція бізнесмена не особливо похитнулися – $2 млрд, які принесли 7 місце.

У 2013 році вартість активів трохи впала ($1,8 млрд), але це не завадило зайняти високу позицію в рейтингу ТОП-200 – 8 місце.

2014 рік приносить підприємцю 9 місце зі статком $1,4 млрд.

У 2015 році, попри меншого статку ($920 млн), все ж зумів піднятися на три позиції, посівши в рейтингу 6 місце.

У 2016 році вартість активів "Енергетичного стандарту" помітно падає, що істотно впливає на рейтинг Григоришина – 13 ($563 млн).

2017 рік – 17 місце, $450 млн.

У 2018 році позиція стабільна – 17 місце, $450 млн.

Росія

З 2012 року Костянтин Григоришин – один із 200 найбагатших людей Російської Федерації. У 2016 році Григоришин увійшов у ТОП найбагатших людей Росії (82 місце в рейтингу) з річним статком $950 млн. З літа 2016 року, прийнявши українське громадянство, перестав з'являтися у списках "Форбс".

Захоплення

Плавання

Костянтин Григоришин – майстер-плавець міжнародного класу. У 2013 році бізнесмен виявив бажання матеріально допомогти у розвитку Федерації плавання України. Його група встановила призовий фонд для учасників майбутнього чемпіонату світу – 250000 грн за перше місце, 150000 грн за друге і 100000 грн за третє місце.

Живопис

Ще на початку 90-х Григоришин почав колекціонувати картини. З 2004 року відповідальною за колекції живопису є Ольга Ващиліна. Станом на 2012 рік у власності підприємця перебували 238 робіт "полотно-олія" та близько 500 аркушів графіки, включаючи роботи Амедео Модільяні, Тамари Лемпицьки, Олександра Богомазова.

Тоді колекція була оцінена у розмірі близько $300 млн, і продавати ні одну з картин Григоришин не має наміру. Протягом року більшу частину картин бізнесмен відправляє на міжнародні виставки. Зберігає їх в Україні та Росії.

Сім'я

Костянтин Григоришин в розлученні, є син.

Є хрещеним батьком дочки Миколи Мартиненка – правої руки Яценюка.

Освіта

Середню освіту здобуває у фізико-математичній школі №28 міста Запоріжжя.

Потім проходить службу в радянській армії.

У 1987 році отримує диплом в Московському фізико-технічному інституті за спеціальністю інженер-фізик. Через чотири роки закінчує аспірантуру, отримуючи ступінь кандидата фізико-математичних наук

Кар'єра і бізнес

Після аспірантури Григоришин влаштовується на роботу в Інститут спектроскопії Академії наук СРСР. Звільняється в 1994 році, вирішивши почати свій бізнес.

Бізнес-діяльність Григоришин починає з торгівлі комп'ютерами. Незабаром змінює профіль діяльності та з двома партнерами відкриває в Москві компанію “Центральна оптова металобаза”.

Разом з тим, українські друзі Григоришина засновують в Запоріжжі компанію “Запорізький метал”. Перебуваючи в Запоріжжі, друзі-партнери Григоришина завдяки зв'язку з заступником директора “Запоріжсталь” отримують доступ до великих замовленнях.

Обидва підприємства – “Центральна оптова металобаза” і “Запорізький метал” – тісно співпрацювали, займаючись купівлею/продажем металу в напрямку Україна-Росія і Росія-Україна.

З 1996 року Григоришин починає приватизацію українських компаній за допомогою кіпрських компаній. Стає власником металургійних заводів. Приватизація тривала аж до 1997 року, із-за чого ходять чутки про тісні зв'язки бізнесмена-новачка і тодішнього прем'єр-міністра Павла Лазаренка, який перебував на посаді з 1996 по 1997 роки.

В 1998 році Лазаренко йде з політики, залишає країну, ховаючись в США, де потім його знаходять і заарештовують правоохоронці. Відтоді "дахом" Григоришина стають брати Суркіси та Віктор Медведчук (який на той час був віцеспікером Верховної Ради України).

З цього моменту Григоришин починає закуповувати енергетичні, металургійні та машинобудівні компанії. Крім цього, стає володарем акції ФК “Динамо” Київ.

У 2002 році Костянтина Григоришина заарештовують поруч з рестораном Києва. У бізнесмена були знайдені наркотики та пістолет.

У 2007 році Григоришин разом з Порошенко купують морський завод в Севастополі.

У 2008 році Григоришин подає позов до суду на співвласників ФК “Динамо” Київ.

У 2008 році Служба безпеки України оголошує про заборону в'їжджати Григоришину в Україну протягом п'яти років. Але через рік заборону було скасовано судом.

У 2011 році наш герой купує сумської футбольний стадіон “Ювілейний” за 10 млн грн. Стає меценатом ФК "Суми", що бере участь в найближчому сезоні 2-ї ліги. Погашає борги клубу в обсязі 640000 грн.

Через два роки група "Енергетичний стандарт" спонсорує ФК "Анжи".

У 2016 році Григоришин звертається з офіційним запитом до Президента України на отримання громадянства України.

Незабаром на бізнесмена відкривається справа про несплату податків за 2009-2010 роки. Загальний розмір боргу – 675 млн руб.

Потім на Григоришина знову подають у суд, який він у підсумку програв. Рішення суду – виплатити Вадиму Новинському і Володимиру Лук'яненко-молодшому $300 млн.

Останнім часом Костянтин Григоришин займається в основному діяльністю енергетичних компаній у партнерстві з Ігорем Коломойським.

Активи

95 % активів Костянтина Гришина реалізуються в Україні. Має 75% акцій від "Запоріжтрансформатора", українських обленерго, річкових портів.

Був власником акцій компанії Укррічфлот.

Зі слів експрем'єра Арсенія Яценюка, у Григоришина під контролем український енергосектор.

У володінні підприємця знаходиться контрольний пакет компаній, що займаються енергорозподілом в луганській і вінницькій областях. Ще 6 точок (Полтавщина, Сумщина, Чернігівщина, Черкащина, Тернопільщина та Запорізька обл.) – під контролем у співдружності з Ігорем Коломойським та іншими акціонерами. З Коломойським ділили 50/50 акцій на Полтавщині, Сумщині, Чернігівщині. Потім, у 2016 році, було прийнято рішення, що "Полтаваобленерго" буде контролюватися тільки групою "Приват".

Мав земельну ділянку (4 га) у столиці на вул.Лаврській, де колись була розташована взуттєва фабрика "Київ". Співвласниками також були Мартиненко і Порошенка. Отримати ділянку вдалося з допомогою ТОВ "Підприємство "Київ".

Підсумовуючи, до 2020 року Костянтин Іванович Григоришин володів:

Володів одноосібно:

• Запоріжтрансформатор
• Запорізький кабельний завод
• Укррічфлот

Володів у партнерстві з Коломойським (активи під контролем):

• Запорізьке обленерго
• Полтавське обленерго
• Тернопільське обленерго
• Сумське обленерго
• Чернігівське обленерго

Непідконтрольні активи:

• Турбоатом (75% під контролем держави)

Втрачені активи:

• Сумське НВО
• Харківське обленерго

Активи в зоні ризику:

• Вінницьке обленерго
• Підприємство "Київ"

Компромат і чутки

Українське громадянство

Костянтин Іванович Григоришин має три громадянства – Російської Федерації, Республіки Кіпр і (з 2016 року) України. Головна мотивація отримати український паспорт, за словами бізнесмена, – це народження на території України або ПМП в Україні до 24 серпня 1991 року. За законами нашої країни, кожен має право на набуття громадянства України за територіальним походженням. Хоча побутує думка, що прийняття українського громадянства, швидше за все, пов'язано з укриттям від арешту в РФ.

Медведчук і Суркіс

Перед виборами у 2002 році до Верховної Ради починаються "договірняки" між головами політичних партій та бізнесменами. Медведчук намагається домовитися з Григоришиним про спонсорування Соціал-демократичної партії (об'єднаної) в розмірі $50 млн. Але бізнесмен вирішує виділити ці гроші для іншої партії – “Яблуко” – яка в результаті не потрапила в Раду.

Як би іронічно не звучало, "Яблуко" стало “яблуком розбрату” між Григоришиним і Суркісами. Незабаром Костянтина Григоришина заарештовують поруч з рестораном Києва. У бізнесмена в кишені були знайдені наркотики та пістолет. У підставі Григоришин звинувачує Григорія Суркіса і Віктора Медведчука. Після тижневого перебування в ізоляторі звинувачення з Григоришина були зняті.

За словами Григоришина, саме Григорій Суркіс організував підставу з білим порошком і зброєю. Більш того, Суркіс також причетний до вбивства водія матері Григоришина. Останній впевнений, що це було замахом на його життя.

Фінансування політпартій

У 2004 році, перед президентськими виборами, Гришин і Коломойський вирішують створити компанію. Григоришин продає власнику "Приватбанку" 50% акцій енергетичних компаній, для того щоб вони спільними зусиллями змогли викупити акції Суркіса. Весь пакет акцій оцінювався в $212 млн (перша половина – $112 млн, інша – $100 млн).

Якби на цих виборах Ющенко не виграв, Гришину довелося б продати Коломойському другу половину акцій.

За словами Коломойського, восени 2004 року перший транш у розмірі $12 млн Григоришин передав Петру Порошенку на фінансування виборчої кампанії партії "Наша Україна".

З Петром Порошенком у бізнесмена не одна справа. Була спроба викупити в Ігоря Плужникова телеканал "Інтер", потім вони разом купують Севастопольський морський завод.

Що стосується фінансування інших політичних партій, то сам Григоришин зізнався в інтерв'ю видавництва "Правда", що підтримував фракцію комуністів, тому що йому був потрібен захист від Януковича. До 2012 року, після того як Янукович зміцнів на посаді глави країни, комуністи навчилися утримувати себе самі, і надалі Григоришин їх більше не підтримує.

Новинський і Лук'яненко-молодший

У грудні 2017 року активи Григоришина були заарештовані Верховним судом Англії. Бізнесмена викликали на допит у суд, де і був винесений вирок про замороження активів "Енергетичного стандарту".

Рішення пов'язане зі справою Новинського і Лук'яненко-молодшого. Справа розглядалася Лондонським комерційним арбітражем у 2016 році. Тоді арбітраж зобов'язав виплатити Новинському і Лук'яненко $305,8 млн "Енергетичним стандартом". В апеляції Григоришину було відмовлено.

І ось у 2017 році Новинський і Лук'яненко звернулися до Верховного суду з позовом заморозити активи Григоришина. Побоювання олігархів були пов'язані з можливим приховуванням активів, щоб не виплачувати суму, встановлену арбітражем.

Але до кінця 2018 року рішення суду не було задоволено, і в середині 2019 року Григоришин і Лук'яненко домовилися про компроміс – погасити борг 29% акцій "Харківобленерго", "Харківенергозбут" і контрольним пакетом акцій Сумського НВО.

Лещенко

Є інформація, що на Григоришина таємно працював журналіст (потім депутат ВР XIII скликання) Сергій Лещенко, якому бізнесмен протягом 5 років щорічно зобов'язувався платити $1,2 млн, не включаючи бонуси. Їхня співпраця почалася у 2016 році. І в цьому ж році стає відомо, що Лещенко купує в Києві квартиру вартістю $280 тис.

Інші судові розгляди

У 2008 році Григоришин подає у Верховний суд Англії на співвласників ФК "Динамо" Київ – Ігоря Суркіса та Валентина Згурського. Суть позову – викупити 98% футбольного клубу за $32 млн, оскільки чотирма роками раніше Григоришину не дозволили скористатися правом пріоритетного викупу акцій.

Приблизно в той же період Григоришин підозрюється в причетності до рейдерських атак на "Турбоатом". СБУ забороняє Григоришину в'їзд в Україну протягом 5 років. Але через пів року Апеляційний адміністративний суд Києва знову дозволяє бізнесменові в'їжджати в країну.

2009 рік – позов Григоришина про анулювання угоди про продаж 61% акцій "Української незалежної ТВ-корпорації" у 2006 році. Компанія, до речі, контролює ліцензію каналу "Інтер". У підсумку, за рішенням Господарського суду міста Києва, акції "Інтера" були арештовані.

Крім того, суд передав справу до Міністерства внутрішніх справ і Генпрокуратури України з дорученням розслідувати справу про смерть Ігоря Плужникова (ексвласника телеканалу) та про викуп контрольного пакета акцій Валерієм Хорошковським. Вчинок Григоришина виглядав як спроба політичного протистояння тодішнього прем'єра Юлії Тимошенко і бізнесмена Дмитра Фірташа.

У квітні 2016 року Костянтин Григоришин звинувачувався у несплаті податків на суму 674934000 рублів і був оголошений в розшук.

Фотографії

Відео

Посилання

Сторінка в Фейсбук