Після закінчення Революції гідності, обрання нового президента і складу парламенту, руки новопризначених реформаторів дісталися й до урядових посад. Мабуть, щоб істотно відрізнятися від своїх «злочинних попередників», нові правителі вирішили продемонструвати метод розподілу ключових державних посад, який радикально відрізняється, максимально роздаючи міністерські портфелі підданим інших держав, нашвидкуруч обдаровуючи їх українськими паспортами.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяНе змогли…
Однак, після закінчення свого першого року в чині українських реформаторів (деякі «впоралися» навіть швидше), урядові експати стали залишати свої високі пости настільки ж раптово, як раніше були на них призначені. Щоб не втрачати обличчя, кожен з них вважав своїм обов'язком заявити про те, як вони «впоралися з поставленим перед ними завданням» і «заклали фундамент для реформ», попутно відзначаючи, що «такі перетворення - справа далеко не одного дня, місяця, року». Поступово на їх насиджені місця прийшли наші співвітчизники, повернувши принципи державного управління на круги своя.
«Під шумок»
От тільки не всі експати повернулися в рідні пенати, осівши на не настільки помітних, як міністерські, проте, не менш «рибних» посадах. Наприклад, ми ще довгий час спостерігали за «реформами» української залізниці, які втілював у життя польський рокер, мільйонер і просто екс-реформатор Балчун. Щоправда, до перетворень, які він провів, за рівнем їх новизни і складності, міг додуматися не тільки пересічний українець, але навіть рядовий український школяр. Дійсно, що складного може бути у тому, щоб підвищити вартість послуг монополіста, або в тому, щоб скоротити штат співробітників, тим самим зменшивши витрати?
При цьому, за своє надноваторство «польський фахівець» примудрився ще й зарплату немаленьку отримувати, мабуть, щоб роботодавці-конкуренти його не змогли спокусити.
19 жовтня 2016 року у ключовій посаді ще одного українського підприємства, пов'язаного з інфраструктурою, з'явився ще один поляк - Славомір Рішардович Новак. Людина, без сумніву, поважна, щоправда, лише в тому, що свого часу була помічена на посаді міністра транспорту і водного господарства в складі кабміну Дональда Туска. Як би там не було, цей самий Новак отримав посаду виконуючого обов'язки голови Укравтодору. І, як не дивно, цю позицію (в.о.) він успішно займає і до цього дня - вже майже рік.
Альтруїзм по-Новаківськи
При цьому, у зв'язку з так недоречно зміненим українським законодавством, 30.04.2017 (через півроку роботи) Славомір Новак на посаді в. о. глави Укравтодору вимушено подає свою першу декларацію. З неї ми дізнаємося, що за 2016 рік Славомір, як не дивно, нічого не заробив. Зате у нього навпіл з дружиною є 139-метрова квартира в Польщі за півтора мільйона гривень і маленький гараж, в який вони ставлять свої автомобілі Volvo за 619 209 і 935 000 гривень відповідно.
Ще ми дізнаємося, що він на 99% володіє підприємством Euro Partners з підозріло незначним статутним капіталом у 31 828 гривень і є кінцевим бенефіціаром Aspis Сonsulting Slawomir Nowak (приватне підприємство).
Також, в цій декларації співробітник українського Автодору заявляє, що на відміну від «наших» чиновників, які зберігають сотні і мільйони гривень готівкою, всі його кошти, а це 25 798 євро, 114 000 фунтів стерлінгів і 46 942 в польських злотих, він зберігає на своїх банківських рахунках.
Однак, вже за кілька днів, 05.05.2017, мабуть, усвідомивши, навіщо українські чиновники декларують готівку, він подає «виправлену» декларацію, в якій проявляються невідомо звідки взяті 60 000 польських злотих «налом», що приблизно дорівнює 438 000 гривень.
І все. Судячи з декларації, більше у нього нічого немає. Ані годинників за тисячі доларів, ані орендованої квартири. І що найцікавіше, на момент декларування, пропрацювавши вже більше півроку на «родючій» посаді, судячи з його декларації, йому вдалося не отримати жодної гривні заробітної плати.
Про свої надзвичайні заробітки, отримані на українській посаді, заїжджий польський гастарбайтер вирішив повідомити лише після того, як про них дізналися журналісти. 29.08.2017 він подає повідомлення про «суттєві зміни в його кишенях», вказавши, що він все-таки працював не безкоштовно, а за 893 849 гривень зарплати за невизначений період.
При цьому, як видно з офіційного документа, роздобутого журналістами, Новаку заплатили 900% надбавки до заробітної плати, що за приблизними оцінками мало вилитися в щомісячний прибуток, рівний 700 000 гривень. Такі казкові надбавки навіть міністру соцполітики, який чудово дає їм раду, не снилися.
При цьому, в рідній Польщі, як стверджують дослідники феномена Славоміра Новака, будучи міністром транспорту, наш укравтодорівській експат заробляв значно менше - всього близько трьох тисяч доларів на місяць (близько 80 000 гривень). Сума, звичайно, немала, але і рівень вартості життя в сусідній країні - «трохи» вищий. Виходить, що, аби здобути Славоміра Рішардовіча як в. о. для нашого підприємства, «багаті» українці вирішили заплатити йому в 10 разів більше, ніж «бідні» поляки. Мабуть, Новак - це ще один фахівець високого рівня, якому, без сумніву, вдасться реформувати дороги нашої Батьківщини і попутно заробити собі на безбідну старість.
Взявся за старе
Через деякий час, з причини невдоволення громадськості, профільний міністр Омелян, прес-служба підприємства та й сам Новак, гуртом вирішили спростувати всі підозри щодо нечуваних заробітків, сказавши, що 893 849 гривень зарплати, відображені в декларації - це витрати на утримання Славоміра за ціле півріччя.
Сказали, але при цьому вирішили не пояснювати, чому товариш Новак так затягував із заповненням декларації, порушуючи встановлені терміни.
Відшукати відповідь на це питання виявилося не так уже й складно. Судячи з наявної інформації, Славомір Рішардовіч принципово недолюблює декларування, систематично чи забуваючи про нього, чи й зовсім ігноруючи.
Останній рік роботи Славоміра Новака в якості польського міністра ознаменувався скандалом, пов'язаним з його нелюбов'ю до декларацій. Ну, як скандалом - за мірками українських чиновників, це був скоріше «скандальчик».
Все було так: журналісти розгледіли на руці Новака годинник Ulysse Nardin, вартість якого сягала 5500 доларів США, що за нормами польського законодавства означало перевищення порога обов'язкового декларування на якихось 2000 доларів. Але ж наш Новак, ясна річ, годинник не задекларував. Після чого, в його сторону і «полетіли» звинувачення в корупції.
Він їх, звичайно, всіляко заперечував, але, тим не менш, змушений був піти у відставку. Цікаво, що відставкою все не обмежилося. На Батьківщині нинішньому в. о. глави Укравтодору навіть тюремний термін (до 3-х років ув'язнення) загрожував. Щоправда, тоді все обійшлося лише штрафом.
Після цього, вже будучи екс-міністром, в 2014 році Новак примудрився потрапити ще до одного скандалу - вже серйознішого. Пов'язаний він був із податковими перевірками бізнесу його дружини, результати яких «голос, схожий на Новака» хотів «повирішувати» з «голосом, схожим на заступника міністра фінансів Польщі».
Спеціаліст «нарозхват»
Після всіх цих негараздів, прізвище та особа Новака засвітилися в Україні, де «вони» і потрапили в чергову халепу, подробиці якої ми описали вище. І тепер до уваги «знавців» пропонується питання: якою саме була мотивація вітчизняного істеблішменту, і чому колишній управлінець, звинувачений у корупції в себе на Батьківщині, вважається фахівцем високого рівня у нас в Україні?
