Меджліс кримськотатарського народу 20-го вересня опівдні розпочав безстрокову акцію по блокуванню вантажного транспорту, який направляється до окупованого Криму. До участі в акції долучилися також "Автомайдан", "Правий Сектор", батальйони "Айдар" та "Азов", "Самооборона Майдану".
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися"Знай" дізнався у самих кримських татар по обидві сторони кордону – як вони ставляться до блокади Криму.
Погляд с "великої землі"
Анвар вже рік проживає в Києві з родиною. Прізвища просить не вказувати – чоловік пояснює, що у нього в Криму залишилися родичі. Після анексії Криму вони з дружиною виїхали на материкову Україну. Каже, що просто втік.
Чоловік каже, що блокада, можливо жорстокий крок, але вимушений.
"Ми дуже хочемо повернутися додому, до українського Криму, жити в Україні, просто працювати на своїй землі, жити тихо та нікого не чіпати. Хіба ми так багато хочемо?" - запитує Анвар.
Мешканка Севастополя, а на даний час переселенка з Криму, кримська татарка Айгуль також слідкує за подіями, що відбуваються на кордоні. Надзвичайно вражена самою блокадою і насамперед побоюється наслідків. В Криму в неї залишилась мати та батько. Дехто вважає дівчину зрадницею, бо вона не залишилася. А після референдума зібрала речі та переїхала до Києва.
Читайте також: Чубаров відсвяткував день народження на блокпості в Чонгарі (фото)
"Жили собі мирно, і треба, щоб отаке сталося… Можливо блокаду Криму не всі підтримали і є багато противників цього кроку, та я думаю, що треба було кроки якісь робити і давно. Кримськотатарський народ всю свою історію страждав і ці страждання не припиняються. Депортація з рідних земель, яка була ще не так давно, і спогади старших людей залишилися. Анексія Криму повернула людей, а саме кримськотатарський народ в минуле. Думаю останні події більш розкрили українцям проблеми та біди кримських татар", - каже Айгуль.
Зарема Османова вже 10 років живе у столиці. Каже, що спочатку не планували з чоловіком залишатися в Києві, але тепер розуміють – повернутися у Крим буде складно.
"У мене живе мама у Севастополі. Була у неї цього року. Психологічно там дуже важко. Нас вважають зрадниками, називають хунтою. Я народилась в Нові Каховці Херсонської області та завжди себе вважала українкою, хоча в мене кримськотатарське коріння. Україна мені близька по духу, хоча в мене інша віра та звичаї.
Я розумію, що це рішення Рефату Чубарову далося не просто. Звісно він розуміє, що там наш народ. Гадаю, що лідери Меджлісу роблять цей крок зважено та обдумано, я їм дуже довіряю. Розумію, що ця блокада принесе якісь наслідки і не лише для кримських татар, але для всіх людей в Криму.
Зарема каже, що від учора не відходить від телевізора. Усе сприймає зі сльозами на очах.
"За часи незалежної України у нас, татар, все було гаразд. Ми почували себе людьми. Зараз почалися обшуки, арешти, погрози. Росіяни думають, що якщо ми кримські татари, то обов'язково маємо бути якимись терористами, злочинцями… Зараз ми просто мусимо щось робити", - каже жінка.
Погляд заблокованих татар
У куди гіршому становищі опинилися кримські татари, які проживають на території Криму. Рефат Чубаров уже заявив, що не виключає посилення репресій стосовно татар у Криму через блокаду вантажівок на кордоні.
"Уже два дні у нас проблеми з інтернетом. Українських каналів не має, тож що відбувається на кордоні – можемо спостерігати тільки в інтернеті. Але й того немає. Коли наші розпочали блокаду, до мене в двір прийшли якісь чоловіки – чи то козаки, чи якась самооборона. Попередили, якщо підтримаємо акцію – зникнемо без вісти й ніхто більше не знайде", - каже Талят з Бахчисараю.
Жителька Симферополя Ніяра Бекирова теж підтримує блокаду Криму.
Читайте також: Блокаду Криму повинна офіційно підтримати українська влада - Геращенко
"Останні півтора року ми намагаємося нікому не потрапляти тут на очі, поводимся тихо. За нас в Україні просто забули. Мусимо зараз підтримати Мустафу Джемільова, аби нагадати про себе. Добре, якщо нашу проблему знову піднімуть. Трохи дивно, що таку акцію почали після курортного сезону, та ще й перед виборами. Але мусимо довіритися нашим лідерам", - каже жінка.
За її словами у місцевих супермаркетах уже можна спостерігати паніку.
"Дві моїх сусідки, які раніше виступали за "Руський мир" цими днями закупили у супермаркетах круп, олії, цукру. Всі говорять, що Росія нас не кине, але розуміють, що єдина переправа не резинова. І у випадку чого продуктів буде обмаль, ціни будуть високі, а бідних, як завжди, залишать напризволяще. Читала, що на такий випадок для нас організують у Херсонській області ринок. Це дуже правильно. Я українка. Заправимо автомобіль, поїдемо і закупимо все, що потрібно. А от як будуть скуплятися представники "руського миру" - ми не знаємо. До Росії далеко, а в Україні на кордоні їх навряд чи чекатимуть", - каже Бекирова.
Еміль з Севастополя має невеликий продуктовий магазин. Розказує, що його батьки живуть у селі неподалік Севастополя. У період так званого кримського референдуму він лежав у лікарні, а от до батьків приходили люди з автоматами, аби йшли голосувати за референдум.
"Мені до сих пір боляче. Ніби живемо у 21 сторіччі, а до твоїх старих батьків приходять з автоматами і виганяють голосувати на якийсь референдум", - зітхає чоловік.
Каже, що багатьом татарським бізнесменам цими днями пояснили: якщо спробують висловитися з приводу блокади чи підтримати – бізнес буде знищено.
Майже ніхто з кримських татар, які живуть у Криму, голоду не бояться. Пояснюють, що знають – Україна їх не залишить. У гіршому випадку будуть їздити до Херсонської області.
"Я читала в інтернеті, що українські виробники та перевізники втрачають свої доходи та відчувають незручності. Як мешканка Криму та Українка, я б хотіла вибачитися перед цими людьми та попросити їх перетерпіти. Адже ми знаходимося під окупантом. І дуже хочемо повернутися разом з нашим Кримом до України. Обіцяю від імені багатьох татар – як тільки повернемося до України, усіх, хто відчував незручності чи поніс якісь збитки, обов'язково запросимо до нас на гостину – наготуємо найкращих татарських страв та заспіваємо українських пісень", - каже Ніяра з міста Керч.
