Не те щоб не очікувано, а скоріше навпаки, завмерши в очікуванні дива, Україна прокинулася у вівторок уранці і остаточно дізналася, що черговий транш в один мільярд доларів США, обіцяний і переобіцяний нам Міжнародним валютним фондом, зрештою стане нашим.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяХто ж молодець?
Ще від понеділка цю радісну новину стали транслювати всі перші, другі та «надцяті» особи держави, кому було не лінь.
За словами Президента Петра Порошенка, той факт, що нам в черговий раз позичили грошей, свідчить про те, що світ в черговий раз визнає наші реформи (Twitter), а сама Україна робить успіхи на внутрішньому фронті (Facebook).
Трохи менш скромним в оцінці причин, з яких в нашу країну «прийде мільярд», виявився Національний банк України, який заявив, що основна заслуга перед батьківщиною за новий транш лежить саме на ньому. І полягає вона, перш за все, в чіткій роботі НБУ щодо ПриватБанку. На їхню думку, саме націоналізація цієї фінансової установи і була однією з основних вимог МВФ, що передувала довгоочікуваному мільярдному переказу.
Найскромнішим в питанні особистих заслуг «перед траншем» виявився віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко. Без зайвих слів, він вкрай точно передав і сам факт, і емоцію керівництва країни, що супроводжувала цю перемогу. Відповідна фраза віце-прем'єра, без сумніву, гідна того, щоб потрапити в історію: «Якщо коротко: # траншнаш !! ))».
#Траншчий ?? (( або #чийнаш ?? ((
Щоправда, судячи з реакції звичайних українців на «заяву» Розенко, ця фраза, скоріше, гідна того, щоб увійти в «історію корупційної хвороби» української влади, ніж до шкільних підручників. Своєрідна невизначеність, яку викликає неконкретність самого слова «наш», закономірно породила серед жителів нашої країни цілу бурю роздумів на тему того, ким же є ці «ми», які і отримали ласий шматочок зі столу МВФ.
Серед тих, кого не надихнули висловлювання чиновників, зі зрозумілих причин виявився відомий викривач корупції у найвищих ешелонах влади - Олександр Дубинський, який вважає, що черговий транш МВФ, незважаючи на запевнення чиновників, може піти не в ЗВР:
«Борги населення країни за комунальні послуги - 27 млрд грн. Запланований транш кредиту МВФ - 27 млрд грн. Тільки мені одному здається, що "революціонери" збираються за рахунок кредиту МВФ погасити борги населення перед Ахметовим і Ко, які самі ж і створили за допомогою "Роттердам +" і інших тарифних маніпуляцій?»
Ясна річ, не особливо розібравшись в деталях, обивателі почали говорити, мовляв, гроші МВФ розпиляють і на реформи вони не підуть. При цьому, ще і міркуючи, що кредит нам дали не просто так, українці почали цікавитися тим, що ж такого вже наобіцяло наше керівництво в обмін на цей мільярд.
Завжди за крок від реформ
Але, про все по порядку. Спочатку варто розібратися з тим, що ж ми пообіцяли. Як не дивно, за словами економіста Олександра Охріменка, відповідь на це питання не настільки складна - нічого нового. Виходячи з попередньої офіційної позиції, що надійшла з вуст першого заступника директора-розпорядника МВФ Девіда Ліптона, Україні усього лише і доведеться, що виконати ті обіцянки, які наша країна давала Фонду вже 4 рази. Зокрема, вони стосуються масштабної пенсійної реформи, включаючи підвищення ефективного пенсійного віку, чергового створення ринку землі, продовження боротьби з корупцією та інших дрібниць, подібних виконанню бюджету в частині приватизації державної власності.
Подібний розвиток сценарію «розплати за борги» прогнозує і екс-міністр юстиції Олена Лукаш, яка передбачає найбільш несприятливу картину розвитку ситуації.
«Черговим визнанням українських реформ» - назвав рішення про виділення Україні траншу МВФ П.Порошенко. Вдумайтеся в цю залізну логіку: «дали в борг = визнали реформи». ЇХ реформи оцінені в НАШИХ боргах. Я думала борговими бувають ями, а виявляється, борговими бувають і реформи, і реформатори.
Але борг платежем страшний. Як я розумію, за борги, що одержують і освоюють в Україні скоро: дозволять продаж землі сільськогосподарського призначення, ціна українського газу для «Нафтогазу» збільшиться до рівня імпортної, відбудеться монетизація субсидій і збільшиться жорсткість умов для їх нарахування, збільшать стаж, необхідний для виходу на пенсію, спрощену систему оподаткування істотно змінять, буде скасована система розстрочки платежів населення за житлово-комунальні послуги, Державній фіскальній службі буде відкритий доступ до банківських рахунків українців, створять фінансову поліцію, бюджетників і держслужбовців чекає скорочення. Транш не повинен бути розірваний блоком панамських патріотів (жартую, немає таких обмежень)» - стверджує Лукаш.
Ось тільки, за словами Охріменка, швидше за все, «віз продовжить стояти на місці»: «Мільярд дали, дурниць написали, ніхто їх виконувати не буде. Через тиждень всі про це забудуть».
З такою позицією експерта погодився і народний депутат Сергій Рибалка, який прогнозує, що відповідні перетворення відбудуться «по-тихому».
«Те, що українська влада приховує меморандум навіть від українських депутатів, яким його виконувати, наштовхує на підозри, що знову зобов'язання перед МВФ виконувати ніхто не збирається, або знову спробують «проштовхнути» через парламент чергові ганебні закони, які не можна показувати широкій публіці, а треба змусити Верховну Раду голосувати з коліс. Краще вночі. Щоб ніхто не встиг нічого зрозуміти.
З того проекту, який неофіційно потрапив до Інтернету, зрозуміло, що там є кроки по скороченню витрат і затиску фінансових «гайок». Якщо виконати ці параметри, то економіка залишиться в режимі фінансового голоду до 2020 року. А це буде означати продовження сповзання до болота бідності і відсутності надії на прискорене економічне зростання» - говорить Рибалка.
Місія нездійсненна
А тепер повернемося, напевно, до найцікавішого і найбільш хвилюючого моменту - роздумів значної частини українців про те, чому державні чиновники кожен раз так очікують черговий транш. За словами Олександра Охріменка, насправді, ось як раз його ніхто і не збирається «пиляти» або красти. Ці гроші - послужать зовсім іншій меті.
«Ось прямо-таки красти кредит МВФ ніхто не буде. Це вкрай складно. Для цього потрібно спочатку обґрунтувати Фонду потребу в «переведенні в готівку» певної суми під певний, часто, міжнародний контракт або, наприклад, для валютних інтервенцій від НБУ. Потім потрібно провести ці дії за відкритою і зрозумілою процедурою. У підсумку, ще й відзвітувати про «виконану роботу», пред'явивши контракти, відомості про транзакції і все, що МВФ ще захоче. Але, навіщо так робити. Адже основні гроші від корупції на державному рівні «заробляють» на тендерах або великих державних програмах, по типу того ж «будівництва доріг». Ви здивуєтеся, але схеми так і залишилися незмінними.
В цьому році Україні треба погасити 1 мільярд доларів зовнішніх зобов'язань. Таким чином, кредит МВФ - це просто своєрідне рефінансування України. Він дає можливість нашому уряду здійснити заплановану на цей рік виплату колишніх боргових зобов'язань перед тим же Фондом або будь-якими іншими інституціями, яким ми заборгували. При цьому, під «розпил» спокійно можна пустити гроші з державного бюджету. Адже їх тепер не потрібно витрачати на погашення кредитів» - зазначає Охріменко.
Шлях до корупції
Про корупцію, як основну проблему нашої держави і її (корупції) відносини з МВФ висловився і фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса. За його словами, Україна тоне в боргах зовсім не через «злісних власників МВФ», а тому, що намагається ухилитися від взятих зобов'язань в будь-який більш-менш зручний момент.
«МВФ дасть грошей. І тут почнеться. Спочатку скажуть, що МВФ хоче геноциду українців. Потім скажуть, що гроші все одно вкрадуть. А потім будуть прогнозувати, що більше точно не дадуть. Звичайний український цикл. Але головне в цьому, звичайно ж, той факт, що українці досі бідні. І все це через МВФ, який не дає нам розвиватися, мучить українських пенсіонерів і хоче загнати всіх в рабство Ротшильдам і Рокфеллерам. Адже дуже спокусливо знайти винуватого. І не важливо, що це все повна нісенітниця.
Україна приходить до Фонду, коли сама вже не може витягнути свою економіку. Фонд їй допомагає, але як тільки українська влада бачить можливість зіскочити з програми, вона це робить. Тому що реформи б'ють по інтересах корупціонерів. А вони при владі. Тому ми ніколи не отримували більше 3-х траншів. Після цього чи ціни починали рости на метал, чи зовнішні ринки відкривалися, і ми зривалися» - говорить Фурса.
На помідори
А тим часом, поки затверджений транш, ще не встиг «впасти» на коррахунок України, судячи із заяв керівника вітчизняного Мінфіну Олександра Данилюка, до кінця цього року, ми плануємо отримати ще один переказ від МВФ. При цьому, про структурні реформи і виконання обіцянок, ясна річ, як і раніше ніхто не говорить. Ймовірно, саме тому, на думку багатьох аналітиків, нинішній 4-й транш від МВФ і може виявитися останнім.
Хоча, тут потрібно сказати, що інша частина економістів - не настільки песимістична. На їхню думку, цілком ймовірно, що наша країна зможе підживлюватися мінімальними траншами ще кілька років. У всякому разі, до 2019 року, коли нам потрібно буде віддавати «вдало» реструктуровані за часів Яресько основні обсяги держборгу.
