Психіатр Семен Глузман розповів "Знай" про те, чому в медицині не здійснюється ніяких реформ.

"Головна помилка всіх медреформ - це спроби провести їх через МОЗ. Будь-яка реформа в медицині спрямована проти МОЗ, а він не може сам себе реформувати. І друга помилка - відсутність інформації для населення. Я говорив: раз ви не будете говорити, це робитимуть головні лікарі, які не хочуть ніяких реформ і прозорості. Але на інформування грошей немає", - вважає Глузман.

З чого б треба було розпочати реформи МОЗ?

- У Міністерства необхідно забрати основні функції і віддати в міські та районні центри. Міністерство має контролювати виконання цих функцій. Ліки та вакцину повинні закуповувати на місцях. Якщо щось не так - то мама з татом хворої дитини прийдуть до мене, головлікаря районної лікарні, бити морду, і я буду відповідати.

Зараз в суспільстві багато говорять про тіньові схеми в МОЗ. Можливо чиновники, замішані в цих схемах, гальмують реформи?

Популярні новини зараз
"Тисяча Зеленського": як батькам отримати гроші за своїх дітей Пенсіонерам "навісять" новий фінансовий тягар: ніяких пільг не чекайте Штрафи за дрова: українцям підказали, як уникнути покарання за деревину на своєму подвір'ї Українцям виплатять по 4 500 гривень: кому пощастить отримати допомогу
Показати ще

Читайте також: Політичних "психів" треба тримати на виду - психіатр Семен Глузман

- У нас на кожному розі кричать про фармацевтичну мафію, звинувачують чиновників - але не в компетенції чиновників і міністрів боротися з якимись схемами. Це в компетенції силовиків. Хай ідуть і займаються цим, заарештовують винуватих.

А як у нас йдуть справи з психіатричними клініками?

- Кількість психіатричних лікарень у нас перевищує всі розумні необхідності - їх занадто багато. Небезпечних серед них - кілька людей на область. Стільки ж психіатричних лікарень: кожному небезпечному психічно хворому - по лікарні.

Цивілізований світ йде іншим шляхом - створюється соціальна служба, вона дешевше обходиться, і не дає хворому відвикнути від суспільства. У Латинській Америці психічно хворих людей селять в невеликі гуртожитки - біля них є сестринський пост. І в разі чого, сестра завжди на чеку.

У нас держава витрачає купу грошей на утримання ліжка, опалення, постільної білизни і лікарняну їжу.

В Україні число лікарів на душу населення одне з найбільших у світі - дільничні, медики, фельдшери. Навіщо тримати купу медпесроналу в якійсь амбулаторії, якщо хворих везуть до райлікарні? Навіщо тримати лікаря, якщо він не вміє кардіограму прочитати? З жовтня в сільські лікарні лягають бабусі, щоб перезимувати в теплі і в компанії. Потрібно щось робити. Але трохи про це заходить мова - люди відразу ж починають кричати: "Вони закривають наші лікарні".

Але де ж набрати лікарів-спеціалістів?

- Потрібна перепідготовка персоналу і не тільки медичного. З Раїсою Богатирьовою колись говорили, що у медицини немає вищої школи - адже наші професори - ідіоти, до них не можна йти лікуватися. Вони за гроші захистили дисертації, і допомагають іншим це робити за гроші. Богатирьова погодилася зі мною, що ректорів треба гнати. І додала: "Але хто ж мені дозволить це зробити?"

Зараз з посади ректора Київського національного медуніверситету зняли Катерину Амосову. Вона спробувала почистити ряди майбутніх медиків. На неї поскаржилися студенти, діти "великих" людей. Ось її і вижили.