Березень і квітень – не найприємніші місяці в історії сучасної України. Саме в цьому році ми пам'ятаємо про трагічну дату – початоканексії Криму, а потім і початок АТО. Слово «окупація» щільно увійшло в наш побут за останні роки.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяНе секрет, що після неї далеко не всі військові, міліціонери, прокурори, СБУшники і судді, незважаючи на свою присягу на вірність народу України, перебралися на підконтрольні Києву території і продовжили виконувати свої прямі обов'язки. Велика частина переметнулися на бік ворога. Знай.uа з'ясував, як служиться зараз зрадникам.
Зрадник є зрадник
20 лютого 2014 року - офіційна дата анексії Криму Російською Федерацією. Чисельність української армії, яка дислокувалась в Криму, на той час становила близько 18800 військовослужбовців. Після окупації Криму Росією, всім військовослужбовцям було запропоновано на вибір три варіанти: або залишитися служити в Криму в російській армії, або виїхати в Україну служити в українській армії, або просто звільнитися і зняти погони.
В Збройні сили РФ погодилися перейти 9268 українських військовослужбовців: офіцерів – 2768; прапорщиків, мічманів – 1302; солдатів, матросів, сержантів, старшин – 5007; і курсанти у кількості - 191. Такі дані Міноборони.
Не залишилися осторонь і спецслужби – 26 березня минулого року СБУ вивісила на своєму офіційному сайті список колишніх співробітників служби безпеки, які також перейшли на бік ворога. У ньому містяться дані про 1391 колишніх співробітників, які зрадили присягу і перейшли на бік ворога. СБУ заявила – це близько 90% особового складу, який перебував у Криму.
Мова йде, зокрема, про працівників сімферопольського спецпідрозділу "Альфа", а також екс-співробітників управління внутрішньої безпеки головного управління СБ України в Криму.
Офіцерам, які перейшли на бік РФ, за здачу військових частин пропонувалися великі гроші. Українські офіцери цього не приховували. Таким зрадникам сплачувались не малі гроші. Вони просто здавали частину і одержували до 200 тис. доларів. Командири меншого рівня, підкуповувалися дешевше.
Але нині і самі зрадники і кримчани сильно розчарувалися – всім обіцяли одне, а насправді вийшло зовсім інше.
Багато світових ЗМІ спостерігали за захопленням частини в Бельбеку, якою командував нинішній народний депутат, полковник Юлій Мамчур. За відмову здати частину, полковника навіть викрали на кілька діб.
«Льотчиків з Криму перевели в інші міста. На аеродромі Бельбек залишили кілька людей зі старого складу, щоб забезпечували функціонування. З тими, хто перейшов на бік РФ, уклали трудові договори. Що таке трудові договори для військового - незрозуміло. Думаю, що незабаром цих людей повиганяють без пенсії. Оскільки, багато з них не служили ні в радянській, ні в російській армії - як наслідок, не було відрахувань у пенсійний фонд. Ті, хто зрадив Україну, зараз боїться власної тіні», - так розповідає Юлій Мамчур про своє колишнє місце роботи, яке залишилося в Криму.
До всіх тягот українсько-російських військових додалася ще одна неприємна річ: зовсім недавно в особистих справах військових російські кадрові відомства почали писати: «схильний до зрадництва і зради Батьківщини». Ці штампи, як стверджує політтехнолог Тарас Березовець, справді існують, адже зрадники є зрадники, навіть якщо вони зрадили на користь Росії.
Українські військові, яким вдалося зберегти контакти з колишніми колегами кажуть: зрадникам не заздрять. Деякі з них або в ФСБ, або в російській армії. Офіцерам-зрадникам запропоновано продовжувати службу на Північному Кавказі, або на Далекому Сході.
«Їх масово направляють на Донбас, де вони будуть проводити підготовку бойовиків для диверсійної роботи. Їх відправляють неофіційно. Всі російські офіцери спецслужб, або офіцери російської армії пишуть офіційну заяву про відпустку, і їдуть туди в якості добровольців», – підкреслив Головний військовий прокурор Анатолій Матіос.
На що розраховували люди в погонах не ясно, адже вони не заслуговують поваги і в очах російських військових і звичайних людей. Адже завтра ворог може напасти і на Росію, а зрадник зрадить ще раз, замість того, щоб захищати.
І ті, хто ще вчора своїм вчинком намагався зберегти насиджене місце, сьогодні може бути відправлений в інший кінець Росії.
«Я чудово пам'ятаю, як мене вмовляли залишитися в Криму – мовляв, ось прийде Росія, буде і житло. І нормальне забезпечення. Скажу чесно – спокуса була дуже велика. Але ж у мене присяга. Вже тоді було розуміння, що порушивши раз, я потраплю в розряд неблагонадійних. А від таких позбуваються в будь-якій армії світу. Я поїхав в Україну і не шкодую. Так, важко, непросто, не вистачає – але я в своїй країні і я не зрадник. І спокійно дивлюся в очі своєму синові. З колегами дуже рідко спілкуємося. Наскільки я знаю, у ФСБ кримських зрадників не поважали з першого дня. Буквально відразу ж там почалася зачистка, яка триває і донині. Їх ставлять в нестерпні умови роботи, вони перебувають під психологічним тиском керівництва, їх карають за найменші провини, позбавляють премій та пільг, переводять на службу подалі від Криму, звільняють, боячись повторної зради. Скаржаться всі», - розповів нам капітан з Криму, який залишився вірним присязі і зараз несе службу в Одеській області.
Геть з очей
Високопоставлені зрадники – окрема тема. Адже так просто генерала або адмірала не звільниш і не зачистишь. Тому їх розкидають точково, щоб виключити нестатутні відносини у вузькому колі.
Владивосток - варіант для офіцерського складу, село в забутому богом місці - для рядового.
Колишній начальник штабу ВМСУ контр-адмірал Дмитро Шакуро переведений на Каспійське море, де прислуговує на посаді заступника командувача військовою флотилією. Екс-співробітник першого сектору відділу по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю севастопольського управління СБУ капітан Роман Хохлов відправлений в Ярославську область.
В Сєвєроморськ перевели колишнього старшого оперуповноваженого з особливих важливих об'єктів головного відділу військової контррозвідки СБУ в Севастополі Олександра Бориславського. Колишній оперуповноважений головного відділу захисту національної державності кримського главку СБУ, лейтенант Сергій Марков зараз служить в Рязанській області.
Колишній оперуповноважений управління СБУ в Севастополі, старший лейтенант Микола Захарюгин, переведений в Мурманську обл. в Богом забуте містечко Кандалакша.
Екс-начальник першого сектору відділу по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю севастопольського управління СБУ, майор Денис Насипаний відправлений в Дагестан. Екс-оперуповноважений Чорноморського районного відділення СБУ, капітан Ігор Проценко - в Саратовську область.
Багато високопоставлених кримчан, розпещені кримськими пейзажами, теплом і морем не розраховували на Саратов або Дагестан. Але вибирати не довелося – наказ є наказ. Та й скаржитися нікому.
«Більшість моїх товаришів з Криму - військові, що залишилися там. Не спілкуюся з ними принципово. І вони не йдуть на контакт. Вважаю їх зрадниками. Не скажу, що їм платять обіцяну вчетверо вищу зарплату, але точно знаю - між тим, що обіцяли і те, що вони мають - велика різниця. Тих військових, які залишилися в Криму потихеньку переводять в інші місця - Росія велика. Зараз за ними стежать, прослуховують, вони бояться комусь говорити, бояться спілкуватися з українською стороною, зі мною. Їх залякали», - запевняє Юлій Мамчур.
Зачистка по-російські
Офіцерам, яких перевели в інші міста, можливо, пощастило більше, ніж тим, кого звільнили «з кінцями».
В інтернеті легко можна знайти звільнених співробітників. В основному, під роздачу потрапили колишні СБУшники і розвідники.
Наприклад, екс-оперуповноваженого головного відділу захисту національної державності кримського главку СБУ Олексія Богданова, екс-начальника третього відділу цього органу, полковника Сергія Нікіфорова, екс-начальника першого сектора відділу, підполковника, Антона Гиндеса і його брата, підполковника Максима Гиндеса, провідного спеціаліста відділу кадрового забезпечення кримського главку СБУ Дмитра Бондаренка.
Серед звільнених: тепер вже екс-співробітник управління контррозвідки главку Володимир Мороз, колишній офіцер діючого резерву управління контррозвідки главку Роман Бузак, екс-начальник відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю управління СБУ в Севастополі, підполковник Віктор Норенко, екс-начальник Алуштинського управління СБУ Микита Тучин, екс-старший оперуповноважений по особливо важливих справах кримського главку СБУ, майор Олексій Тесів, Оперуповноважений Судакскогогоротдела СБУ Максим Сіваков.
Здавалося б – стара гвардія, перейшли на бік Росії, відмінно знають місцевість і місцевий криміналітет. Але ні. Російське ФСБ визнало їх неблагонадійними. Як вдалося дізнатися від самих кримчан, деякі співробітники СБУ і розвідники передавали інформацію в Київ, тому РФ вирішила підстрахуватися.
Не забувають про перебіжчиків і колишні колеги. В цьому році в День СБУ, на одному з телеканалів анексованого Криму показали документальний фільм «Позивний Шеф». У ньому розповіли про методи вербування кримчан російськими спецслужбами. У фільмі використана символіка контррозвідки СБУ та інтерв'ю з її співробітниками. Таким незвичайним способом російські ЗМІ вирішили «привітати» колишніх кримських співробітників СБУ, які втекли на бік РФ.
Контррозвідка Служби безпеки України в 2015 році «привітала» зрадників СБУ в українському Криму оригінальним способом. У Севастополі вдалося розмістити білборди із зверненням до колишнього керівника української спецслужби міста Петра Зими, який перейшов на бік РФ. Білборд з логотипом ОКР СБУ - орел, який міцно тримає кігтями двоголову зміюку з коронами на головах, розмістили навпроти вікон колишнього українця.
«Петро Анатолійович! Вітаємо Вас і Вашу команду з святом! Пам'ятаємо про Вас і з нетерпінням чекаємо зустрічі!» — написано на щитах.
Не забувають про колег з Криму в Україні досі – привітні спецслужби розміщують у газеті некрологи колишнім колегам і замовляють відповідні пісеньки на радіо і розміщують біг-борди.
Вивчені і вигодувані за наші гроші
Ст. 111 Кримінального кодексу за державну зраду передбачує покарання від 12 до 15 років позбавлення волі. По ній виносять вирок тим українцям, які займалися шпигунством, дезертирували або брали участь у терористичній діяльності.
Мінімальний термін - 12 років, без конфіскації майна отримав лейтенант, штурман наведення 530-го пункту наведення авіації «Центр», за передачу секретної інформації співробітникам іноземних спецслужб.
Військовослужбовець-контрактник у 2014 році почав шукати контакти з російськими спецслужбами. І по телефону вперше передав співробітнику парольні числа, які використовуються при бойових вильотах і порядок їх використання. Знання цієї інформації дозволяє зривати виконання бойових завдань пілотами або перенаправляти їх на інші цілі. Він передав секретну інформацію і ключі для набору змінних позивних радіостанції на 2014-2015, таблиці єдиних парольних сигналів в повітряних радіомережах. На суді підозрюваний визнав свою провину.
Максимальний термін за державну зраду отримав житель Кіровограда - 15 років. Його судили відразу за статтею «державна зрада, створення терористичної групи. Він керував відправкою найманців у тренувальний табір в Ростові-на-Дону через Білорусь, інструктував жителів Донецька і Луганська перед інтерв'ю для європейських ЗМІ, а також брав участь в організації платного мітингу в Кіровограді.
Сержанта з Миколаєва затримали в Джанкої, при перетині кордону.
До анексії Криму він служив контрактником у Перевальному. Після анексії він подзвонив матері і сказав, що виїжджає додому і йому запропонували роботу в Києві. Але ні на роботу в Київ, ні додому сержант, який уклав контракт з армією окупанта і отримав паспорт Росії, не доїхав. При перетині кордону в Джанкої солдата заарештували за дезертирство, йому загрожує від 2 до 5 років ув'язнення.
«У Криму у військових підрозділах України служило до 40% вихідців із самого Криму, в якому знаходиться житло, батьки. Це наші колишні громадяни, українці. Вони навчені за наші гроші, і зараз будуть вбивати нас, якщо війна все-таки перейде в гарячу стадію. Що б там не говорили - вони зрадники, вони переступили присягу. Вони перейшли на бік ворога. Всі вони повинні бути оголошені в розшук і зарештовані при першій же можливості. Мені шкода цих людей, але вони повинні відповісти за свої дії за законом», - написав на своїй сторінці в соцмережі Народний депутат Олександр Бригинець від ВО «Батьківщина.
«Серед них були не тільки генерали, полковники, які залишилися, вимагали від своїх рядових офіцерів і солдатів скласти зброю, вони теж зрадники і вони теж повинні відповідати по закону. Тому що це зрада України, Криму і тисяч людей, які постраждали», – сказала Ірина Геращенко.
Знайомтеся, це зрадник
Користувач Фейсбуку з РФ розмістив пост з фото під назвою: Знайомтеся: це — Зрадник! На ньому чоловік у військовій формі підпалює український паспорт, тримаючи в другій руці російський паспорт. Палієм документів виявився сімферополець Володимир Лазарєв, як потім з'ясували журналісти. Лазарєв – колишній оперуповноважений з нечистою репутацією, який пішов у політику.
«Це фото треба повісити в класах військових училищ. Так виглядає зрада. Щасливий військовий в Криму, отримавши російський паспорт, спалює свій український паспорт. Дивовижне скотство. У мене немає українського паспорта. Я – громадянин Росії, але я не зміг стримати себе, коли побачив цього щасливого негідника. Це задоволене обличчя – обличчя зради. Його символ. 23 роки збирав свою ненависть, пестив і плекав її. Він служив в українській армії, домагався підвищення по службі, отримував нагороди. А в душі мріяв про те, як він зрадить цю країну. І таких зрадників у Криму зараз тисячі», - написано під фото.
Дивно, але багатоадекватних росіян погодилися з ним.
«Якщо завтра до нас прийде Китай, він спалить російський паспорт і отримає китайський?» - цікавилися в коментарях.
«Гнати такого з армії потрібно!» - обурювалися інші.
«Зрада може комусь і подобається, але зрадники ненависні всім» - сказав колись Мігель Сервантес і виявився правий.
На що сподівалися зрадники, коли зробили свій вибір і назавжди залишаться зрадниками не тільки для своєї Батьківщини, але і для тих, заради кого зраджували. Історично так склалося, що перебіжчики виявлялися персонами нон-грата скрізь, їм не було спокійного життя, сну і тим більше поваги. Адже той хто зрадив один раз, зрадить знову не замислюючись. Ми сподіваємося, що колишні офіцери ЗСУ та СБУ добре усвідомили цю істину. Незважаючи на те, що повернення їм немає. Як і прощення.
