Після того, як двоє російських військових потрапили в полон та опинилися у Києві, кремлівській владі стає дедалі важче приховувати присутність своїх військових на Донбасі. Попри цензуру у ЗМІ, російські солдати викладають свої фотографії в соціальні мережі, а користувачі жваво обговорюють їхню присутність на Донбасі.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися"Знай" зв'язався з рідними та друзями росіян, що воюють на території України.
Восени депутат та засновник газети "Псковська губернія" виявив, що на місцевому кладовищі секретно поховали 12 десантників. Депутат звернувся з офіційним запитом до військової прокуратури та припустив, що вони загинули в зоні АТО в Україні. Головна військова прокуратура Росії спростувала цей факт, та вказала, що обставини їх загибелі – державна таємниця.
У лютому російський інтернет підірвала історія двох російських військових із Самари – Костянтина Степанищева та Сергія Шашкіна.
Читайте також: Реакція з Тольятті: Треба підривати себе гранатами
Степанищев – полковник російської армії, командир 23-ої мотострілкової бригади. Шашкін - командир взводу цієї ж бригади. У лютому обидва військовослужбовці потрапили під обстріл артилерією на Луганщині. Шашкіна вбило, Степанищеву відірвало обидві ноги.
Костянтин Степанищев у Самарі має дружину Евеліну, доньку та пасинка. Дружина – власниця престижного салону краси "Стрекоза". На Фейсбуці є акаунт Евеліни, проте розмовляти про пригоду жінка відмовилася.
Її син Вячеслав працює піар-менеджером салону "Стрекоза". Інформацію про поранення вітчима він підтвердив. Щоправда, потім видалив свій акаунт з соціальних мереж.
"Степанищеви – не бідні люди. Останнім часом, як таке трапилося, Евеліна постійно ходить згорьована. Чоловік з лютого лежить у госпіталі, впав у депресію через ампутації ніг. Просить дружину, аби подавала на розлучення – бо він їй таким буде не потрібен", - поділилися з нами співробітники салону "Стрекоза".
В інтернеті є твір доньки Костянтина на тему: професія моїх батьків.
"Мій тато – Степанищев Костянтин Володимирович народився 5 липня 1975 року, в 14 років вступив до Суворовського училища, отримав звання лейтенанта. Поїхав служити у місто Камиш, закінчив військову академію. Приїхав служити в Самару. Зараз він полковник. Я пишаюся татом", - пише у творі Влада Степанищева.
У Сергій Шашкіна – дружина Тамара працює лікарем-терапевтом у місцевій лікарні, виховує сина. Від коментарів жінка відмовляється. Свою сторінку вона видалила.
"Сергія разом з іншими хлопцями перекинули в Ростовську область ще рік тому назад. Буцімто на навчання. Тим, хто зголошувався без документів та військових атрибутів перетнути кордон – обіцяли платити по 150 тисяч рублів на місяць. Сергій пішов, бо не мав власного житла. Восени вони повернулися додому. А у грудні їх знов відправили туди. У лютому він загинув. Тамарі сказали, що загинув під час навчань – дали допомогу, оформили пенсію. Ми всі не розуміємо – нащо воно йому треба було, міг би відмовитися. Але він був не з тих. Шашкін був хуліганом, йому аби побігати. Побитися з кимось. Тому й поїхав туди – відриватися", - розповіла Марія, приятелька дружини Тамари Шашкіної.
Читайте також: У Росії продавали українських полонених - волонтер
Журналіст та блогер із Росії Руслан Левієв також виявив загибель трьох військовослужбовців-спецназівців з військової частини 54607, 6-ої окремої бригади спеціального призначення Головного розвідувального управління Генерального штабу Міністерства Оборони РФ м. Тамбов.
Серед загиблих – 20-річний Антон Савельєв . На своїй сторінці в соціальних мережах він позує з автоматом та зеленій формі у Криму в травні минулого року. Також фотографується на фоні військового літака в Ростові-на-Дону.
Друзі Антона постять в мережі його фотографію з написом "Він захищав вітчизну", співчувають рідним. Деякі коментатори пишуть: яку вітчизну він захищав в Україні?
"Для нас він найкращий, був, є і буде, ми молимося за нього і пам'ять про нього помре разом з нами. Своїм гі…ном ви тільки засмічуєте свою душу. Шановні українці, перестаньте давати посиланя на мою сторінку, нам його вже ніхто не поверне, а бруд залиште собі", - пише подруга загиблого Ганна Вигільянтова. Спілкуватися відмовляється.
На умовах анонімності приятель Антона та його колишній однокласник поспілкувався зі "Знай".
"Антон завжди мріяв про армію, багато тренувався. У березні їхній підрозділ відправили до Криму. Він був одним із "зелених чоловічків". Повернувся звідти за три місяці. Ділився враженнями – місцеві добре його зустрічали, накупався у морі, вважав, що виконав свій обов'язок – повернув Росії Крим. У лютому їх знову відправили – уже на Донбас. Зв'язку з ним не було – всім видали українські сім-карти. У квітні він приїздив додому на кілька днів. Потім вирушив знов. Був засмучений, майже нічого не розказував", - пояснив співрозмовник.
В Антона залишилася мати та молодша сестра.
"Мати плаче і горює. До неї приходили якісь люди, казали, аби нікому нічого не розказувала. Провели роботу, так би мовити. Тому родина мовчить. Очевидно, вони отримали якусь компенсацію. Мама Антона запитує: "За що він загинув? За тварину Путіна? Чого його туди відправили?". Раніше я думав, що наших військових там справді немає, що українці воюють самі з собою. Зараз розумію – ми там таки є. І ніяким захистом вітчизни це не виправдаєш. Мені дуже соромно. Вибачте нас, українці. Наші військові просто виконують накази…" - розказав співбесідник.
Разом з Антоном Савельєвим 5 травня загинув його однополчанин Тимур Мамаюсупов – позивний "Мамай" , родом з Алметьєвська в Татарстані.
Російські журналісти відшукали могилу Мамаюсупова – його поховано в селі Кук-Тяка, Азнакаєвського району, республіка Татарстан. Також вдалося встановити третього приятеля Мамаюсупова і Савельєва, котрий також загинув на Донбасі – Іван Кардаполов (позивний "Кардан") – він з міста Пласт, Челябинської області, похований в селі Михайлівка за 15 кілометрів від Пласта.
Читайте також: Полонені ГРУшники готові свідчити в міжнародному суді
Мама Тимура – Гузалія Мамаюсупова також видалила свій профіль з Однокласників. Її подруга Діляра Мустаева розповіла, що Тузалія навіть на похоронах сина боялася зізнатися присутнім, за яких умов він загинув.
"ЇЇ викликали у частину. Розказали, що син загинув за Росію, бо наша країна у великій небезпеці – Госдеп руками українців хоче поставити Росію на коліна, знищити і все таке. А Тимур – герой. Захищав народ Донбасу від хунти, захищав російськомовних. Пояснили, що задля безпеки країни це не варто нікому розповідати. Тузілія плакала, але погодилася з цим", - каже Діляра.
Після публікації матеріалу про загибель в Україні трьох друзів, один з читачів вирушив до Михайлівки, аби поспілкуватися з родичами загиблого Кардаполова.
"Я доїхав до Михайлівки, знайшов будинок Кардаполових. В будинку живе батько Василь з дружиною та їх середній син Віктор. Старший син Андрій помер від удару струмом, молодший Іван – загинув нещодавно. Віктор також служив в армії, хотів підписати контракт, але йому сказали на рік іти в Чечню – якщо пройде – тоді підпише", - розповів чоловік.
Віктор Кардаполов розповів, що вмовляв брата не підписувати контракт, але той його не слухав. В червні у Івана мало бути весілля.
Родині сказали, що Іван Кардаполов загинув на Кавказі.
"Коли заговорили про Батьківщину і борг перед нею, Віктор рознервувався, сказав – за кого воювати, все розкрадено, кругом одні злодії", - каже чоловік.
На похорони Кардаполова приїздили люди з ФСБ, всім наказували не спілкувалися з пресою. Коли прибули військовослужбовці у формі, ФСБешники спробували і на них наїхати – але спецназівці швидко поставили їх на місце.
Односельчани з Михайлівки кажуть що хлопець загинув через те, що у нього закінчилися патрони. На питання "Де загинув?" пояснюють: "Не знаємо, по телевізору кажуть, що у нас війни немає, але хлопці додому мертві їдуть".
Читайте по темі:
