Докторська дисертація міністра оборони Німеччини Урсули фон дер Ляєн не відповідає академічним стандартам. Про це заявили представники сайту VroniPlag Wiki, передає Der Spiegel.

За їхніми словами, текст цієї наукової роботи більш ніж на 40% складається із запозичень.

Фрау фон дер Ляєн захистила дисертацію у Вищій медичній школі Ганновера в 1991 році. Ця робота привернула увагу сайту VroniPlag Wiki, що спеціалізується на пошуках плагіату в наукових працях німецьких офіційних осіб. Вивчення дисертації фон дер Ляєн показало, що на 27 з 62 сторінок були запозичення. За словами Герхарда Даннеманна (Gerhard Dannemann), професора права з берлінського університету Гумбольдта і члена команди VroniPlag Wiki, "37 фрагментів дисертації порушують академічні стандарти, такі як обов'язкове зазначення авторства при цитуванні чужих текстів".

Сама Урсула фон дер Ляєн з обуренням заперечує всі звинувачення. Вона вже звернулася у Вищу медичну школу Ганновера з проханням створити комісію, яка вивчила б її дисертацію.

Читайте також: Трьох українських науковців позбавили ступеню за плагіат

Популярні новини зараз
Такої катастрофи українці не бачили 230 років: що відбувається з народжуваністю на фоні війни Борги анулюють: українцям дали новий шанс у важкі часи Один день – 1 гривня: "Київстар" підказав як користуватися послугами майже задарма "Київстар" попередив українців про небезпеку: що треба знати
Показати ще

Звинувачення у плагіаті при написанні дисертацій в останні роки коштували кар'єри декільком німецьким політикам. У 2013 міністр освіти Аннет Шаван покинула свій пост після того, як рада філософського факультету Дюссельдорфського університету, де вона захищала кандидатську, позбавила її наукового ступеня. Приводом для цього стало виявлення запозичень в роботі Шаван. Аналогічна доля спіткала в 2011 році міністра оборони Карла Карла-Теодора цу Гуттенберга. Він навіть отримав прізвисько Baron Cut-and-Paste (Барон Вирізай-і-Копіюй). У тому ж році наукового ступеня була позбавлена ​​колишня віце-спікер Європарламенту Сільвана Кох-Мерін, також викрита в плагіаті.