В той час, коли, здається, весь світ прикутий до серіалу НВО "Чорнобиль" в мережі показали, як все було насправді. Інженер  з електростанції в унікальному інтерв'ю розповів про історію, яку не показали в гучному серіалі. 

Чорнобиль
Чорнобиль

Олексій Бреус згадує, що йому довелося підписати угоду КДБ про нерозголошення, як повідомляє портал Главком.

Олексій живе з дружиною в квартирі на столичній Троєщині і пам'ятає всі моменти аварії так, як ніби вони були вчора.

Саме Бреус останнім натиснув на кнопку на пульті управління четвертого енергоблоку.

Олексій Бреус приїхав працювати на Чорнобильську атомну електростанцію в 1982 році. До цього він навчався в Московському вищому технічному університеті. Після запуску четвертого енергоблоку став його старшим інженером управління.

З вікон інженера можна було побачити станцію, а сусідами його були ті ж працівники ЧАЕС.  Саме в той день, вранці 26 квітня, чоловік не подивився у вікно і поїхав на зміну, навіть не здогадуючись, що сталося. Хоча серед ночі його сусіда Хміля забрали гасити вогнища полум'я на даху четвертого енергоблоку і подавати воду в реактор.

"Я міцно спав і нічого не чув" - говорить Олексій. 

Нічого не підозрюючи, Олексій сів у "черговий" автобус разом з іншими співробітниками, але, коли вони під'їхали до станції, то були шоковані:

"Ой, а що з блоком?" - говорили люди, коли побачили зруйновану будівлю.

"Будівлю було зруйновано приблизно на половину. Це був шок. Волосся стало дибки. Було незрозуміло, навіщо нас сюди привезли, що ще можна робити. Але з'ясувалося, що для нас, операторів, роботи ще багато" - згадує Бреус.

Не замислюючись, Олексій приступив до роботи, йому потрібно було подавати воду в реактор.  В 9 ранку, коли він повернувся з напівзруйнованого приміщення, куди вони разом з колегами бігали відкривати подачу води в реактор, у нього з'явилося відчуття піднесеності, урочистості, зарядженості.

"Мені здавалося, що я здатний на все, готовий зробити будь-що будь-якою ціною. Це була "радіаційна ейфорія"

В 11 ранку Олексій дізнався про рішення керівника всім покинути чертвертый блок. 

"Я повернувся на блок, тому що весь час дзвонили чиновники з Москви, які вимагали не припиняти подачу води в реактор".

Саме Бреус був останнім, хто натиснув кнопку на пульті управління. 

"Увечері, коли я пішов з четвертого блоку і зняв свій одяг, то дуже здивувався — шкіра була коричневого кольору, ніби засмагла, а обличчя і руки — червоні"

В той день Олексій відпрацював повну зміну і отримав дозу опромінення, яка в 25 разів перевищуємо норму.

Читай Знай.ua в оновленому чаті Viber! Приєднуйтесь!

Наступні дні чоловік працював на третьому реакторі. До середини травня Бреус став непотрібним на станції, його відправили у безстрокову відпустку, сказавши, що зателефонують, коли знадобиться його допомога, але так і не передзвонили.

Потім Бреус почув заборону на роботу з радіацією і пішов працювати журналістом, щоб розповісти всю правду про аварію, але тоді ця тема була заборонена.
Працював колишній інженер в газеті «Голос України» і в інформаційному агентстві Уніан. А в 2000 році захопився живописом і приєднався до групи незалежних художників «Стронцій-90»