Нещодавно введені штрафи для порушників маскового режиму – далеко не перша "санкція" в Україні з початку пандемії. Перші покарання, передбачені для громадян в умовах карантинних обмежень, були напрацьовані ще у березні. Який саме "врожай" за кількістю складених протоколів вдалося назбирати правоохоронцям за весь цей час та наскільки правомірними є положення "каральних статей", повідомили експерти Асоціації Українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Association UMDPL). Тематична пресконференція "Типові порушення поліцейськими прав людини під час карантину в Україні" відбулася 24 листопада в Українському кризовому медіа-центрі. Подробиці дізнавалися Знай.ua.

Карантин в Україні, фото: Unian
Карантин в Україні, фото: Unian

В прийнятих Кабміном положеннях – "законодавча діра"

Законодавчий моніторинг фахівців Association UMDPL розпочався 10 березня – разом із прийняттям першої Постанови Кабміну "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", яка і надала основи для запровадження карантинних обмежувальних заходів.

"Обмеження вводилися досить непослідовно, а іноді не мали жодного сенсу. Як, наприклад, Положення, які приймав Кабмін, дуже часто суперечили Законам та Конституції України, а іноді Кабінет міністрів оперував положеннями, взагалі не закріпленими в Національному Законодавстві. Були такі поняття, які не передбачалися на законодавчому рівні або їх було складно тлумачити звичайному громадянину. Натомість, вводилися високі штрафи за порушення цих норм", – зазначає заступниця виконавчого директора Асоціації Українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Ганна Рожкова.

Популярні новини зараз

Під Києвом зник хлопчик з дивним ім’ям і нелегкою долею - "Про його пригоди знімуть фільм"

Пішов з життя зірка відомого реаліті-шоу: члени його сім'ї вмирали рано

Перша батьківська поминальна субота: підготуйте душу до Великого посту

Ольга Сумська розкрила секрет сімейного щастя з Борисюком: "Вип'ємо?"

Показати ще

Одним з порушень, до яких призвели ці невідповідності, є порушення права на недоторканість житла – як вимога про необхідність перевіряти режим самоізоляції особи. А яким чином поліцейський має виконати норму, закріплену на законодавчому рівні, й досі залишається незрозумілим.

Продовження карантину: нові правила, обмеження, фото - Рexels
Продовження карантину: нові правила, обмеження, фото - Рexels

В цьому ж "антиправовому полі", за словами заступниці виконавчого директора Association UMDPL, помічено і порушення принципу правової визначеності.

"Таким прикладом є відвідування лісопаркової зони та невизначеність поняття "громадське місце". Пересічному громадянину досить складно визначити, де починається лісопаркова зона і де закінчується. Щодо громадських місць, то через 11 днів МОЗ надало роз'яснення, але жодне з цих визначень не є релевантним – воно не є компетентним органом, щоб надавати певні тлумачення, які мали б бути закріплені на рівні закону", - відзначає Ганна Рожкова.

Втім, досить поширеною практикою стало використовування аналогії Закону про заборону куріння при притягненні до відповідальності – а він, за словами спікерів, не є релевантним питанню пандемії.

Патрулювання парків, скріншот: YouTube
Патрулювання парків, скріншот: YouTube

З понад 34 тисяч протоколів чверть відсіяно – кульгає "поліцейська грамотність"

При цьому, 17 березня КУпАП був доповнений новою статтею № 44-3 "Порушення правил щодо карантину людей", а розмір передбачених в ній штрафів сягав просто шалених сум – від 17 до 34 тис грн.

І, попри хвилю критики юристів з приводу неконституційності низки запроваджених обмежень та правової невизначеності використаних у статті термінів, правоохоронні органи невдовзі перейшли до "практики".

За інформацією Державної судової адміністрації України, станом на 1 жовтня, до судів надійшло 34 534 протоколи за ст. 44-3 КУпАП.

Виписування штрафів. Фото rbc.ua
Виписування штрафів. Фото rbc.ua

Лідерами по кількості складених протоколів стали м. Київ (4112), Дніпропетровська (3992) та Харківська (2887) області.

Та, за словами експертів, поліцейські часто допускали порушення норм КУпАП і не дотримувались прав громадян при складанні на них адміністративних протоколів.

Про це свідчить і судова статистика – у переважній більшості випадків судді не визнавали належними та достатніми. Із загальної кількості 34 534 направлених до суду адмінпротоколів 7000, а це понад 20 %, були одразу повернуті суддями без розгляду.

А з 18 509 протоколів за статтею 44-3 КУпАП, які було розглянуто, суд наклав "санкції" лише 9 % порушників – в результаті, в адміністративному порядку покарано 1691 особу.

В рази меншою, але не менш показовою є кількість осіб, покараних за ст. № 173-1 КУпАП "Поширювання неправдивих чуток", положення якої передбачають накладення штрафу від 170 до 255 грн або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням 20 % заробітку.

Як відзначають експерти, відповідно до наявних рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень, в період з 12 березня по 1 жовтня судами було прийнято рішення по 128 справам. А притягнуто до адміністративної відповідальності – 45.

"Варто також додати і про перебування на вулиці без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи спеціальний статус. На нашу думку, ця вимога є нелогічною і ми виступаємо за те, щоб Уряд все ж таки скасував цю необхідність. Уряд має дотримуватися принципу правової визначеності та оперувати лише тими нормативними поняттями, які є закріпленими у належних правових актах", - підкреслює заступниця виконавчого директора Асоціації Українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Ганна Рожкова.

Загалом, фахівці Association UMDPL склали 5 рекомендацій і вже надіслали Уряду.

Тож про подальший розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.