Наміри кремлівської влади підтримати компанії та підприємства Росії, бізнес яких страждає від карантинних заходів, які викладені у проекті постанови уряду РФ «Про заходи підтримки системоутворюючих організацій», є не що інше, у більшості, ніж перекладання грошей з однієї кишені в іншу. Або ж просто – розкрадання та відмивання державних коштів.
Про це пише Юрій Федоренко, аналітик, експерт з питань суспільної комунікації.
Заявлена сума у один трильйон рублів буде розподілена між компаніями, які так чи інакше контролюються державою або належать приватним фінансово-промисловим групам, пов'язаним з владою.
Список таких компаній-реципієнтів, що оприлюднений на минулому тижні, більш ніж на 65% складається з «провладного бізнесу». До держави мають пряме відношення «Роснафта», «Газпром» і РЗД, Росатом, структури «Ростех» і «Роскосмосу», а також Мосводоканал і водоканал Санкт-Петербургу, ФГУП Росморпорт, Головне управління облаштування військ і Курчатовський інститут. Крім того, багато із заявлених компаній мають «золоту акцію» держави. Серед них «РусГідро», аеропорт Шереметьєво, «Транснафта», «Гознак».
В меншій частині списку ситуація ще цікавіша. Серед компаній, які досить складно пов’язати з Кремлем, зустрічаються компанії, на які було накладено адміністративну відповідальність за незаконну винагороду: від імені цих компаній відбувався підкуп. Це відноситься, зокрема, до АТ «Воркутавугілля», ТОВ «РесурсТранс», АТ «Автомобільний завод "Урал"», ТОВ «Агроторг», ТОВ «Альбіон-2002», ТОВ «ЕПАМ Сістемз». Ще вісім компаній подавали повідомлення про банкрутство, а три - знаходяться в процесі ліквідації: ЗАТ «Торговий дім "Таліна"», ВАТ «Кондопога», ПАТ «Мотовіліхінскіе заводи».
Ще 25 компаній знаходяться в санкційних списках США. Наприклад, оборонне підприємство «Алмаз-Антей», Уралвагонзавод, АТ «Руській алюміній».
До списку також внесені недіючі, ліквідовані компанії або навіть компанії, назви яких неможливо знайти в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб.
До списку держпідтримки також включені компанії, чия корпоративна структура непрозора і знаходиться у офшорних юрисдикціях та компанії, залучені до відповідальності за корупційні злочини та правопорушення.
Крім того, з тексту проекту постанови уряду РФ «Про заходи підтримки системоутворюючих організацій» виходить, що влада не має наміру підтримувати компанії з іноземною участю. У той же час у списку присутні компанії, тісно пов'язані з офшорами: АТ «Міндобрива» (Кіпр), НЛМК (Кіпр), ПАТ «Акрон» (Люксембург), «Ярославський бройлер» (США).
В усьому світі існують значні обмеження для таких компаній і часто вони не можуть розраховувати на державну підтримку. Але у кремлівському списку системоутворюючих організацій знайти приклади таких компаній досить легко. Кількісний та якісний аналіз списку дає можливість оцінити реальну структуру російського, так званого, «прозорого ринкового» бізнесу.
Юрій Федоренко.
Аналітик, експерт з питань суспільної комунікації.
