Сейм Латвії ухвалив у четвер в остаточному читанні поправки до закону про вузи, які передбачають заборону на навчання російською мовою в приватних вузах і коледжах.

Про це повідомляють ЗМІ.

Міністерство освіти і науки цієї країни пропонує дозволити вузам і коледжам, які реалізують програми навчання на мові, що не відповідає умовам закону про вузи, продовжити їх реалізацію до закінчення терміну акредитації цих програм. Однак після 1 січня 2019 року приймання студентів на такі програми не буде дозволено.

Відповідно до чинного закону, на іноземній мові дозволяється здійснювати навчання за такими програмами, де це необхідно для досягнення цілей навчання (мовні і культурні програми).

Латвійське міністерство обґрунтовує свою пропозицію тим, що з урахуванням поправок до закону про освіту в зв'язку з реалізацією програм навчання на етапі середньої освіти необхідно встановити чіткі умови щодо мови програм навчання в вузах і коледжах.

Так як держава регулює критерії реалізації програм навчання та критерії їх акредитації, воно має право також встановлювати, якою мовою реалізуються ці програми, вважає міністерство.

Популярні новини зараз
Хто з українців залишиться без пільг у 2024 році Повинні з'явитися без повістки: кого чекають у ТЦК з 1 квітня Українцям готують тарифний удар після опалювального сезону Показники лічильника вже не аргумент: українців змушують платити за світло більше, ніж "накрутили"
Показати ще

Зміни, які регулюють мови викладання в приватних вузах, слідують з недавно затверджених поправок до закону про освіту, які передбачають поступовий перехід на навчання тільки державною мовою в середній школі. До сих пір закон про вузи регулював використання мов тільки в державних вузах, але, так як вищу освіту є делегованої державою функцією, такі ж зміни необхідні і в приватних вузах.

Приблизно третина студентів приватних вузів Латвії навчалися в минулому році російською мовою.

Варто відзначити, що раніше президент Литви Даля Грібаускайте заявила, що вважає цілком імовірним вторгнення Росії на територію країни. Про це вона сказала в інтерв'ю журналу Spiegel.

За словами Грібаускайте, шанс нападу Росії залишається "стабільно значним".

"Якщо ми покажемо, що можемо і хочемо захистити себе, тоді ніхто не нападе на нас. Ми повинні бути готові: психічно, політично, технологічно, серцем і душею", - заявила президент.

Грібаускайте також додала, що країни ЄС ставляться до "російської загрози" незначно.

"Тільки коли на них нападають, і вони помічають, що Росія втручається в їх інтереси, шпигує за ними або маніпулює їх виборами, вони прокидаються", - сказала вона.

По думці Грібаускайте, Євросоюз не повинен вирішувати спірні моменти за допомогою силового тиску на своїх "неугодних" членів. Подібного роду думки Литва дотримується і в питаннях міграції.

У школах Латвії скасували навчання російською мовою

Нагадаємо, раніше портал "Знай.ua" повідомляв, що письменник шокував правдою про українців через 20 років.