Київ завжди був ласим та прибутковим містом для бізнесу. Та якщо починаючі підприємці починають з "квіточок", то корифеям, що зайняли найприбутковіші місця в столиці, дістаються найсоковитіші "ягоди" у мільйонних статках. Знай.ua дізнавалися про власників найкрупніших об’єктів в столиці та їхніх "скелетах у шафі".

Ocean Plaza: власники-росіяни хочуть продати ТРЦ

Наразі увага мешканців столиці та ЗМІ прикута до подій, що стосуються одного з найбільших в Україні ТРЦ Ocean Plaza, площею у 165 тисяч квадратних метрів, відкритий у листопаді 2012-го року. 

Відповідна новина з'явилася на сайті російського видання "Комерсант". Стало відомо, що трійця російських олігархів Лілії Ротенберг, Олександр Пономаренко та Олександр Скоробогатько, власники ВАТ "ТПС Нерухомість" (компанія виконує роль централізованого керівництва ТРЦ Ocean Plaza), активно взялася за питання продажу торгівельно-розважального центру.  

Вперше про наміри ТПС вийти з українського ринку стало відомо ще у 2014 році, коли США і Євросоюз оголосили про санкції щодо Аркадія Ротенберга, який був серед співвласників TPS Real Estate Holding (їй належала «ТПС Нерухомість»). Тоді в списку акціонерів з'явився його син Ігор, в квітні цього року замість нього акціонером стала дочка Ротенберга-старшого, Лілія.

Популярні новини зараз

Головне за день середи, 22 січня: Зеленський нагнав страху у Давосі, ЄС змінив безвіз, а Україну накрив містичний туман

Курс валют на 23 січня завдасть клопоту українцям

У Києві некерований Renault зніс зупинку з людьми, водія збирали по частинах: відео дорожного пекла

"Фігурка сексі": Каменських в бікіні влаштувала вологу фотосесію для Потапа

Показати ще

Керуючий партнер "Ванчугов і Партнери" Олексій Ванчугов, який, за інформацією російського Forbes, до створення власної компанії займав посаду комерційного директора «ТПС Нерухомість» підкреслив відмінне розташування ТРЦ, що робить його привабливим для місцевих інвесторів.  Він оцінив його ринкову вартість в 270-315 млн доларів.

Якщо власникам вдасться продати за вищезазначеною ціною, то вони зароблять на цьому фактично втричі більше, ніж витратили на будівництво (сума витрат становила близько 300 млн доларів) – порівняно з 2012-м роком, курс долара збільшився з 8, 1 грн за 1 "зелений" до 26, 2 грн.

Як відзначають у російському виданні, за повідомленням двох консультантів на ринку комерційної нерухомості, ВАТ "ТПС Нерухомість" наразі веде переговори з українською Dragon Capital щодо продажу торгівельного центру на "Либідській". За їх словами, переговори - на просунутій стадії, але угода поки не закрита.

Відповідний запит ми надіслали до однієї з найкрупніших інвестиційних українських компаній DC, втім, поки що відповіді не отримали.

До речі, компанія New Ukraine PE Holding, яка входить у групу компаній Dragon Capital, торік придбала столичні БЦ "Євразія" та БЦ "Прайм" – бізнес-центри класу А, розташовані в діловому центрі Києва по вулиці Жилянській. Нещодавно DC стали власниками і першої в Україні розмовно-інформаційної радіостанції – радіо "Ера". Та в лютому 2018-го року вона офіційно припинила пряме творче мовлення і з 12 березня вийшла в ефір з новою назвою – Радіо "НВ".

"Тандем"господарів UDP: елітні ЖК, "Біофарма" та аеропорт "Київ"

Низка сучасних житлових комплексів на Липках, Печерську та прибережній зоні Дніпра, загальною площею у понад 3 млн квадратних метрів – це лише частина прибуткового бізнесу "тандему" двох багаторічних учасники рейтингу найбагатших українців. Власниками процвітаючої містобудівної компанії є 51-річний український підприємець, перший віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців, засновник K.Fund, Народний депутат п'яти скликань Василь Хмельницький і 53-річний підприємець, екс-депутат Київради Андрій Іванов.  

Проте, мешканцям столиці ці прізвища запам’яталися, в першу чергу, в переліку учасників "тіньового розкрадання" столичного банку "Хрещатик".  Як пише видання "КиївVласть", скандальне банкрутство банку, що набуло гучного розголошення у квітні 2016-го року,коли влада виявила величезні "діри" в його активах, й досі пам’ятають тисячі кинутих вкладників. Як відомо, на момент банкрутства 25% акцій «Хрещатика» належали Київській міській адміністрації, ще 24% акцій були у екс-співвласника «Запоріжсталі» Миколи Солдатенка, а 37% акцій знаходилося у Андрія Іванова, який до цього контролював цей пакет разом з Хмельницьким.

До сьогодні в чергах на очікування виплат перебувають не тільки вкладники-громадяни, а й підприємства. На момент банкрутства, в банку "Хрещатик" обслуговувалися 19 970 підприємств, серед яких – 190 державних і комунальних. Загалом, у переліку боргів "Хрещатика" – 6,2 млрд гривень. Однак стягнути на користь держави вдається всього 1 млн гривень. Решта коштів безслідно пропала.

У 2003 році Василь Хмельницький разом з партнером Андрієм Івановим заснували "Київську інвестиційну групу", що є чи не найзагадковішою бізнес-структурою країни і цілком може вважатися рекордсменом за кількістю компаній, які з нею пов'язують. Зокрема, на її рахунку придбання неконтрольних пакетів акцій кількох стратегічних столичних структур – таких як "Київгаз", "Київенергохолдинг", "Київхліб", "Київгаз", "Київмлин". У 2008 – 2010 роках акції були продані.

Нині ж найбільший прибуток одним з найзаможніших бізнес-партнерів приносить будівельна компанія UDP, яка працює на ринку України вже понад 15 років. На рахунку UDP – ряд житлових комплексів у Києві та Одесі.

"Компанія UDP - девелоперська компанія Києва, яка здійснює свою діяльність на ринку з 2002 року. Житлова нерухомість UDP в Києві - це житлові комплекси «Новопечерські Липки», квартири від забудовника в ЖК «Бульвар Фонтанів», житло з видом на Дніпро «River Stone», житло «Паркове місто» в зеленій зоні. В Одесі - видові квартири в клубній резиденції «Maristella»", – зазначено на головній сторінці офіційного сайту компанії.

У переліку комерційної нерухомості позначені два крупних столичних об'єкти – ТРЦ OCEAN PLAZA та аеропорт "Київ".

Остання новина на сайті UDP – інформація про масштабний розвиток ще одного "дітища" Василя Хмельницького. Зазначається, що у 2017-му році на арені великого бізнесу вперше заявила про себе інвестиційна група UFuture.

"До неї увійшли велика девелоперська компанія UDP, Міжнародний аеропорт «Київ», виробник фармацевтичної продукції «Біофарма» і національний оператор зовнішньої реклами «РТМ-Україна». Крім того, UFuture розвиває інноваційні бізнеси, такі як генерація відновлюваної енергії (через компанію UDP Renewables), індустріальний парк «Біла Церква», інноваційні парки UNIT.City і LvivTech.City", – пишеться в тексті новини.

UFuture також координує близько десяти великих соціальних проектів, які Василь Хмельницький підтримує через свій фонд K.Fund.

До речі, варто відзначити, що обидва бізнесмени народилися не в Україні – Хмельницький уродженець Казахстану, Іванов – родом з російського Магнітогорську Челябінській області.

Fozzy Group: шалені статки разом із мільярдними боргами

Учасники рок-гурту "Ремонт води", що існує з початку 1990-х років – мільйонери Володимир Костельман та Роман Чигирь, відомі не тільки творчою діяльністю, а й у якості власників однієї з найкрупніших торгівельно-промислових груп України Fozzy Group. Оптову компанію Fozzy вони заснували в Києві в середині 1990-х разом із двома своїми товаришами – Олегом Сотніковим та Юрієм Гнатенко. Ця "четвірка" – шкільні друзі, випускники Дніпропетровського металургійного інституту.

Наразі Fozzy Group є власником понад 600 торговельних точок по всій території країни. Крім торговельних мереж, бізнес-інтереси групи компаній охоплюють виробництво продуктів харчування, банківський та ресторанний бізнес.

"Торгівля продуктами і товарами для дому: супермаркети «Сільпо», оптові гіпермаркети Fozzy формату cash&carry, магазини біля дому «Фора» і «Бумі-маркети». У мережах Fozzy Group представлено товари під власними торговими марками «Премія», Premіya Select, «Повна чаша», «Повна чарка», «Зелена країна», Protex, EXTRA! та інші", – зазначено на сторінці офіційного сайту групи.

Також у переліку зазначена і торгівля непродовольчими товарами: фармацевтичні супермаркети «Біла ромашка», персональна електроніка rіngoo. А серед підприємств промислового напряму – Ніжинський консервний завод, птахофабрика «Варто».

Ще один напрям бізнесу – банківський сектор. Група є основним акціонером ПАТ «БАНК ВОСТОК».

Окрім цього, "четвірка" з Дніпра має низку ресторанів у центральній частині Києва: «У Хромого Пола», «Бодегіта дель Медіо», «Старомак», а також два ресторанних комплекси в торгових центрах «Аркадія» у Києві.

За підсумками 2017 року стан Костельмана оцінюється в 228 млн доларів (№21 в списку українських мільйонерів), Сотникова і Чигиря - по 103 млн доларів (№47 і №48). За рік вона зменшилася на 7%.

Та, мільйони на рахунках не гарантують "чистоти" прибутків. Впродовж останніх кількох років з приводу невиплачених боргів перед українськими банками неодноразово підіймалися питання – за цей час до суду було подано десятки позовів на ім'я керівництва гіперкомпанії.

Як пише видання finclub.net, група Fozzy стала одним з найбільших боржників ВТБ Банку.

"До 2016 року ВТБ Банк за кредитними лініями, які відкривалися в 2008-2009 роках, подав 37 позовних заяв на суму 10,5 млрд грн (дев'ять позовів – за кредитними договорами на 2,2 млрд грн, 28 – за договорами фінансового поручительства на 8,2 млрд грн). Вже у травні 2017-го ВТБ переуступив факторинговій компанії «Фактор Плюс» права вимоги за кредитами групи Fozzy", – пише видання.

Окрім цього, у ЗМІ неодноразово обговорювалися невиплачені борги перед київським муніципальним банком «Хрещатик» та близько 2 млн доларів банку «Дельта». Однак, як повідомляє finbalance.com.ua, в лютому минулого року Господарський суд Київської області відмовив ліквідатору Дельта Банку в задоволенні позову до ПрАТ «Сільпо Рітейл» про звернення стягнення 42,55 млн грн шляхом визнання права власності на предмет іпотеки – нежитлових приміщень супермаркету "Сільпо", площею 2228 кв.м, у Вишневому. В суді повідомили, що ані чинним законодавством, ані нормами Іпотечного договору не передбачено право Іпотекоутримувача реалізувати звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

"Фуршет", ресторани та ТЦ – у власності депутата Київради

Історія першої у Києві національної мережі супермаркетів починається у 1992 році – саме тоді було відкрито декілька невеликих супермаркетів «Ля Фуршет», а вже в 1998 році на Подолі з’явився оптово-роздрібний магазин «Фуршет». А відкрив "епоху національних супермаркетів" 59-річний депутат Київської міської ради, член Постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування Ігор Баленко. Він же – український підприємець, голова Спостережної ради ПрАТ «Фуршет», Президент Української торгової асоціації, Почесний консул консульства Перу в Україні та чоловік української співачки Асії Ахат.

За підсумками bihus.info, статки Ігоря Баленко, станом на кінець минулого року, сягали 143 млн грн. 

Разом з тим, не можна не відзначити, що впродовж останніх років "Фуршет", статутний капітал якого складає 2 млн грн, випав з п'ятірки лідерів. Якщо у 2010-му році мережа нараховувала 105 магазинів, то нині вона зменшилася до 74.

Пік обговорень скрутного становища ПАТ "Фуршет" родини Баленко прийшовся на 2014 рік. Тоді його масово звинувачували у тому, що фірма не повертає кредити ряду комерційних банків. А після того, як кредитори почали стягувати в рахунок заборгованості великі об'єкти нерухомості мережі "Фуршет", компанія стала виводити свої активи.

За інформацією видання "Антикор", станом на 2014 рік борги ПАТ "Фуршет" ряду комерційних банків становили близько 160 млн доларів.

"У тому числі ритейлер заборгував Європейському банку реконстурукціі і розвитку близько 40 млн доларів. Таку ж суму Баленко позичив "Райффайзенбанк аваль". Близько 15 млн доларів "Фуршет" повинен "Кредитпромбанк"у, 10 млн доларів - "ОТП банку". Також кредиторами Ігоря Баленко є "Правекс-банк" і "Приватбанк"", – пише "Антикор".

Як зазначає видання, Державна виконавча служба 31 грудня 2013 року заарештувала майно мережі "Фуршет" за невиконання рішення суду щодо повернення 80 млн грн. Кредит був залучений ПрАТ "Фуршет" у "Укрсиббанку" в 2010 році. Проте, тоді, не повідомивши суду про те, що кредит на 80 млн грн, виданий "Укрсиббанком" компанії Anthouse Ltd, викупила "Кредитні ініціативи", юристи "Фуршету" домоглися скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про стягнення цього боргу. Суд просто не повідомив нового кредитора про те, що відбувається слухання. А старий уже не мав до кредиту ніякого відношення. У підсумку, суд звільнив Баленко від мільйонних зобов'язань.

Крім "Фуршету", Ігор Баленко також володіє ТЦ "Ритм", "Променада", "Галерея мод" та ресторанами "Козак Мамай" і "Арізона".

Бізнес в ЦУМі веде дружина "юриста" Ріната Ахметова

Масово обговорюваний у 2010-му році факт придбання Київського центрального універмагу, розташованого на Хрещатику, відомим українським підприємцем Рінатом Ахметовим з часом вщухли. У травні ж цього року видання "Укррудпром" повідомило, що дружина "юриста" Ахметова веде бізнес в ЦУМі олігарха.

Як пише видання, Народний депутат Юрій Воропаєв, відомий в народі як "адвокат" одного з найзаможніших бізнесменів України, не вказав в своїх деклараціях за 2016 і 2017 роки 5 українських компаній, бенефіціаром яких є його дружина Наталя. Також він не згадав про чеській фірмі Creggan Invest s.r.o., на яку записана нерухомість в Карлових Варах.

"Згідно з інформацією з аналітичної платформи YouControl, Наталія Воропаєва через ТОВ "Час Закону" є одним з бенефіціарів ТОВ "ЦУМ Хоум енд Кидз", що займається роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах. Ще 20% компанії через ряд фірм контролює олігарх Рінат Ахметов", – пише видання.

За інформацією "Укррудпрому", у 2016-му році "ЦУМ Хоум енд Кидз" і "Час Закону" заснували ще чотири ТОВ - "ЦУМ Б'юті", "ЦУМ Мен", "ЦУМ Лейдіз Стайл" та "ЦУМ Лейдіз Фешн". Однак інформація про ці компанії відсутня в деклараціях Юрія Воропаєва за 2016 та 2017 роки.

Скандальне минуле керівництва "Київводоканалу"

ПрАТ "АК Київводоканал", яка обслуговує понад 4 тисячі кілометрів водопровідних та 2 тисячі каналізаційних мереж, з квітня 2016 року змінила тип власності з Акціонерної компанії на приватне акціонерне товариство. Тоді основними акціонерами "Київводоканалу" виступили ПрАТ "Компанія Київенергохолдинг" (67%) та Департамент комунальної власності КМДА (25,4%).

Генеральним директором "Київенергохолдінгу" з липня 2015-го року був обраний Віталій Найдюк – тоді цей факт набув чималого резонансу в суспільстві.

Останнє місце роботи Найдюка до цього моменту – ПрАТ "ХК Енергомережа", де він обіймав посаду фiнансового директора. Як пише antikor.com.ua, ця фірма стала відома через історію з імпортом російської електроенергії.

"Восени Міненерго Юрія Продана дозволило імпорт російської електроенергії в Україну, погодивши заявки ДТЕКу Ріната Ахметова і «Енергомережі». Після того, як виявилося, що до складу наглядової ради раніше входив рідний брат міністра Продана Петро, розгорівся скандал. І замість приватних компаній імпортом зайнялися державні структури. Тим не менш дозвіл для «Енергомережі» став приводом для відставки замміністра енергетики Вадима Уліди", – пише видання.

А от генеральним директором, безпосередньо, ПрАТ "Київводоканал" з 2016-го року є Дмитро Новицький. За часів правління екс-регіонала Олександра Попова, що обіймав посаду мера столиці з 2010 по 2013 роки, був призначений начальником Головного управління комунального господарства виконавчого органу КМДА. У 2012 році ГУ комунального господарства перейменоване на Департамент житлово-комунальної інфраструктури, де Дмитро Новицький продовжив свою діяльність у якості директора.

За інформацією видання "КиївVласть" саме тоді скарги на проблеми в житлово-комунальному господарстві становили більшість звернень киян до міського контактного центру. Були претензії до глави департаменту і з боку депутатів Київради. Так, наприклад, депутат Ярослав Діденко в листопаді 2014 року скаржився на Новицького меру Києва Кличко, мовляв, той обдурив його при звіті про виконання депутатського запиту.

"Судячи з усього, Новицький був пов'язаний і з іншим екс-мером - Олександром Омельченком, адже в 2001 році він завідував секретаріатом депутатської фракції Верховної Ради "Єдність", яку очолює Омельченко. У той період Новицький працював і з колишнім главою КМДА Іваном Салієм - вони разом розробляли автоматичну систему управління пасажирським транспортом, що, втім, нічим не закінчилося", – пише видання.

А у серпні 2016 року служба внутрішнього аудиту КМДА виявила завищення обсягів виконаних робіт по реконструкції Бортницької станції аерації (БСА) в 2009-2014 роках на 58%, або на 80 млн грн.

Як відзначає "КиївVласть" , у жовтні 2017 року Дмитра Новицького викрили у відмиванні грошей киян на багатомільйонних тендерах, шляхом прописування тендерних умов під потрібні компанії.

"Київгаз": мільйонні розкрадання зятя Юрія Бойка та тривалі судові розбірки

Виявляється, що вищезгадане ПрАТ "Компанія Київенергохолдинг" тісно пов’язане також і з ПАТ "Київгаз". За даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, станом на 2016 рік цій компанії належало 60% акцій "Київгазу" і лише трохи більше 28% – громаді Києва в особі Департаменту комунальної власності КМДА.

У грудні 2010 року загальними зборами акціонерів обрано нового Голову Правління ПАТ "Київгаз" Сергія Горового. За даними nashigroshi.org, він є зятем лідера парламентської фракції «Опозиційного блоку» Юрія Бойка, що вважається близьким до скандальних осіб Сергію Льовочкіну та Дмитру Фірташу.

Період його правління став найскандальнішим на рахунку "Київгаза" за весь час його існування. Обшуки, висування підозр у корупції, гучний розголос у ЗМІ – стали нормою у діяльності підприємства, починаючи з 2014 року.  

За результатами досудового розслідування Прокуратурою міста Києва у кримінальному провадженні № 42014100000001095 від 12.09.2014 за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах) та ч. 1 ст. 366 (Службове підроблення) КК України, було виявлено низку корупційних схем.

Під час досудового розслідування встановлено, що службові особи ПАТ "Київгаз" 19.12.2013 уклали договір на купівлю-продаж природного газу з ТОВ "Енергетичний альянс "Амаетон" у 2014 році в обсязі 221 млн. куб. м., на загальну суму у понад 1 млрд грн. У подальшому службові особи ПАТ "Київгаз" упродовж січня-листопада 2014 року перерахували на розрахункові рахунки вказаного підприємства 504 млн грн за товар, який фактично не поставлявся, транспортування якого не підтверджено.

Крім цього встановлено, що впродовж 2012-2014 років службові особи ПАТ "Київгаз", зловживаючи своїм службовим становищем, перерахували грошові кошти за виконання підрядних робіт до переможців відкритих торгів ТОВ "Ізодром", ПП "Тісо", ТОВ "НВП Газсервіс" та ТОВ "Газтранзит", які фактично виконані у неповному обсязі та за завищеними цінами, чим завдали матеріальних збитків Товариству на суму понад 50 млн. грн.

Серед схем також – "дублювання" перерахування суми у понад 8,6 млн грн  за виконання одних й тих самих підрядних робіт у 2013 році ПБП "Технікс", а у 2014 році ТОВ "Газтранзит".

Діяльність одержувача найбільшого "кушу" у півмільярда гривень  ТОВ "Енергетичний альянс "Амаетон", кінцевим бенефіціаром якого у держреєстрі значився Віталій Делик, була припинена – згідно з даними opendatabot.com, свідоцтво ПДВ було анульоване у 2015 році.

Одеське ТОВ "Газтранзит" працює й до сьогодні, цього року змінивши власника. Діяльність київського ТОВ "НВП Газсервіс" також не припинено – цього року вони лише змінили вид діяльності з установлення та монтажу машин і устаткування на ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення. ПП "Тісо" продовжує працювати у м.Вишневе, так само, як і ТОВ "Ізодром", розташований на проспекті Академіка Палладіна.

В останній ухвалі суду, яку нам довелося знайти, у січні 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва задовольнив клопотання прокурора відділу столичної прокуратури Олега Власова про надання дозволу на проведення позапланової виїзної ревізії ПАТ "Київгаз" з метою забезпечення повноти досудового розслідування, детальної перевірки важливих для слідства обставин кримінального правопорушення і його повного розкриття, для документального встановлення всіх фактів, встановлення винних осіб та розміру заподіяних збитків.

Проведення позапланової виїзної ревізії доручили спеціалістам Північного офісу Державної аудиторської служби України.

За інформацією from-ua.com, адвокати «Київгазу» намагалися оскаржити рішення першої інстанції, завдяки якій прокуратура отримала доступ до документації компанії. Вони пояснювали свою вимогу закриттям кримінального провадження про розтраті 500 млн грн. Правда, захист не надав відповідних доказів.

Згідно з матеріалами апеляції, адвокат ПАТ «Київгаз» оскаржував рішення Печерського суду Києва від 25 січня 2017 року про надання доступу прокуратурі Києва до документації газовиків.

"В апеляційній скарзі представник «Київгаз» просив скасувати рішення першої інстанції та винести нову, якою в задоволенні клопотання про доступ до своїх документів відмовити. В обґрунтування адвокати «Київгазу» відзначали, що кримінальне провадження, в рамках якого був дозволений доступ до документів – закрито 3 лютого 2015 року. Крім того, представник компанії вказував, що раніше у цій справі в приміщеннях «Київгазу» вже проходили обшуки і були вилучені всі наявні документи та інші докази", – пише видання.

Проте, апеляційна інстанція прийшла до висновку про безпідставність вимог захисту. Суд також зазначив, що надані суду матеріали не містять відомостей, які б підтверджували закриття кримінального провадження. Зокрема, суду не надано відповідної постанови або завіреної належним чином копії. У зв’язку з цим, колегія суддів не побачила підстав для скасування постанови слідчого судді про надання тимчасового доступу до речей і документів.

Варто відзначити, що у судових реєстрах усіх компаній, що були замішані у корупційних схемах з "Київгазом" також значиться відповідне кримінальне провадження від 25 та 17 січня 2017 року.

Відповідний запит щодо з'ясування результатів перевірки та стану розгляду даної справи ми відправили до столичної прокуратури та Північного офісу Державної аудиторської служби України.

У разі притягнення до відповідальності за інкримінованою ч. 5 ст. 191 ККУ порушники караються позбавленням волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна. А ч.1 ст. 366 ККУ передбачає накладання штрафу до 850 грн, або обмеженням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

"Київенерго" - компанія, яка тримає в заручниках усіх киян

Як відомо, структурам СКМ Ріната Ахметова належить 97,4 % акцій ПАТ "Київенерго", що експлуатує практично всі енергетичні об'єкти, розташовані в столиці.

Історія ПАТ почалася у 1930-му – тоді в столиці було створене Державне акціонерне товариство "Київструм", яке впродовж кількох наступних років видозмінилося у Районне енергетичне управління "Київенерго". З кожним десятиліттям установа поступово "позбувалася державного статусу", покроково переформатовуючись у приватну стуктуру. 

У 1998-у році на базі державної акціонерної енергопостачальної компанії було створено акціонерну компанію з ідентичною назвою. А у 2011-му "Київенерго" змінює статус на "Публічне акціонерне товариство". Власне, одразу ж після цього однойменний стратегічний холдинг Ріната Ахметова ДТЕК стає найбільшим приватним акціонером ПАТ "Київенерго", придбавши 72, 4 % акцій компанії. А згодом  2017 року ще одна компанія магната Ornex купила на аукціоні останній 25 %-вий державний пакет акцій Товариства. Таким чином, держава остаточно втратила контроль над столичною енергомонополією – структури Ріната Ахметова заволоділи більш ніж 97 % акцій.

За інформацією видання ukrreporter.com.ua, процес купівлі має кримінальний присмак. Прокуратура уже двічі порушувала з цього приводу кримінальні справи, які спускали на гальмах.

"За 25-відсотковий пакет «Київенерго» компанія Ахметова Ornex заплатила 759,6 млн гривень. В аукціоні брала участь лише ця фірма, тому пакет продали за стартовою ціною. Зазначимо, що до того Ахметов вже фактично контролював «Київенерго», бажаючих купити акції не було в принципі, і це, по суті, є цілеспрямованою передачею акцій у "потрібні руки" за заниженою ціною", – пише видання.

І тут, в історії знову виникають імена двох бізнесменів з "тандему" – Хмельницького та Іванова, які, за даними "Укррепортера", раніше володіли вже відомим нам "Київенергохолдингом", власника більшості акцій "Київводоканалу" та "Київгазу".

Виведення ж 12,73% акцій, які отримала Київрада, з комунальної власності почалося у квітні 2006 року за часів правління Леоніда Черновецького. Саме тоді на підставі рішення Київради і був утворений ЗАТ "Компанія Київенергохолдінг", яка з часом перетворилася на ПАТ. У ЗМІ обговорювалася ймовірна, заздалегідь продумана, версія про "підставну компанію".

"У 2012 році за «царювання» Януковича Фонд держмайна на приватизаційному аукціоні продає ще 25% акцій «Київенерго» ДТЕКу за 450,5 млн гривень за стартової ціни у 432,3 млн. Утім, 56 млн доларів за діючим тоді курсом за 25% акцій такого монстра, як «Київенерго», було, м’яко кажучи, не надто великими грошима. Відомо, що за Януковича ішов масовий розпродаж ласих шматків економіки в «потрібні руки», передусім Ахметову, Фірташу та «сім’ї» на чолі із «Сашою-стоматологом» – старшим сином Януковича", – пише "Укррепортер".

У вересні 2016 року Печерський суд за клопотанням прокуратури дозволив провести позапланову перевірку "Київенерго" щодо виведення із комунальної власності 12,73% акцій компанії.

Про нові поривання повернути фактично втрачені державою підприємства "Київенерго", "Київводоканал" та "Київгаз" на власній офіційній сторінці генеральний прокурор України Юрій Луценко у жовтні 2017-го. Він зазначив, що Господарський суд міста Києва починає розгляд позову столичної прокуратури про повернення київській громаді цих стратегічно важливих для життєдіяльності міста підприємств.

"Вартість пакетів акцій на той час була оцінена у 230 млн. гривень. Однак у ході досудового слідства прокуратура міста Києва встановила, що вартість акцій була занижена в більш ніж 4 рази та згідно з висновками експертів складала понад 1,1 млрд. грн. Крім того установлено, що у 2007 році без погодження наглядової ради та загальних зборів 12,73% акцій «Київенерго» взагалі були передані на користь інших приватних структур. На даний час вони знаходяться у власності ТОВ «ДТЕК ЕНЕРГО»", – зазначив на своїй сторінці у Фейсбуці Юрій Луценко.

За його словами, прокуратурою міста Києва було подано позов про повернення територіальній громаді столиці належних їй пакетів акцій вищезазначених трьох товариств. Крім того, як зазначив Генпрокурор нашої держави, у червні 2017 року столична прокуратура завершила досудове розслідування стосовно колишнього голови правління ЗАТ “Компанія Київенергохолдинг”, який, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно відчужив на користь приватної компанії пакет акцій ВАТ "АЕК "Київенерго".

Втім після цього жодної інформації щодо прийнятих запобіжних заходів та подробиць цих справ так і не з'явилися.

Та наприкінці зими у столичній мерії повідомили про конкретний механізм повернення "Київенерго" у власність Києва. Про це пише delo.ua

Кілька місяців тому кияни побачили конкретні дії з боку влади. Цієї весни "Київенерго" у два етапи було позбавлено повноважень. З 1 березня цього року ПАТ передало функції з розподілу і постачання електроенергії ДТЕК "Київські Електромережі". А з 1 травня, за офіційним повідомленням прес-служби, припинило обслуговування клієнтів з гарячого водопостачання та опалення. З цього часу послуги з теплопостачання у Києві надає комунальне підприємство "Київтеплоенерго".

Офіційне обґрунтування пов’язане із припиненням дії договору між КМДА і "Київенерго" на управління тепловими мережами міста – строк його дії закінчився 27 квітня 2018 року. За результатами проведеної інвентаризації, проведеної навесні, були підраховані об’єкти, які відтепер мають підпорядковуватися комунальному підпрємству "Київтеплоенерго".

Наприкінці червня на сайті КМДА з'явилося повідомлення про те, що що наразі завершений перший етап повернення майна. Зокрема, повернуто місту і передано в експлуатацію «Київтеплоенерго» 65 тисяч одиниць майна. До штату комунального підприємства переведені близько 5 тисяч працівників.

Однак, разом із передачею повноважень "Київенерго" місту доведеться щось робити і з успадкованими мільярдними боргами ПАТ.

Загалом же, за підсумками опалювального сезону "Київенерго" заборгувала "Нафтогазу" близько 5 млрд грн за газ. Втім, половина цієї суми - борги держави за виплату субсидій.

Як повідомив мер столиці Віталій Кличко, наразі ведуться перемовини з НАК «Нафтогаз» щодо реструктуризації цих боргів терміном від трьох до 6 років. У кращому випадку – до 10 років.