3 жовтня новим президентом Естонії стала 46-річна Керсті Кальюлайд – позапартійна, маловідома громадськості, чиє ім'я вперше було згадано в якості кандидата в президенти лише 26 вересня.

Про це пише "Європейська правда".

Каденція нового президента розпочинається 10 жовтня. Вона стане першою жінкою-президентом Естонії.

Естонці намагались обрати президента ще від серпня, проте парламентські партії не могли дійти консенсусу щодо кандидата.

У 1999 році Кальюлайд була радницею прем'єр-міністра з економіки, потім очолювала електростанцію, координувала співпрацю Естонії з Міжнародним валютним фондом, а згодом представляла країну в Європейській рахунковій палаті і навіть брала участь у роботі Естонського генного фонду (за першою освітою Кальюлайд - біолог).

Популярні новини зараз
Мобілізація жінок у травні: кому доведеться йти до ТЦК Фанати засудили Могилевську за заохочення доньки: "Не зробили висновків..." Комунальники "наплювали" на мораторій: встановили незаконні тарифи та змушували переплачувати Субсидії вам не бачити: що не враховують українці, звертаючись по допомогу
Показати ще

Загалом Кальюлайд називає себе консерватором в економічних та лібералом у суспільних питаннях.

"У мене певною мірою збігаються погляди з усіма партіями. З деякими більше, з деякими менше. Проте з жодною партією не збігаються на 100%", - зазначає вона.

Опонентами Кальюлайд виступали більш відомі в Естонії політичні фігури (і колишні євробюрократи, і проросійські симпатики, і естонські націоналісти), проте вони не змогли здобути належної підтримки.

У останньому раунді виборів Кальюлайд була єдиним кандидатом, і її підтримав 81 депутат при необхідному мінімумі у 68 голосів. Це засвідчує, що новообрана лідерка є компромісною фігурою, яка влаштовує як правлячі політичні сили Естонії, так і опозицію.

Планка, яку залишив попередник Кальюлайд – президент Тоомас Гендрік Ільвес у спадщину своїй наступниці, є досить високою.

"Черевики, що залишаються в Кадріоргу (президентському палаці у Талліннi), вочевидь, занадто великі. Мені доведеться знайти свої, і за стилем вони будуть трохи іншими", - зазначила Кальюлайд.

Кальюлайд і Росія

Новообрана лідерка Естонії вже зробила кілька заяв, які широко розтиражували російськомовні ЗМІ.

Вона зауважила, що не бачить потреби виокремлювати російськомовну спільноту Естонії: естонські росіяни – це люди з Естонії, і ставлення до них має бути таке ж, як і до представників інших національностей.

Втім, вона також зауважила, що готова спілкуватися з ними російською (попередній президент називав російську мовою окупанта).

Також новообраний президент виступає за посилення заходів з iнтеграції росіян в естонське суспільство.

Щоправда, як свідчать коментарі у ЗМІ, кандидатура Кальюлайд у Москві ентузіазму не викликала. Там сподівались, що главою держави стане опозиціонерка Майліс Репс – велика прихильниця відновлення добросусідських відносин із Росією.

Натомість, нині говорити про зміни у політиці Естонії щодо РФ не доводиться. Кальюлайд не схильна до сантиментів у відносинах з Москвою, а свого часу у 2014 році, після анексії Росією Криму, навіть організувала бойкот спільного обіду представників Європейської рахункової палати, де вона працювала, з російськими дипломатами.

Російський посол тоді так і не дочекався запрошених європейських гостей. Досить чіткою є й позиція Кальюлайд щодо санкцій проти РФ: вона вважає, що їх треба зберегти.

Кальюлайд і Україна

За словами голови Конгресу українців Естонії Віри Коник, нині пані Кальюлайд є безпартійною, але у 2001-2004 роках була членом правої партії Isamaaliit ("Вітчизна").

"З цього факту можна певною мірою судити про її погляди. Ця політична сила завжди підтримувала Україну. Ніяких заяв щодо України Керсті Кальюлайд ще не робила, але, швидше за все, вона продовжуватиме курс попереднього президента і всього естонського керівництва на її підтримку. Сподіваюся, що таке ж гарне ставлення зберігатиметься і до української громади Естонії", - розповіла Коник.

Як повідомляв інформаційний портал "Знай.ua", стало відомо, хто намагається посварити українців з євреями.