Провідна група вчених досліджувала період існування балтослов'ян та інших древніх індоєвропейських племен, і сам їх механізм переходу від збирання і полювання до сільського господарства як основного виду діяльності.

Виявилося, що сучасні носії слов'янських та балтійських мов не мігрували на території Близького Сходу до хліборобів, а просто встановили з ними міцні торговельні та культурні контакти. Про це йдеться в статті, опублікованій в журналі Current Biology.

Читайте також: Українські вчені розробили шолом від стресу

Індоєвропейські племена Центральної та Західної Європи, в свою чергу, дозволили землеробам з Анатолії і Леванту мігрувати на свої землі, після чого місцевих мисливців замінили заморські хлібороби.

Свої висновки дослідники ґрунтують на порівняльній характеристиці восьми геномів, що колись належали близькосхідним хліборобам. В одному з геномів, вік якого оцінюється в 5-7 тисяч років, переплелися балтослов'янські ДНК з ДНК мешканців понтійських степів. Вчені припускають, що саме у цей період і відбулася історичне розгалуження балтослов'янської мови.

Популярні новини зараз
Готуйте гаманці та заначки: на скільки може подорожчати світло влітку Нові способи дістатися до ухилянтів: як будуть відслідковувати чоловіків Перекази тепер під замком: банк ввів нові обмеження – коли не дадуть скористатись грошима Оцінки у школах просять скасувати: які предмети викликали суперечки
Показати ще

Раніше інформаційний портал "Знай.ua" повідомляв про те, що вчені відтворили "портрет" найдавнішого предка всіх живих істот.