Провідна група вчених досліджувала період існування балтослов'ян та інших древніх індоєвропейських племен, і сам їх механізм переходу від збирання і полювання до сільського господарства як основного виду діяльності.

Виявилося, що сучасні носії слов'янських та балтійських мов не мігрували на території Близького Сходу до хліборобів, а просто встановили з ними міцні торговельні та культурні контакти. Про це йдеться в статті, опублікованій в журналі Current Biology.

Читайте також: Українські вчені розробили шолом від стресу

Індоєвропейські племена Центральної та Західної Європи, в свою чергу, дозволили землеробам з Анатолії і Леванту мігрувати на свої землі, після чого місцевих мисливців замінили заморські хлібороби.

Свої висновки дослідники ґрунтують на порівняльній характеристиці восьми геномів, що колись належали близькосхідним хліборобам. В одному з геномів, вік якого оцінюється в 5-7 тисяч років, переплелися балтослов'янські ДНК з ДНК мешканців понтійських степів. Вчені припускають, що саме у цей період і відбулася історичне розгалуження балтослов'янської мови.

Популярні новини зараз
Головне за 13 вересня: українцям скасували виплати у Польщі, Melovin "здався" після мобілізації, а пенсіонерів перевірять Збіднілих пенсіонерів обкладуть штрафами: у кого заберуть до 50% пенсії Уроки стають коротшими, перерви – довшими: що зміниться у школах з 2025 року Гроші під загрозою: "Ощадбанк" дав клієнтам час до 30 вересня
Показати ще

Раніше інформаційний портал "Знай.ua" повідомляв про те, що вчені відтворили "портрет" найдавнішого предка всіх живих істот.